Постанова 4803 № 199/1835/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6444/22 Справа № 199/1835/22 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 жовтня 2020 року між сторонами було підписано кредитний договір за №3084989561 на одержання кредиту, паспорт споживчого кредиту №4989561 та заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг. Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 196 716,69 грн строком на 54 місяців. Відповідач при укладенні кредитного договору доручив позивачу перерахувати, за рахунок отриманого кредиту, грошові суми на погашення заборгованості відповідача перед третіми особами та оплати ряду платежів за відповідача. Разом з тим, позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 23.11.2021року утворилась заборгованість, яка становить 237 025,70 грн., з яких: 34 878,60 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1,61 грн. прострочена заборгованість за річними процентами; 40 771,18 грн. прострочена заборгованість за щомісячними процентами; 0,00 грн. заборгованість за штрафом/пенею; 158 924,37 грн. строкова заборгованість за тілом кредиту; 0,81 грн. строкова заборгованість за річними процентами; 2 449,13 грн. строкова заборгованість за щомісячними процентами. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3084989561 від 08.10.2020 року у розмірі 237 025,70 грн. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» заборгованість за кредитним договором №3084989561 від 08 жовтня 2020 року з яких: 34 878,60 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1,61 грн. прострочена заборгованість за річними процентами; 40 771,18 грн. прострочена заборгованість за щомісячними процентами; 0,00 грн. заборгованість за штрафом/пенею; 158 924,37 грн. строкова заборгованість за тілом кредиту; 0,81 грн. строкова заборгованість за річними процентами; 2 449,13 грн. строкова заборгованість за щомісячними процентами, а всього 237 025 (двісті тридцять сім тисяч двадцять п`ять) грн. 70 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 555 грн. 39 коп. Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 08.10.2020 року виявив намір на отримання кредит у ТОВ "ФК "ЦФР" та підписав Заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг. Відповідач погодився, що Заява на отримання кредиту разом з умовами отримання кредиту та інших послуг становлять між ним та ТОВ "ФК "ЦФР" кредитний договір, з умовами якого він ознайомився шляхом роздрукування з веб - сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua та погодився. Відповідно до Кредитного договору №3084989561від 08.10.2020, Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти у сумі 196716,69 грн. у розмірах та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором, строк договору сторонами узгоджено на 54 місяців. Позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом на умовах передбачених в Паспорті кредиту №4989561, який сторони узгодили як невід`ємну частину цього Договору. Сторони узгодили графік платежів та дату останнього платежу по поверненню кредиту 08.04.2025. Згідно п.1.4. Кредитного договору позичальник доручив ТОВ "ФК "ЦФР" перерахувати, за рахунок отриманого ним кредиту, грошові кошти отримувачам на зазначені у договорі рахунки, а саме: - ОСОБА_1 на рахунок у ПАТ ІдеяБанк суму 89334,00 грн.; - ОСОБА_1 на рахунок у ПАТ ПУМБ суму 72725,00 грн.; - ПАТ «Страхова компанія» «ТАС» у АТ «Таксомбанк» суму 600 грн.; - ПАТ «Страхова компанія «ТАС» у АТ «Таксомбанк» суму 25754,74 грн; - ТОВ «ЦФР» у АТ «Таксомбанк» суму 200, 00 грн. У п.2 Кредитного договору сторони узгодили, що всі інші умови кредитного договору викладені у Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ ФК «ЦФР» від 04.05.2020. Відповідно до Паспорта кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» за №4986561 від 08.10.2020, визначено, що кредит надається у сумі 196716,69 грн., строком на 54 місяців, реальна річна процентна ставка 54, 52 %, визначено графік повернення кредиту та останній платіж 08.04.2025 . Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3084989561 від 08 жовтня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.11.2021року становить 237 025,70 грн, з яких: 34 878,60 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1,61 грн. прострочена заборгованість за річними процентами; 40 771,18 грн. прострочена заборгованість за щомісячними процентами; 0,00 грн. заборгованість за штрафом/пенею; 158 924,37 грн. строкова заборгованість за тілом кредиту; 0,81 грн. строкова заборгованість за річними процентами; 2 449,13 грн. строкова заборгованість за щомісячними процентами. Позивачем на адресу відповідача було направлено досудова вимога від 29.09.2021 за вих. № 2021/236 щодо дострокового стягнення заборгованості Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованість. Однак, колегія суддів не може погодитись в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень»). Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства ) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої ; якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Встановлено, що 08.10.2020 року ОСОБА_1 уклав кредитний договір №3084989561 з ТОВ «ФК«Центр фінансових рішень» (а.с.8). Відповідно до п.4, 5 паспорту кредиту№4989561 ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 196716,69 грн. зі сплатою щомісячних процентів у розмірі 2,49 %, річних процентів 52,52 % . Пунктом 1 кредитного договору доручено ТОВ «ФК«Центр фінансових рішень» перерахувати за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів: - ОСОБА_1 на рахунок у ПАТ ІдеяБанк суму 89334,00 грн.; - ОСОБА_1 на рахунок у ПАТ ПУМБ суму 72725,00 грн.; - ПАТ «Страхова компанія» «ТАС» у АТ «Таксомбанк» суму 600 грн.; - ПАТ «Страхова компанія «ТАС» у АТ «Таксомбанк» суму 25754,74 грн; - ТОВ «ЦФР» у АТ «Таксомбанк» суму 200, 00 грн; Відповідно до п. 5 Паспорту кредиту, включено при наданні кредиту 5% від суми кредиту в розмірі 8102,95 грн. Відповідач зазначає про відсутність підтверджень про перерахунок вказаних коштів на відповідні рахунки, проте вказує, що він отримував грошові кошти в сумі згідно із договором, та в своїх поясненнях неодноразово наголошував про користування кредитними коштами. Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3084989561 від 08 жовтня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.11.2021року становить 237 025,70 грн, з яких: 34 878,60 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1,61 грн. прострочена заборгованість за річними процентами; 40 771,18 грн. прострочена заборгованість за щомісячними процентами; 0,00 грн. заборгованість за штрафом/пенею; 158 924,37 грн. строкова заборгованість за тілом кредиту; 0,81 грн. строкова заборгованість за річними процентами; 2 449,13 грн. строкова заборгованість за щомісячними процентами. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про стягнення заборгованості за кредитним договором №3084989561 від 08 жовтня 2020 року, що станом на 23.11.2021року становить 193 805,39 грн, з яких: 34 878,60 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 1,61 грн. прострочена заборгованість за річними процентами; 158 924,37 грн. строкова заборгованість за тілом кредиту; 0,81 грн. строкова заборгованість за річними процентами. Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково стягнув прострочену заборгованість за щомісячними процентами та строкову заборгованість за щомісячними процентами у загальному розмірі 43220,31 грн, з огляду на наступне. Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України). За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається. Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту. Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року. За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1). Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. Зазначене узгоджується із висновками, які викладені у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року під час розгляду справи № 531/648/15-ц. З огляду на викладене, нарахована позивачем заборгованість за щомісячними процентами у розмірі 43220,31 грн, фактично є щомісячною комісією за управління кредитом. При цьому ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» не було зазначено про те, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. Нарахування комісії було проведено товариством та частково сплачено відповідачем за послуги, що супроводжують кредит, а саме компенсація сукупних послуг товариства, за рахунок відповідача, що є незаконним. За такого, умови договору про встановлення кредитором будь-яких відсотків за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а тому сума нарахована позивачем за управління кредитом у розмірі 43220,31 грн. не підлягає стягненню. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача плати за управління кредитом. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне, рішення суду першої інстанції в частині стягнення щомісячних процентів (плати за управління кредитом) скасувати, у задоволенні цих вимог відмовити. В частині стягнення розміру судового збору, рішення суду підлягає зміні, шляхом зменшення стягнутого судового збору з відповідача на користь держави з 3555,39 грн до 2907,08 грн. У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», апеляційна скарга задоволена частково, тому судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 972,46 грн слід стягнути на рахунок держави з ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень». На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 рокув частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» заборгованість за кредитним договором №3084989561 від 08 жовтня 2020 року що становить: 40 771,18 грн. прострочена заборгованість за щомісячними процентами; 2 449,13 грн. строкова заборгованість за щомісячними процентами скасувати та у задоволенні цих вимог відмовити. Змінити рішення суду в частині стягнення розміру судового збору з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень», зменшивши цей розмір з 3555,39 грн до 2907,08 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень»на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 972,46 гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: