Постанова Львівський апеляційний суд № 466/4446/20

Справа № 466/4446/20 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/1325/20 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Стельмаха І.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Микуша Д.М., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Сотника О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2020 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн 40 коп судового збору. ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 04.06.2020 о 10:30 году м. Львові на вул. Пилипа Орлика, 2, керуючи транспортним засобом марки «Fiat 500», номерний знак НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом, не була уважною, не врахувала дорожньої обстановки, не скористалася сторонньою допомогою, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «BMW 320D GT», НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до технічних пошкоджень транспортних засобів, порушивши вимоги п.2.3б, п.10.9 ПДР, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. На постанову судді ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, винести нову, якою закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на такі доводи: постанова винесене з порушенням норм, матеріального та процесуального права, містить відомості, які не відповідають дійсним обставинам справи. У судовому засіданні вона свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 04 червня 2020 року о 10 год 30 хв. у м. Львові на вул. Пилипа Орлика, 2, керувала автомобілем марки «Фіат 500» державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснювала рух заднім ходом з паркомісця, зупинилася щоб переконатися чи може продовжувати рух та відчула удар автомобіля. Вийшовши із свого авто, побачила зіткнення задніми бамперами її автомобіля та автомобіля марки «БМВ» номерний знак НОМЕР_2 . У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що він 04.06.2020 о 10:29 год. виїжджаючи своїм автомобілем марки «БМВ», НОМЕР_2 з паркомісця заднім ходом, зупинився для подальшого руху вперед, у цей час відчув удар у задню частину свого автомобіля, після чого він виключив мотор свого автомобіля та вийшовши побачив, що водій автомобіля марки «Фіат 500», номерний знак НОМЕР_1 вдарила його своїм, заднім, бампером його задній бампер. Зазначає, що коли він здійснював маневр, водій авто марки «Фіат 500», знаходилася на паркомісці та не рухалася, а в останню мить коли він завершував рух заднім ходом, зафіксувавши авто на гальмо, водій авто «Фіат 500», здійснила рух назад. Встановлюючи її вину суд надав перевагу, поясненням потерпілого ОСОБА_2 , над її, водночас не навівши жодних обгрунтувань чому пояснення, які надала вона судом до уваги не беруться та якими доказами у справі такі спростовуються. Вона виконала всі вимоги передбачені ПДР при здійсненні маневру заднім ходом, переконалася у відсутності транспортних засобів, які наближаються ззаду, тобто була впевнена у безпеці, в момент зіткнення її автомобіль не рухався та не створював небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 , її захисник Микуш Д.М., апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити. ОСОБА_1 пояснила, що вона здійснювала рух заднім ходом, з паркомісця, проїхала незначну відстань, зупинилась, щоб переконатись у відсутності перешкод для руху, та одразу відчула удар. Вийшла з авто та побачила, що відбулось зіткнення із автомобілем марки «БМВ», номерний знак НОМЕР_2 . Потерпілий ОСОБА_2 та його представник Сотник О.І. апеляційну скаргу заперечили, просили судове рішення залишити без змін. ОСОБА_2 пояснив, що він здійснював виїзд з паркомісця заднім ходом, при цьому дивився у дзеркала заднього виду, проїхав приблизно 8-9 м, зупинився для здійснення руху вперед, та одразу відчув удар. Вийшов з авто та побачив зіткнення із автомобілем марки «Фіат500». Зазначив, що коли він починав виїзд з паркомісця, автомобіль ОСОБА_1 стояв на паркомісці. ОСОБА_1 повідомила, що у неї немає страхового полісу, тому він викликав працівників поліції. До приїзду поліції, чоловік ОСОБА_1 , пропонував йому відремонтувати його автомобіль на СТО, але він відмовився, оскільки автомобіль обслуговує у сервісному центрі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ захисника Микуша Д.М. на підтримку апеляційної скарги, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Сотника О.І., свідка ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується доказами у справі, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 232657 від 04 червня 2020 року (а.с. 1); - схемою місця ДТП, яка сталася 04.06.2020 о 10.30 год. у м. Львові на вул. П. Орлика (а.с. 3); - письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 04.06.2020 про те, що 04.06.2020 близько 10.30 год у м. Львові на вул. П. Орлика, 2, він виїжджав із паркомісця заднім ходом, зупинився для руху вперед, та в цей час відчув удар в задню частину авто. Після чого він вимкнув двигун, вийшов з авто, та побачив, що водій автомобіля «Фіат», номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору вдарив заднім бампером його задній бампер, пошкодивши при цьому конструкцію бампера, молдінг та парктронік. Коли він здійснював маневр, водій авто «Фіат», знаходилась на паркомісці та не рухалась, а в останню мить коли він завершив рух заднім ходом, зафіксувавши авто на тормоз, на його думку, водій авто «Фіат» здійснила рух назад (а.с. 5); В суді апеляційної інстанції був допитаний свідок ОСОБА_3 , який пояснив, що автомобіль ОСОБА_1 був припаркований поряд із його автомобілем. Коли він заїжджав на паркувальний майданичк, ОСОБА_1 у авто не було, вона повернулась пізніше. Почала рух заднім ходом, проїхала невелику відстань на рівні його авто, і він відчув звук удару. Вийшов з авто, побачив, що відбулось зіткнення із автомобілем марки «БМВ». Самого моменту зіткнення він не бачив, чув лише його звук. Твердження захисника Микуша Д.М. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними, й апеляційний суд їх до уваги не бере. Враховуючи пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , копію фото транспортних засобів на місці ДТП (а.с.12), з якого вбачається, що такі знаходяться на проїзній частині дороги, схему ДТП відповідно до якої автомобіль марки «БМВ» проїхав відстань 9 м від паркомісця, а автомобіль «Фіат 500» проїхав 3,9 м, апеляційний суд вважає, що в момент зіткнення обидва транспортних засоби перебували в русі, рухаючись заднім ходом, що призвело до ДТП. Доводи апелянта про неповноту з`ясування обставин справи, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 порушила п.2.3б, п.10.9 Правил дорожнього руху (керуючи транспортним засобом марки «Fiat 500», номерний знак НОМЕР_1 рухаючись заднім ходом, не була уважною, не врахувала дорожньої обстановки, не скористалася сторонньою допомогою, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «BMW 320D GT», НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ), що спричинило пошкодження транспортних засобів і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ст. 124 КУпАП. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах