Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/2606/20

Справа № 303/2606/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 28 вересня 2022 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Готра Т.Ю., Мацунич М.В., з участю секретаря: Терпай С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 липня 2020 року у справі № 303/2606/20 (Головуючий: Монич В.О.), - В С Т А Н О В И Л А : У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Мукачівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Позовні вимоги мотивовано тим, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , являється йому донькою. Стосунки після розлучення між позивачем та відповідачем припинилися та носять суперечливий характер, оскільки у відповідачки з`явилася нова сім`я. Позивач зазначає, що впродовж 2019-го року ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, не дає бачитись та проводити час із донькою. Позивач звернувся органів опіки щодо визначення часу та днів відвідування доньки, але отримав відповідь, що у зв`язку з карантинними заходами йому необхідно звернутися до суду, оскільки відповідач не погоджується із запропонованим позивачем графіком побачень з дитиною без участі матері, щоб уникнути конфліктів. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спрілкуванні з дитиною ОСОБА_3 та її вихованні, визначивши порядок спілкування дитини та батька ОСОБА_2 у такий спосіб : особисте спілкування кожна третя та перша неділя місяця з 12:00 до 18:00 к.ч., кожна друга та четверта субота місяця з 12:00 до 18:00 к.ч., кожна середа місяця з 17:00 до 19:00 к.ч. без присутності матері. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 20 липня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено ОСОБА_2 наступний графік спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 : -кожну другу та четверту неділю місяця з 14:00 год. до 15:00 год. у присутності матері ОСОБА_1 . Судові витрати віднесено за рахунок сторін. У решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права та не відповідає інтересам малолітньої дитини, оскільки судом при розгляді даної справи не було встановлено всіх необхідних обставин, не враховано, що між позивачем та малолітньою ОСОБА_4 відсутній взагалі будь-який контакт протягом декількох років та причина відсутності такого контакту. Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_2 почав проживати окремо від доньки якій на той час було 1.5 роки. Після цього ще деякий час позивач декілька разів бачився з дитиною, а з липня 2018 року взагалі припинив будь-які форми спілкування, дитину не бачив та не турбувався про її розвиток, виховання та здоров`я. Тільки після звернення ОСОБА_1 в суд із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 позивач почав вживати заходів для відновлення зв`язків з дитиною. Також ОСОБА_1 зазначає, що на час розгляду справи у суді надати висновок психолога не вдалося, оскільки складання такого висновку передбачає неодноразові періодичні спілкування психолога з дитиною, але згідно цього висновку щодо доцільності відвідування ОСОБА_3 . ОСОБА_2 таке на даний час буде травматичним для дівчинки, зараз є недоречним та не буде у найкращих інтересах дитини. Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 , які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, представника позивача ОСОБА_6 яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Встановлено, що згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 виданого 31 березня 2015 року відповідач ОСОБА_2 являється батьком малолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . На звернення позивача до служби у справах дітей Мукачівської міської ради щодо визначення часу та днів відвідування доньки, 14 квітня 2020 року служба у справах дітей Мукачівської міської ради надала позивачу відповідь згідно якої, у зв`язку з тим, що мати дитини ОСОБА_1 відмовляється від запропонованого ОСОБА_2 графіку побачень з донькою, для вирішення даного питання йому рекомендовано звернутись до Мукачівського міськрайонного суду, на розгляді якого перебуває справа щодо позбавлення батьківських прав. Згідно до характеристики виданої Великолучківською сільською радою 23 березня 2020 року за №850/02-06/х, позивач ОСОБА_2 характеризується позитивно. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Мукачівської міської ради від 14 липня 2020 року №1012/01-32, враховуючи продовження карантинних заходів щодо запобігання розповсюдження епідемії корона вірусу COVID-19, які позбавляють можливості зробити оцінку потреб дитини та отримати консультацію психолога, орган опіки та піклування Мукачівської міської ради вважає доцільним призначити для налагодження стосунків між дитиною та її батьком мінімальний термін побачень та встановити ОСОБА_2 наступний графік зустрічей з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щонеділі з 14 до 16 години у присутності матері дитини, або інший час по домовленості між батьками дитини. Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Статтею 153 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько дитини мають право на безперешкодне спілкування з нею. Згідно зі статтею 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ст.159 СК України). Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Відповідно до ч. 2 ст 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. При цьому, суд, встановлюючи спосіб спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини. У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року). Встановивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між батьком та донькою, суд першої інстанції, врахувавши інтереси дитини, які переважають над інтересами батьків, зробив обґрунтований висновок про визначення способу участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіка його побачень із доньою у присутності матері. При цьому, судом першої інстанції враховано що дитина має малолітній вік, не проживає поруч з батьком та взято до уваги висновок органу опіки та піклування, а тому призначено мінімальний термін побачень дитини з батьком у присутності матері. Варто зауважити, що відмова у позові, про яку просить ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, порушуватиме право батька дитини на безперешкодне спілкування з нею. Тож у даному випадку судом першої інстанції застосовано розумний баланс між реалізацією батька своїх прав та інтересами дитини, а тому рішення суду є законне та обґрунтоване і підстав для його зміни чи скасування не має. Щодо посилання в апеляційній скарзі на психологічний висновок, який відповідач мала змогу надати лише до суду апеляційної інстанції, то колегія суду звертає увагу на те, що такі висновки носять лише рекомендаційний характер, і не спростовують висновки суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 03 жовтня 2022 року. Головуючий Судді: