Ухвала КЦС ВС № 2-1268/11

Ухвала 05 грудня 2022 року м. Київ справа № 2-1268/11 провадження № 61-13032 сво 21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є., розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Голоти Л. О., Рибчинського В. П. від 18 червня 2021 року, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2011 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра», банк), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 07 травня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07/05/2008/840-ЖК/212 з кінцевим терміном повернення кредиту 07 липня 2026 року, відповідно до якого позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності були надані грошові кошти в сумі 25 650,40 дол. США для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 07 травня 2008 року земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , площею 0, 2160 га. Кредит наданий з умовою сплати відсотків за користування кредитними коштами з розрахунку 13,59 % річних. На забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів, сплати відсотків та можливих штрафних санкцій 07 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладено окремі договори поруки, відповідно до умов пункту 2.1 яких кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором за умови, якщо в установлений кредитним договором строк виконання зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також за умови обов`язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов`язання позичальника. Згідно з пунктом 2.2 договорів поруки поручителі зобов`язані виконати взяті на себе зобов`язання за договором поруки не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання зазначеного повідомлення. Позивач вказував, що позичальнику та поручителям було направлено повідомлення (претензії) з проханням сплатити кредитну заборгованість, проте зобов`язання за кредитним договором від 07 травня 2008 року № 07/05/2008/840-ЖК/212 залишаються не виконаними. Станом на 16 грудня 2010 року заборгованість ОСОБА_1 складала 35 285,49 дол. США, що в еквіваленті становить 280 981, 89 грн, яка складається з: 24 902, 24 дол.США, що в еквіваленті становить 198 299, 03 грн, - заборгованість за кредитом, 6 860, 43 дол. США, що в еквіваленті становить 54 630, 29 грн, - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 957, 82 дол. США, що в еквіваленті становить 7 627, 22 грн, - пеня, 2 565, 00 дол. США, що в еквіваленті становить 20 425, 35 грн, - штраф за порушення умов кредитного договору. З урахуванням наведеного, ВАТ КБ «Надра» просило суд стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 285,49 дол. США, що в еквіваленті становить 280 981,89 грн. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці у складі судді Федчишина С. А. від 27 квітня 2011 року позов ВАТ КБ «Надра»задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТКБ «Надра» заборгованість у розмірі 35 285,49 дол. США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 280 981, 89 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник неналежно виконував умови кредитного договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка на 16 грудня 2010 року становила 35 285, 49 дол. США, тому підлягає солідарному стягненню з відповідачів, оскільки поручителі як солідарні боржники на вимоги не реагували. Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 квітня 2011 року скасовано в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У задоволенні позову ВАТКБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з поручителів та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Отже, строк поруки є преклюзивним строком. Короткий зміст вимог касаційної скарги У серпні 2021 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року поновлено ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» строк на касаційне оскарження судового рішення, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Вінниці. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду. УхвалоюВерховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року справупередано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у позові до поручителів, неправильно оцінив наявні у справі докази, не взяв до уваги, що сторони у договорах поруки визначили строк дії поруки -до 07 липня 2026 року.Отже, висновок апеляційного суду про те, що з текстів договорів поруки випливає, що строк припинення поруки не встановлений, є необґрунтованим та таким, що не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Апеляційний суд не визначив та не вказав ні дати настання строку виконання основного зобов`язання, ні дати спливу шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителів, який, на його думку, пропущений банком. На підтвердження звернення з аналогічними вимогами до позичальника та поручителів апеляційному суду були надані докази про розгляд позовної заяви Шевченківським районним судом міста Києва за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: копія позовної заяви, апеляційної скарги, ухвали Апеляційного суду міста Києва від 12 серпня 2010 року, ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2010 року. Шевченківський районний суд м. Києва, враховуючи ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 12 серпня 2010 року про скасування ухвали про відкриття провадження ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 15 жовтня 2010 року у справі № 2-7888/10, повернув позовну заяву ВАТ КБ «Надра» для подання до належного суду. Оскільки ВАТ КБ «Надра» як кредитор зверталося із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 07/05/2008/840-ЖК/212 у серпні 2009 року до Ленінського районного суду м.Вінниці, 18 січня 2010 року - до Шевченківського районного суду м.Києва та відповідно 21 січня 2011 року знову до Ленінського районного суду м.Вінниці, тому строк на пред`явлення вимог до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не пропущено через його переривання. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача до поручителів є обґрунтованими. Судом апеляційної інстанціїневраховано висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду: від24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц (провадження № 14-159 цс 19), від19 листопада 2019 року у справі №911/3677/17 (провадження № 12-119 гс 19), від29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19. Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Захарчук М. В., у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін. На обґрунтування відзиву посилався на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК України кредитор зобов`язаний пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, однак строк пред`явлення позову до поручителів у спірному випадку пропущений. Фактичні обставини справи, встановлені судами 07 травня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07/05/2008/840-ЖК/212 з кінцевим терміном повернення кредиту 07 липня 2026 року, відповідно до якого позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності були надані кошти у розмірі 25 650,40 дол. США для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 07 травня 2008 року земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0, 2160 га. На забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів, сплати відсотків та можливих штрафних санкцій 07 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладено окремі договори поруки, відповідно до умов пункту 2.1 яких кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором за умови, якщо в установлений кредитним договором строк виконання зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також за умови обов`язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов`язання позичальника. Згідно з пунктом 2.2 договорів поруки поручителі зобов`язані виконати взяті на себе зобов`язання за договором поруки не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання вказаного вище повідомлення. У зв`язку з невиконанням зобов`язань станом на 16 грудня 2010 року утворилась заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 35 285,49 дол. США, що в еквіваленті становить 280 981,89 грн, та складається з: 24 902,24 дол. США, що в еквіваленті становить 198 299, 03 грн, - заборгованість за кредитом, 6 860,43 дол. США, що в еквіваленті становить 54 630, 29 грн, - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 957,82 дол. США, що в еквіваленті становить 7 627,22 грн, - пеня, 2 565,00 дол. США, що в еквіваленті становить 20 425,35 грн, - штраф за порушення умов кредитного договору. 04 березня 2009 року на адресу ОСОБА_3 і ОСОБА_2 банк направив претензії за № 36-02/00-276 - ОСОБА_3 та № 36-02/00-275 - ОСОБА_2 , за змістом яких через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 07 травня 2008 року № 07/05/2008/840-ЖК/212, несплатою ним щомісячного мінімально необхідного платежу, вимагав від поручителів у повному обсязі виконати свої зобов`язання за договором поруки та погасити у повному обсязі заборгованість зі сплати кредиту в сумі 24 902,24 дол. США, сплатити проценти за користування кредитом в сумі 721, 96 дол. США та пеню за порушення строків сплати мінімально необхідного платежу у розмірі 2,9 дол. США. Зазначені претензії поручителями отримано 20 березня 2009 року (т. 1, а. с. 28, 29). Відповідно до пункту 4.2.3 кредитного договору від 07 травня 2008 року № 07/05/2008/840-ЖК/212 банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник протягом чотирнадцяти днів від дати отримання вимоги банку про надання додатково забезпечення виконання зобов`язання, згідно з пунктом 4.2.2 цього договору, його не надасть (шляхом укладення відповідного договору), або запропоноване забезпечення не влаштує банк. З урахуванням зазначених умов кредитного договору строк виконання зобов`язання щодо повернення кредитних коштів настав 03 квітня 2009 року. Отже, банк набув право пред`явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов`язання боржника щодо повернення кредиту з 03 квітня 2009 року і протягом наступних шести місяців. У серпні 2009 року ВАТ КБ «Надра» звернулося до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 2, а. с. 11-13). Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21 вересня 2009 року відкрито провадження у справі № 2-5648/09 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 2, а. с. 14). Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 листопада 2009 року справу № 2-5648/09 за позовомВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року відкрито провадження у справі № 2-7888/10 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2010 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття справи до розгляду (т. 1, а. с. 213-214). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2010 року позовну заяву ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договоромповернуто позивачу для подання до належного суду (т. 1, а. с. 215). У лютому 2011 року ВАТ КБ «Надра» повторно звернулося до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновку про те, що повторне подання позову після його повернення у зв`язку з недотриманням правил про підсудність не свідчить про дотримання преклюзивного строку, визначеного у частині четвертій статті 559 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2020 року у справі № 755/3323/17 (провадження № 61-48420 св 18), оскільки передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк є преклюзивним, такий строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Викладене має значення лише у випадку не пред`явлення кредитором позову до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання. Водночас у разі пред`явлення кредитором позову до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання порука залишається чинною без подальшого обмеження будь-яким преклюзивним строком, незалежно від наслідків вирішення пред`явленого кредитором позову.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, проаналізувавши доводи касаційної скарги та мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а також дослідивши матеріали справи, не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. При вирішенні питання про прийняття справи до провадження об`єднаної палати були встановлені процесуальні обставини, які унеможливлюють прийняття справи до провадження. Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2020 року у справі № 755/3323/17 (провадження № 61-48420 св 18), У справі № 755/3323/17 (провадження № 61-48420 св 18) колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду при прийнятті 21 травня 2020 року постанови керувалася (врахувала висновки - частина четверта статті 263 ЦПК України) постановою Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, постановою Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11 (провадження № 14-265цс18), в яких зроблено висновок щодо застосування частини четвертої статті 559 ЦК України. Крім того, застосовано правовий висновок постанов Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-895цс15 і від 24 травня 2017 року у справі № 6-1763 цс 16 щодо правових наслідків подання до суду позову з порушенням правил територіальної підсудності. Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. У підпункті 7 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України зазначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Отже, по суті Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ставить питання про відступлення/уточнення/підтримку від висновків Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду, що не є повноваженням об`єднаної палати касаційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Компетенційна складова цього поняття пов`язана із наявністю юрисдикції для розгляду справ і правильним використанням судами функціональних повноважень за результатами розгляду справи. Європейський суд з прав людини вважає, що вислів «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, а й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Так, Суд зазначає, що правильно мають застосовуватися і функціональні повноваження суду. Зокрема, порушення було визнане у справах проти України, коли при перегляді постанов Вищого господарського суду України Верховний Суд України, який міг або скасувати постанову Вищого господарського суду України та повернути справу на новий розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження у справі, залишив у силі постанову апеляційного суду, перевищивши свої повноваження (Firma VeritasTOV v. Ukraine, no. 2217/07, §§ 26-30, 15 May 2012). Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного у складі Верховного Суду у зв`язку з відсутністю предмета (об`єкта) для перегляду. Керуючись статтями 403, 404, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Повернути справу № 2-1268/11 (провадження № 61-13032 св 21) за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: А. І. Грушицький Б. І. Гулько В. І. Крат С. О. Погрібний І. М. Фаловська М. Є. Червинська