Постанова Львівський апеляційний суд № 466/4019/22

Справа № 466/4019/22 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т. Провадження № 33/811/1205/22 Доповідач: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Пеленги Н.М. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн 20 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 13.06.2022 о 01:30 у м. Львівс-Брюховичі, вул. Володимира Івасюка, 4 керувала транспортним засобом «AUDI Q7», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» з відео фіксацією на нагрудний відео реєстратор № 471479 та №470558, результат 0,36 ‰. Такими діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 а ПДР України, чим скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. На постанову судді захисник Паленга Н.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Стверджує, що ОСОБА_1 напередодні захворіла на гострий бронхіт, у зв`язку з чим вживала сироп «Подорожник Доктора Тайса» по 15 мл 3 рази на день, а також «Флавовір» по 9 мл 2 рази на добу. Звертає увагу, що вказані препарати містять у своєму складі етанол, при цьому згідно з інструкцією до цих медичних препаратів, здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами не виявлено. Зазначає, що відповідно до офіційної інструкції до експлуатації приладу Drager Alkotest 6820, для виконання тесту має пройти не менше 20 хв. після вживання у тому числі харчових продуктів, які містять у малій концентрації алкоголь. У зв`язку з наведеним, апелянт вважає, що працівниками поліції порушено порядок експлуатації спеціального технічного засобу, а тому такий огляд слід вважати недійсним. Вважає, що власноручно поставлений підпис ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення та у чеку, не можна трактувати як згоду з результатом огляду, оскільки ОСОБА_1 не є юридично обізнаною особою, а тому виконувала усі інструкції працівників поліції, не розуміючи, до яких наслідків це призведе. У цьому ж аспекті, захисник звертає увагу, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 її права та обов`язки. Також вказує, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, що, на думку апелянта, свідчить про порушення працівниками поліції ч. 5 ст. 266 КУпАП. Зазначає, що з нагрудних камер поліцейських не вбачається, що ОСОБА_1 перебувала з ознаками, які б свідчили про те, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та її захисник Паленга Н.М., будучи повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, не з`явилися, про поважні причини суду не повідомили. Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та її захисника Паленги Н.М. суд враховує, що останні були добре обізнані про перебування у провадженні Львівського апеляційного суду апеляційної скарги, оскільки така подана захисником особисто. Слід також звернути увагу і на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про відкладення розгляду справи, як і не повідомив суд про неможливість прибуття до суду з поважних причин, які б були підтверджені відповідними документами. Тому враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності та його захисника із врахуванням доводів апеляційної скарги та тих доказів, які містяться у матеріалах справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 294697 від 13 червня 2022 (а.с. 2); результатом тестування технічного пристрою «Drager» на стан сп`яніння, яким встановлено стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 0,36 ‰ (а.с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, результат огляду: позитивний 0,36 ‰, ОСОБА_1 погодилася з результатом огляду, що засвідчила свої підписом (а.с. 4); - відеозаписом з нагрудних камер поліцейських події від 13 червня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, результат огляду позитивний 0,36‰. При цьому поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 її права, повідомили, що вона також може пройти огляд у медичному закладі. Окрім цього попередили ОСОБА_1 щодо необхідності вирішити питання, хто забере автомобіль (а.с. 3). При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Твердження апелянта про відсутність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, й апеляційний суд їх до уваги не бере. Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису ОСОБА_1 пройшла огляд, та після встановлення позитивного результату поліцейський роз`яснив їй права та повідомив, що її дії буде кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких зауважень поліцейським ОСОБА_1 щодо результату огляду не висловлювала, як і не зазначила такі у письмових поясненнях до протоколу. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 було роз`яснено, що вона має право пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржувала дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять. Водночас, твердження про те, що ліки, які ОСОБА_1 вживала, містять у собі етанол та могли вплинути на показник алкотестера, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки виявлена в крові ОСОБА_1 норма алкоголю є більшою майже у два рази, ніж допустима. Щодо доводів апеляційної скарги захисника, про відсутність направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичному закладі, апеляційний суд вважає такі безпідставними. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103. Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З аналізу наведеної норми вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться в медичному закладі лише у випадку відмови особи від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу чи у разі незгоди з результатом проведеного огляду. Оскільки ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, жодних зауважень щодо результатів огляду не висловлювала, про що свідчить її підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, а також акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу у графі «З результатами згоден», тому у працівників поліції не виникало обов`язку скеровувати її до медичного закладу для проходження огляду. Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Доводи апелянта про неповноту з`ясування обставин справи, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Пеленги Наталії Михайлівни - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах