Ухвала КЦС ВС № 2-1955-1/09

Ухвала 28 листопада 2022 року м. Київ справа № 2-1955-1/09 провадження № 61-7729ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» про заміну стягувача у справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум» (далі - АКБ «Форум») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Веста» задоволено. Замінено стягувача в цивільній справі № 2-1955-1/09 за позовом АКБ «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме первісного стягувача - АКБ «Форум» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Веста». Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. Заяву ТОВ «ФК «Веста» задоволено. Замінено стягувача у справі № 2-1955-1/09 за позовом АКБ «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. АКБ «Форум» замінено на його правонаступника - ТОВ «ФК «Веста». 24 жовтня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, в якій навести поважні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 496,20 грн. При цьому заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху, Верховний Суд виходив з того, що останнім днем звернення до суду з касаційною скаргою на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року було 17 березня 2022 року, однак касаційну скаргу подано до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 24 жовтня 2022 року, тобто після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження заявник не подала. Крім цього, заявник не сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 496,20 грн. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306309031271, заявник отримала зазначену ухвалу Верховного Суду 16 листопада 2022 року. На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 20 листопада 2022 року, а саме: заява про поновлення строку на касаційне оскарження; клопотання про зменшення розміру судового збору; клопотання про звільнення від сплати судового збору. Заява ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року мотивована тим, що вона отримала копію оскаржуваної постанови апеляційного суду 21 лютого 2022 року. Однак Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено відповідними Указами Президента України. Тому вона не змогла подати касаційну скаргу через настання зазначених обставин. Запровадження воєнного стану є безумовною підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання про поновлення процесуального строку. Крім цього, наразі діють обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, які перешкоджають вчиненню учасниками справи відповідних процесуальних дій. Тому вона не змогла подати касаційну скаргу через дію вищевказаних обмежень. Також вона часто хворіла, що істотно вплинуло на можливість своєчасного оскарження судових рішень. Касаційне провадження у справі не підлягає відкриттю з таких підстав. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. За змістом наведених правових норм касаційний суд може поновити строк на касаційне оскарження згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України лише у разі пропуску такого строку з поважних причин. При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Згідно з доданою до клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження розпискою ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної постанови апеляційного суду 21 лютого 2022 року. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо неможливості подання нею касаційної скарги в передбачений законодавством процесуальний строк у зв`язку із введенням воєнного стану, необхідно зазначити таке. Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII). В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Враховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з касаційною скаргою в цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку заявником за умови надання нею до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку. Заява ОСОБА_1 не містить обґрунтування того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск нею строку на звернення до суду з касаційною скаргою. З огляду на вищенаведене з 21 лютого 2022 року (дати отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду) заявник безпосередньо та/або її представник (до касаційної скарги додано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 78 000 грн) мали можливість вчиняти дії з метою подання касаційної скарги до суду. Крім цього, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року через місяць з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2022 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою її чоловіка ОСОБА_2 (з яким, за інформацією з її касаційної скарги, вона проживає за однією адресою) на згадані судові рішення, що також свідчить про відсутність поважних причин пропуску нею строку на касаційне оскарження. Посилання ОСОБА_1 на карантинні обмеження, введені в Україні з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) є неспроможним з огляду на таке. Пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22). Заява ОСОБА_1 не містить обґрунтування того, які саме обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, та як саме перешкодили їй звернутися з касаційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк, а також - чому такі обставини припинилися саме через 8 місяців після отримання нею копії оскаржуваної постанови апеляційного суду. Надані заявником довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Святошинського району міста Києва від 21 червня 2022 року про те, що ОСОБА_1 21 червня 2022 року з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. була на амбулаторному прийомі в лікаря з приводу наявного в неї захворювання, та від 04 жовтня 2022 року, згідно з якою ОСОБА_1 04 жовтня 2022 року з 15 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. була на амбулаторному прийомі в лікаря з приводу наявного в неї захворювання, також не підтверджують обставин, які перешкодили їй звернутися з касаційною скаргою у встановлений процесуальним законом строк, оскільки: 1) строк на касаційне оскарження судових рішень закінчився задовго до 21 червня 2022 року; 2) перебування заявника на амбулаторному прийомі в лікаря з приводу наявного в неї захворювання не є доказом обмеження, впровадженого у зв`язку з карантином. Таким чином, відсутні обставини, які об`єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом встановленого законом строку, так як підстави, наведені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» Європейського суду з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин. Крім того, саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності в неї об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень. Однак заявник на навела таких обставин. Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними. Оскільки наведені в заяві ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року є неповажними, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягають окремому розгляду клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги та про звільнення від сплати судового збору. Керуючись статтями 185, 390, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» про заміну стягувача у справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко