Постанова 4806 № 303/7286/21

Справа № 303/7286/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 09 лютого 2022 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Готра Т.Ю., Мацунич М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 303/7286/21 (Головуючий: Куцкір Ю.Ю.) , - В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивований тим, що рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 19 лютого 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 800 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10 лютого 2020 року було збільшено розмір аліментів до 2 000 гривень. На даний час зазначених коштів не вистачає, оскільки донька вступила до ВУЗу в місті Братислава і витрати на її утримання та навчання значно зросли, оскільки навчання потребує чималих фінансових витрат, які суттєво перевищують розмір аліментів. До того ж донька ОСОБА_4 вступила в УжНУ, на заочне бюджетне відділення. Позивачка зазначає, що у відповідача є малолітня дитина в іншому шлюбі, батьків похилого віку, які б знаходилися на його утриманні, він не має. Просить врахувати те, що позивачка має також малолітню дитину від іншого шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у вересні 2021 року пішов до першого класу. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів визначений рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2020 року та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 7000 гривень, щомісячно, з дня пред`явлення позовну і до досягнення дитиною повноліття Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів відмовлено. Не погоджуючись із таким рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки позивачем було зазначено, що відповідач виїхав працювати за межі України, але відповідач не надав докази заперечення даного факту. Відсутність запису в трудовій книзі про працевлаштування та звільнення з роботи не є доказом, що відповідач безробітній. Також суцд першої інстанції не взяв до уваги відповідь Консульства Чеської Республіки у Львові про те, що відповідач насправді подавав документи на працевлаштування в Чеській Республіці. Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що підстав для зміни рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 листопада 2021 року немає, воно є законним та обґрунтованим, оскільки позивачкою не надано жодних доказів зміни з 10 лютого 2020 року її матеріального становища, зміни її сімейного стану чи погіршення її здоров`я. Натомість матеріальне становище відповідача з 30 червня 2021 року погіршилося, у зв`язку зі втратою постійного місця роботи. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду без змін. ОСОБА_1 подала до Закарпатського апеляційного суду відповідь на відзив у якому зазначає, що враховуючи необхідність дитини навчатися будь де, чи то за кордоном, чи в Україні, дитина потребує збільшення матеріальних витрат і цей факт вплинув на матеріальне становище позивача в сторону його погіршення. В той час у відповідача матеріальний стан суттєво покращився, адже, він виїхав працювати в країну ЄС., що відповідач не заперечує. Просить рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 листопада 2021 року скасувати. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Встановлено, що Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 19.02.2015 року було стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.10.2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2020 року було збільшено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 2000 гривень, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_3 вступила до ВУЗу в м.Братислава. Також, з позовної заяви слідує, що позивачу не достатньо коштів для матеріального утримання доньки та належного її розвитку. Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на момент подачі позовної заяви прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено: з 1 січня 2020 року 2 395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня 2 618 гривень. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року4, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Звертаючись із позовом про збільшення розміру аліментів, позивачка посилалася на те, що їх із відповідачем донька вступила до ВУЗу в місті Братислава, у зв`язку з чим матеріальне забезпечення на утримання доньки значно збільшилося. Проте такі доводи позивачки суд першої інстанції обґрунтовано визнав такими, що не відноситься до обставин, які можуть зумовити збільшення розміру аліментів. Наведені позивачем в позовній заяві обставини, свідчать лише про наявність підстави для стягнення додаткових витрат на дитину, проте з такою позовною вимогою позивач до суду не зверталася. У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, висловлена правова позиція, що статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачка також стверджує, що відповідач ОСОБА_2 виїхав працювати в країну ЄС, і цей факт відповідач не оспорює, що суд першої інстанції не взяв до уваги. У свою чергу відповідачем до суду першої інстанції було подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що з 30 червня 2021 року його матеріальне становище тільки погіршилося, у зв`язку з втратою постійного місця роботи, у підтвердження чого до відзиву додано копію трудової книжки. В той же час, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт покращення матеріального стану відповідача. Відповідь Консульства Чеської Республіки у Львові про те, що ОСОБА_5 насправді подавав документи на працевлаштування в Чеській Республіці не підтверджує той факт, що наразі віт отримує більші доходи ніж отримував будучи офіційно працевлаштованим в Україні на момент збільшення розміру аліментів рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10 лютого 2020 року. За таких обставин, рішення суду є законне та обґрунтоване і підстав для його зміни чи скасування не має. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 лютого 2022 року. Головуючий Судді: