Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/1666/21

Справа № 303/1666/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 30 листопада 2022 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Готра Т.Ю., Кондор Р.Ю., з участю секретаря: Терпай С.М.. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 303/1666/21 (Головуючий: Куцкір Ю.Ю.), - В С Т А Н О В И Л А : У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на домоволодіння. Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем, сестрами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_2 існує спір з приводу відносин щодо порядку успадкування майна по факту смерті їх батьків які померли. У грудні 2020 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 всупереч домовленостей оформив на себе будинок по АДРЕСА_1 . Дане оформлення він здійснив рішенням Завидівської сільської ради ще в 2006 році, про що позивач не був повідомлений. В той же час, відповідач ОСОБА_2 не був забудовником зазначеного будинку, а успадкування відбулося незаконно, оскільки позивач теж мав право на частину спадщини. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_7 , серії ЯЯЯ №335166 від 17.05.2006 року виданого за рішенням виконкому Завидівської сільської ради. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 15 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , серія ЯЯЯ №335166 від 17.05.2006 року виданого за рішенням виконкому Завидівської сільської ради відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові немає. Відповідач ОСОБА_2 оформив на себе одноосібно право власності на спірний будинок незаконно, і на присадибні ділянки та паї, що були у користуванні і на праві у померлих батьків. Під час спору відповідач переоформив на сина будинок по договору дарування, хоча не був його забудовником і повинен був законним шляхом оформити право володіння тільки шляхом успадкування. Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Від позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, а тому колегією суддів вирішено розглянути дану справу за їх відсутності відповідно до ст. 372 ЦПК України. Встановлено, що спірне домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 і таке право виникло на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 17.05.2006 року виданого Виконкомом Завидівської сільської ради. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що дане домоволодіння належало їх батькам ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого 27.05.2021 року та Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого 27.05.2021 року. Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 повинен був оформити домоволодіння на себе у порядку спадкування, а не на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Відповідно до ч.1-3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України). Частиною 1 статті 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Проте, позивач ОСОБА_1 не надав жодних доказів, що він звертався із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Крім того, свідоцтво про право власності на домоволодіння серії НОМЕР_1 від 17.05.2006 року, яке позивач просить визнати незаконним та скасувати, видане на підставі рішенням виконкому Завидівської сільської ради, однак відповідачем або співвідповідачем у справі орган місцевого самоврядування, який видав свідоцтво позивач не залучає. Згідно зі статтею 175 ЦПК України позивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові, а суд згідно вимог пункту 4 частини другої статті 197 ЦПК України - уточнити склад осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи зміну неналежного відповідача. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин обґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 15 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 08 грудня 2022 року. Головуючий Судді: