Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/6666/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6666/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Собківа Я.М., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 03 лютого 2021 року №141 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Національної поліції України» в частині пункту 4 про оголошення суворої догани за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підполковникові поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу супроводження програм інформатизації, роботи з відкритими даними та інформаційної взаємодії управління цифровізації та інформаційної взаємодії Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що Наказом від 03 лютого 2021 року №141 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Національної поліції України», за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підполковникові поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу супроводження програм інформатизації, роботи з відкритими даними та інформаційної взаємодії управління цифровізації та інформаційної взаємодії Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції оголошено сувору догану. Вказаний наказ прийнятий на підставі висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці Департаменту кадрового забезпечення від 19 листопада 2020 року та у зверненні громадянина ОСОБА_2 від 25 січня 2021 року (далі по тексту - Висновок). Позивач, вважаючи протиправним оскаржуваний наказ, звернулась з даним позовом до суду. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»). Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (далі по тексту - Дисциплінарний статут). Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. До поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення як сувора догана (пункт 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту). Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя статті 14 Дисциплінарного статуту). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, тому для притягнення до такої відповідальності необхідно з`ясувати всі обставини дисциплінарного проступку. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Отже, з метою встановлення обставин дисциплінарного проступку, визначення його тяжкості, заподіяної шкоди та ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування. Вирішуючи цей спір, суд має виходити з обставин, встановлених службовим розслідуванням, характеру дисциплінарного проступку, мотивів, за яких його вчинено та якими доказами це підтверджується. Як було встановлено судом, дисциплінарне стягнення до позивача застосоване за порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту. Так, пунктом 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Зі змісту Висновку та оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарний проступок позивача полягає у тому, що ОСОБА_1 під час оформлення адміністративного протоколу стосовно неї надала недостовірні відомості працівникам Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, приховавши свою приналежність до поліції, зокрема, у Висновку зазначено, що підполковник поліції ОСОБА_1 проігнорувала вимоги частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1, частини п`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту, що виразилося у не професійному виконанні службових обов`язків, не утриманні від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки (що виразилося у повідомленні неправдивої інформації про місце роботи і свій статус), введенні в оману поліцейських, які встановлювали обставини вчинення адміністративного правопорушення, указавши вигадане місце своєї праці, неінформуванні свого керівництва про складання стосовно неї адміністративного протоколу. Дослідивши матеріали, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд встановив таке. 04 жовтня 2020 року лейтенант Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві Атаманенко В.М. прибув за викликом ОСОБА_2 про вчинення щодо нього домашнього насильства та склав у відношенні ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №182449 за частиною першою статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд звертає увагу на те, що матеріали службового розслідування не містять відомостей про те, від яких саме дій не утрималась позивач, що стали перешкодою іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Зокрема, не вказано яким чином належність ОСОБА_1 до органів Нацполіції впливає на складення протоколу стосовно неї за частиною першою статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування. При цьому, позивач зазначає, що під час складання вказаного протоколу повідомляла про місце своєї роботи у Нацполіції. У свою чергу, у Висновку встановлено: « 04 жовтня 2020 року о 13.38 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» (далі - спецлінію « 102») звернувся ОСОБА_2 з повідомленням про вчинення скандалу його колишньою дружиною ОСОБА_1 , яка є підполковником поліції, з якою вони продовжують проживати разом, провокацію нею бійки, а також про заподіяння нею побоїв. При цьому повідомив, що вона працює за адресою: вул. Богомольця, 10 , зазначивши, що з ними також проживає 13-річна донька. Вказане повідомлення зареєстроване до ЄО Дарницького УП за №68657. О 13.44 на спецлінію « 102» звернулася ОСОБА_1 , яка повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_2 вчиняє стосовно неї психологічне насильство, здійснює неправдиві виклики поліції, намагається її скомпрометувати, щоб її звільнили з роботи, а також зазначила, що вона є працівником поліції (ЄО Дарницького УП №68660). Обидва повідомлення зареєстровані як «Події за участю поліцейського» (домашнє насильство)». З наведеного вбачається, що під час прибуття на виклик та складання протоколу, працівнику поліції було відомо, що ОСОБА_1 працює у Нацполіції. Суд звертає увагу, що оформлення та зміст адміністративних протоколів та належність виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків не є предметом розгляду цієї справи, а тому не зазначення працівником поліції в адміністративному протоколі інформації щодо належності ОСОБА_1 до Нацполіції не може свідчити про наявність у її діях дисциплінарного проступку. Таким чином, відповідач не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, в чому виявились такі порушення та які дії вчинила чи не вчинила позивач, тобто відповідач не довів причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача та фактом притягнення її до адміністративної відповідальності. Крім того, як вірно було зазначено судом першої інстанції, відповідачем не було доведено необхідності застосування до ОСОБА_1 такого стягнення як сувора догана та не обґрунтовано неможливості або недоцільності накладення м`якшого дисциплінарного стягнення, зокрема у вигляді зауваження. Тобто відповідач не довів співмірність накладеного дисциплінарного стягнення із характером виявлених порушень. Крім того, під час накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 відповідач не врахував попередню поведінку, а саме відсутність дисциплінарних стягнень, сумлінного і чесного виконання службових обов`язків та заохочення. За наведеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у діях позивача дисциплінарного правопорушення, а тому притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося за відсутності на те правових підстав. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ відповідача від 03 лютого 2021 року №141 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Національної поліції України» в частині пункту 4 про оголошення суворої догани за скоєння дисциплінарного проступку підполковникові поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника відділу супроводження програм інформатизації, роботи з відкритими даними та інформаційної взаємодії управління цифровізації та інформаційної взаємодії Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя В.В.Файдюк суддя Я.М.Собків