Постанова Дніпровський апеляційний суд № 188/1446/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4907/20 Справа № 188/1446/19 Головуючий у першій інстанції: Курочкіна О. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А, при секретарі Догоновій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИЛА: 09 жовтня 2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 25 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (первісний кредитор TOB «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №943185723. Також 10 січня 2013 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір №014/0183/82/0064057. Між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено Договір відступлення права вимоги №114/33, відповідно до умов якого до АТ "КІБ" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №014/0183/82/0064057 від 10 січня 2013 року. 25 квітня 2017 між АТ "КІБ" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (TOB "ФК "ЄАПБ") укладено Договір відступлення права вимоги №20170425 у відповідності до умов якого АТ "КІБ" передає TOB "ФК "ЄАПБ" за плату, а TOB "ФК "ЄАПБ" приймає належні АТ "КІБ" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №20170425 від 25.04.2017 TOB "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 37616,39 грн., з яких: 11252,25 грн. - основна сума боргу, 5130,5 грн. - заборгованість за відсотками, 21233,64 грн. - пеня. 14.07.2017 між TOB "ФК "ЦФР" та TOB "ФК "ЄАПБ" укладено Договір відступлення права вимоги №20170714, у відповідності до умов якого TOB "ФК "ЄАПБ" отримало право вимоги за кредитними договором №943185723 від 09.10.2019 року в сумі 15712,2 грн., з яких: 1065,41 грн. - сума основного боргу, 0,23 грн. - заборгованість за відсотками, 9566,56 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом, 5080,00 грн. - пеня. З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №014/0183/82/0064057 від 10 січня 2013 року в загальному розмірі 37616,39 грн. та заборгованість за кредитним договором №943185723 від 25 червня 2012 року в загальному розмірі 15712,2 грн., а також судові витрати. Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм судових повісток (а.с. 136-138). Від позивача надійшло клопотання від 02.04.2020 року про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с. 139-140). Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними в справі доказами, що 25 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (первісний кредитор - TOB «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №943185723, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 10160,00 грн. з процентною ставкою 0,01% річних строком на 36 місяців, а також платою за управління кредитом 3,70% від суми кредиту, що становить 375,92 грн. (а.с. 24). Умовами зазначеного вище кредитного договору передбачено також пеню за прострочення платежів у розмірі 0,3% від суми прострочення за кожний день прострочення. Додатком до кредитного договору від 25.06.2012 року №943185723 було погоджено Графік платежів, відповідно до якого погашення заборгованості повинно здійснюватись щомісячними платежами по 30.06.2015 року (а.с. 25). 14 липня 2017 між TOB "ФК "ЦФР" та ТОВ " Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (TOB "ФК "ЄАПБ") укладено Договір відступлення прав вимоги №20170714, у відповідності до умов якого TOB "ФК "ЦФР" передає (відступає) TOB "ФК "ЄАПБ" за плату, а TOB "ФК "ЄАПБ" приймає належні TOB "ФК "ЦФР" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (а.с. 38-40). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №20170714 від 14.07.2017 року, TOB "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги за кредитним договором від 25.06.2012 року №943185723 в сумі 15712,20 грн., з яких: 1065,41 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,23 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9566,56 грн. - сума заборгованості за платою за управління кредитом; 5080 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с. 41). На адресу відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було направлено повідомлення від 21.07.2017 року про відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.06.2012 року №943185723 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с. 36). Окрім того, 10 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування (кредитний договір) №014/0183/82/0064057, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 15453,01 грн. (на споживчі цілі - 6919,37 грн., на сплату страхового платежу - 853,01 грн., на погашення заборгованості за кредитним договором №014/3193/82/151570 від 29.07.2008 року - 7680,63 грн.) строком на 72 місяці з датою повного погашення кредиту 10 січня 2019 року зі сплатою за користування кредитом 35,3% річних (а.с. 6-8). Згідно п. 10.3 кредитного договору від 10.01.2013 року №014/0183/82/0064057 за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором кредитор має право вимагати, а позичальник зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити останньому пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Додатком №1 до кредитного договору від 10.01.2013 року №014/0183/82/0064057 погоджено Графік погашення кредиту, яким визначено щомісячне погашення кредиту кожного місяця 10 числа (а.с. 8-9). Додатковою угодою №014/0183/82/0064057/1 від 01.10.2013 року до договору про надання банківських послуг у сфері страхування від 10.01.2013 року №014/0183/82/0064057 було погоджено на період з 10.01.2013 року по 31.03.2013 року включно встановити розмір процентної ставки за кредитом 0,01% річних (а.с. 11). 25 квітня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено Договір відступлення права вимоги №114/33, відповідно до умов якого до АТ "КІБ" перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №014/0183/82/0064057 від 10 січня 2013 року (а.с. 16-17, 98-105). 25 квітня 2017 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір відступлення права вимоги №20170425, у відповідності до умов якого ПАТ "КІБ" передає (відступає) TOB "ФК "ЄАПБ" за плату, а TOB "ФК "ЄАПБ" приймає належні ПАТ "КІБ" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 18-19). Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №20170425 від 25.04.2017 року, TOB "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги за кредитним договором №014/0183/82/0064057 від 10 січня 2013 року на загальну суму 37616,39 грн., з яких: 11252,25 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5130,5 грн. - сума заборгованості за відсотками; 21233,64 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с. 20). На адресу відповідача ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було направлено повідомлення від 12.05.2017 року про відступлення права вимоги за кредитним договором №014/0183/82/0064057 від 10 січня 2013 року на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с. 21). Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки. Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідачем ОСОБА_1 до ухвалення місцевим судом рішення було письмово заявлено про застосування позовної давності, згідно змісту його заяви від 06.11.2019 року (а.с. 63). Оскільки за кредитними договорами від 25.06.2012 року №943185723 та від 10.01.2013 року №014/0183/82/0064057 встановлено окремі зобов`язання, які встановлюють обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі №6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 19 березня 2014 року у справі №6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі №6-167цс14, від 03 червня 2015 року у справі №6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі №6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі №6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі №6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі №6-2462цс16. Встановлено, що останній платіж на погашення боргу за кредитним договором від 25.06.2012 року №943185723 було внесено відповідачем 08.06.2015 року на суму 3100,00 грн., що підтверджується довідкою-графіком руху коштів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» від 14.07.2017 року №1159204-SG (а.с. 32-34). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши подання відповідачем заяви про застосування позовної давності до місцевого суду (а.с. 63); враховуючи, що строк дії кредитного договору від 25.06.2012 року №943185723 визначено по 30.06.2015 року (а.с. 25 зворот); останній платіж на погашення боргу здійснено 08.06.2015 року (а.с. 34); приймаючи до уваги, що суду не надано доказів вчинення дій щодо визнання боргу чи переривання перебігу строку позовної давності; встановивши, що з даним позовом банк звернувся до суду 09.10.2019 року, що стверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції місцевого суду на першому аркуші позовної заяви (а.с. 2), - колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача за кредитним договором від 25.06.2012 року №943185723 1065,41 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 0,23 грн. заборгованості за відсотками та 5080 грн. пені через порушення позивачем, без поважних причин, трирічного та річного (щодо пені) строків позовної давності. Разом з тим, оскільки за умовами кредитного договору від 10.01.2013 року №014/0183/82/0064057 ОСОБА_1 мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів 10 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (а останній платіж встановлений 10 січня 2019 року), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Зазначений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Приймаючи до уваги дату повного погашення кредиту №014/0183/82/0064057 від 10.01.2013 року - 10 січня 2019 року, звернувшись до суду 09 жовтня 2019 року, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не пропущено трирічний строк позовної давності щодо платежів у межах трьох років до дня подачі позову у даній справі, тобто стягненню підлягає заборгованість за період з 09.10.2016 року по 26.04.2017 року (згідно позовних вимог). Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" підлягають стягненню щомісячні платежі за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0183/82/0064057 від 10.01.2013 року за період з 09.10.2016 року по 26.04.2017 року (згідно змісту позовних вимог) в загальному розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 22 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 1726,41 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 2477,81 грн. Зазначена вище заборгованість підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який викладено у зручній табличній формі, є арифметично правильним (а.с. 23). Заборгованість по тілу кредиту та процентам за кредитним договором №014/0183/82/0064057 від 10.01.2013 року, яка сформувалась до 09.10.2016 року, не підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з пропуском позивачем трирічного строку позовної давності відносно даних щомісячних платежів. Крім того, позивач пропущено річний строк позовної давності щодо нарахування неустойки у вигляді пені за кредитним договором №014/0183/82/0064057 від 10.01.2013 року в розмірі 21296,05 грн. Тому в задоволенні даної частини позовних вимог також необхідно відмовити. За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Кредитний договір від 25.06.2012 року №943185723, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 ,є споживчим кредитом, тому на нього розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно абзаців 2, 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час укладення зазначених вище кредитних договорів, встановлено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Згідно із зазначеним вище Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1). Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16. Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Нараховуючи заборгованість за платою за управління кредитом від 25.06.2012 року №943185723 на суму 9566,56 грн., позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються споживачу. Тому колегія приходить до висновку про нікчемність відповідної умови (пункту 4.8) кредитного договору від 25.06.2012 року №943185723 та відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості по комісії. У задоволенні вимоги про стягнення комісії необхідно відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю, враховуючи, що банк не вправі встановлювати у кредитному договорі комісію у вигляді плати за управління кредитом, тобто дій, які банк вчиняє на власну користь, оскільки отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами. Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про сплив строку позовної давності, проте помилково вказав, що строк позовної давності за кредитним договором №014/0183/82/0064057 від 10.01.2013 року не був пропущений позивачем до вимог за період з 09.10.2016 року по 26.04.2017 року. Таким чином, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" також підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при подачі позовної заяви та апеляційної скарги, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 44 коп. ((1921,00 грн. + 2881,50 грн.) х 7,88%). Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" - задовольнити частково. Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0183/82/0064057 від 10.01.2013 року в загальному розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 22 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 1726,41 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 2477,81 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014) судові витрати в сумі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 44 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Судді