Постанова Львівський апеляційний суд № 466/11043/21
від 04.04.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 466/11043/21 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/176/22 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Стельмаха І.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 , захисника-адвоката Поповича В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Поповича В.О. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 січня 2022 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 січня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн 20 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 11.11.2021 о 14:13 год. у м. Львові на вул. Липинського, 54А, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Tiguan», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 1480 та 1549, чим порушив п. 2.5 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді захисник Попович В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею не було роз`яснено ОСОБА_1 його прав, не оголошено протокол, не надано можливості надати пояснення, не було допитано свідка ОСОБА_2 , а сама постанова в день її винесення не була проголошена. Зазначає, що у протоколі наявні виправлення виду сп`яніння та нерозбірливо зазначено марку транспортного засобу. Вважає, що суть правопорушення сформульована таким чином, що незрозуміло в стані якого сп`яніння перебував ОСОБА_1 . У протоколі зазначено ознаку сп`яніння почервоніння очей, що не характерно для стану наркотичного сп`яніння. Згідно з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 поводив себе адекватно, не виявляв жодних ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, від проходження огляду в медичному закладі не відмовлявся, а лише оскаржував упереджене ставлення поліцейських, тому викликав по телефону інший наряд поліції. Зазначає, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд. Одразу після складання протоколу ОСОБА_1 з власної ініціативи поїхав до Управління патрульної поліції у Львівській області для отримання направлення на огляд, але йому було відмовлено. Тому наступного для о 08:37 год. він пройшов огляд в лабораторії «Синево». Згідно з висновком будь-яких наркотичних засобів у його організмі не виявлено. Також на долучених записах з нагрудних камер на таких відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а з відеозапису вбачається, що автомобіль був припаркований. Поліцейські не залучили двох свідків під час відмови ОСОБА_1 від огляду, а матеріали справи не містять підтверджень про відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , захисник Попович В.О. апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ захисника Поповича В.О. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 11.11.2021 серії ААБ № 294734 (а.с. 1); рапортом інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП Мельничука М. від 11.11.2021 (а.с. 4); відеозаписом з нагрудних камер відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває всередині автомобіля на місці водія. Поліцейський, як на підставу зупинки автомобіля зазначив, що ОСОБА_1 керував автомобілем з непристебнутим ременем безпеки, що ОСОБА_1 почав заперечувати, та вказав, що був пристебнутий ременем безпеки. У подальшому поліцейський виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, запропонував йому проїхати до медичного закладу на огляд, але ОСОБА_1 відмовився. Поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду відносно нього буде складено протокол, та вказав ОСОБА_1 , що йому заборонено подальше керування транспортним засобом (а.с. 2). Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння. Як вбачається з наявного відеозапису у матеріалах справи, працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стану сп`яніння у медичному закладі, але останній відмовився, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про наявність виправлень у протоколі, що стосується виду сп`яніння апеляційний суд до уваги не бере з таких підстав. Із наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, що і стало підставою для висунення вимоги про проходження огляду, від якого останній відмовився. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду саме на стан наркотичного сп`яніння та наведено ознаки такого сп`яніння. Саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння його і було притягнуто до відповідальності постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова. Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи направлення на огляд не може бути підставою для скасування постанови. Відповідно до ч.2. ч.3, ч.4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. З викладених вимог закону вбачається, що лише у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки, або незгоди із результатами такого огляду, та надання згоди особи на проведення огляду в медичному закладі, працівник поліції повинен доставити водія до медичного закладу для проходження огляду, та виписати направлення на такий огляд. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від огляду в медичному закладі, відтак у працівників поліції не виникало обов`язку виписувати направлення на огляд. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 сперечався із працівником поліції, який стверджував, що ОСОБА_1 керував автомобілем з непристебнутим ременем безпеки, що спростовує твердження ОСОБА_1 , про відсутність доказів у матеріалах справи про його керування автомобілем. Твердження в апеляційній скарзі про відсутність доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування, апеляційний суд не враховує, оскільки на відео зафіксовано, що після відмови ОСОБА_1 від огляду, працівник поліції роз`яснив йому про заборону подальшого керування автомобілем. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність свідків під час його відмови від огляду, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи працівником поліції застосовувались технічні засоби відеозапису під час відмови ОСОБА_1 від огляду, інформація якого на цифровому носії (СD диску) долучена до матеріалів справи, а відтак присутність свідків не вимагається. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 18 січня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Поповича В.О. - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах