Постанова 4875 № 905/1856/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2022 року м. Харків Справа № 905/1856/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В., за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К., за участю представників сторін: від апелянта: прокурор Ногіна О.М., посвідчення від 09.10.2020 №057318; від позивача: адвокат Шох С.М., ордер від 27.09.2021 серія АІ №1156376, свідоцтво від 12.12.2017 серія ЗР №21/1285; від відповідача: не з`явився; від третіх осіб: не з`явився; розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокуратури, м.Маріуполь, на рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 (суддя Курило Г.Є.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Донецької області в м. Харкові о 12:59 год, повний текст якого складений 25.02.2022, у справі №905/1856/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест", м. Київ, до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м. Харків, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1.Державної казначейської служби України, м. Київ, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", м. Київ, про визнання незаконними дій, скасування наказу та стягнення 6706355,58грн, ВСТАНОВИВ: ТОВ "Укрдонінвест" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 24.01.2022) про: 1) визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та скасування наказу від 02.09.2021 №01810 "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2"; 2) стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" грошові кошти у розмірі 6706355,58грн, сплачені за участь в електронному аукціоні UA-PS-2021-07-23-000005-2 як гарантійний внесок. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок незаконних дій відповідача було анульовано результати аукціону, припинено розпочату процедуру аукціону та незаконно присвоєно ним грошові кошти позивача, як учасника електронного аукціону у вигляді сплаченого гарантійного внеску у розмірі 6706355,58грн. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі №905/1856/21 позовні вимоги ТОВ "Укрдонінвест" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної казначейської служби України, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "Смарттендер", про визнання незаконними дій, скасування наказу та стягнення 6706355,58грн задоволено. Визнано незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та скасовано наказ від 02.09.2021 №01810 "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2". Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Укрдонінвест" грошові кошти у розмірі 6706355,58грн, сплачені за участь в електронному аукціоні UA-PS-2021-07-23-000005-2 як гарантійний внесок. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях на користь ТОВ "Укрдонінвест" судовий збір у розмірі 102865,33грн. Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю виконання позивачем встановленої законом процедури участі в електронному аукціоні та порядку проведення приватизації, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що утримання відповідачем гарантійного внеску є необґрунтованим та підлягає стягненню на користь позивача на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України. Також суд визнав незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та скасував наказ від 02.09.2021 №01810 "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2". Заступник керівника Донецької обласної прокуратури з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі №905/1856/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Стягнути з ТОВ "Укрдонінвест" на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати. За доводами прокурора виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не можуть вважатися взаємозамінними, оскільки містять за своїм змістом різну інформацію. Апелянт наполягає на відсутності підстав для повернення гарантійного внеску, сплаченого позивачем, так як ним не надано всі обов`язкові документи для участі в аукціоні. На думку прокурора, неподання позову про визнання недійсними наступних аукціонів та договору купівлі-продажу свідчить про небажання позивача укладати договір купівлі-продажу. Апелянт зазначає, що позовну вимогу про стягнення гарантійного внеску заявлено до неналежного відповідача та наполягає на помилковості застосуванні судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст. 1212 Цивільного кодексу України. У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з апеляційною скаргою та наполягає, що державний орган, в даному випадку Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, наділене правом самостійно захищати права та інтереси держави, а тому просить закрити апеляційне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України. Також позивач зазначає, що надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України замість витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України не може оцінюватись як належна правова відмова для оформлення договору купівлі-продажу майна, придбаного за результатами електронного аукціону. Вважає, що відповідач, повторно переглянувши документи після схвалення результатів електронного аукціону та відмовивши позивачу в укладанні договору купівлі-продажу, допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача. Крім того, позивач посилається на рішення Фонду державного майна України від 13.08.2021, в якому зроблено висновок, що надання учасником виписки замість витягу не може бути підставою для прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу аукціону та подальшому укладенні договору, оскільки формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви, документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки. В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Укрдонінвест". Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін. Представники відповідача та третіх осіб до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення копій ухвали апеляційного суду про відкриття провадження: відповідачу - 17.10.2022, Державній казначейській службі - 19.10.2022, ТОВ "Смарттендер" - 18.10.2022. Явка представників сторін не визначалася судом обов`язковою. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третіх осіб. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (найменування змінено на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях відповідно до наказу Фонду державного майна від 13.05.2021 №797) як органом приватизації на Електронній торговій системі "ProZorro. Продажі" оголошено електронний аукціон UA-PS-2021-07-23-000005-2 для продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс" за адресою: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Соборна,

51. Кінцевий строк подання пропозицій 19.08.2021, дата проведення аукціону - 20.08.2021. Початкова ціна продажу лоту - 67063555,84грн без ПДВ, розмір гарантійного внеску 10% - 6706355,58 грн. ТОВ "Укрдонінвест" за допомогою оператора електронного майданчика ТОВ "Смарттендер" подано заяву від 12.08.2021 №4/08 про участь у приватизації об`єкта малої приватизації. Закрита цінова пропозиція учасника по аукціону складає 100000000,00грн. На виконання умов щодо участі в аукціоні позивачем сплачено гарантійний внесок у розмірі 6706355,58 грн та реєстраційний внесок у розмірі 1200,00грн. До Електронної торгової системи "ProZorro. Продажі" позивачем для підтвердження участі у аукціоні окрім заяви завантажено: лист про розкриття беніфеціарних власників від 12.08.2021 №6/08, платіжне доручення від 18.08.2021 №171 про перерахування гарантійного внеску у розмірі 6706355,58грн, платіжне доручення від 18.08.2021 №172 про перерахування реєстраційного внеску у розмірі 1200,00грн, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.11.2020, фінансову звітність на 31.12.2020 , письмову згоду від 12.08.2021 №5/08 щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу. Відповідно до листа від 12.08.2021 №5/08 ТОВ "Укрдонінвест" повідомило, що має намір прийняти участь у аукціоні UA-PS-2021-07-23-000005-2 щодо об`єкту приватизації (єдиний майновий комплекс промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс") та згодне із запропонованими умовами продажу і взяттям на себе зобов`язань, визначених умовами продажу. Згідно з листом від 12.08.2021 №6/08 ТОВ "Укрдонінвест" кінцевим бенефіціарним власником Товариства є Кропачов Віталій Валерійович. 20.08.2021 відбувся електронний аукціон, за результатами якого складено протокол №UA-PS-2021-07-23-000005-2. Відповідно до зазначеного протоколу учасники аукціону: ТОВ "Вуглепромтрасс", ТОВ "Коал транс", ТОВ "Укрдонінвест", переможець аукціону - ТОВ "Укрдонінвест", остаточна цінова пропозиція переможця - 301000000,00грн. Протокол від 20.08.2021 про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2 підписаний переможцем ТОВ "Укрдонінвест" та оператором ТОВ "Смарттендер" через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях "Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2 з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс" від 30.08.2021 №01798 затверджено протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2 з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс", який відбувся 20.08.2021. Разом з тим, 02.09.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях прийнято наказ №01810 "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2". За змістом наказу підставою відмови в укладенні договору стало неподання ТОВ "Укрдонінвест" витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України, обов`язковість надання якого передбачена законом. Згідно з п.2.2 цього наказу вирішено звернутися до ТОВ "Смарттендер" щодо необхідності перерахування гарантійного внеску, сплаченого ТОВ "Укрдонінвест" на відповідний рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях. 13.09.2021 фахівцями відділу приватизації та постприватизаційного контролю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях складено акт про відмову від підписання протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2. Згідно з інформацією Електронної торгової системи "ProZorro. Продажі" за веб-адресою https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-07-23-000005-2, електронний аукціон №UA-PS-2021-07-23-000005-2 з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс" є таким, що не відбувся. Відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях "Про прийняття рішення про відміну електронного аукціону" №01838 від 14.09.2021 прийнято рішення про відміну електронного аукціону із заниженням стартової ціни, який призначено електронною торговою системою на 18.10.2021, з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс", за адресою: Донецька обл., м.Мирноград, вул.Соборна,

51. ТОВ "Укрдонінвест" листом від 07.09.2021 №02/09 "Про повернення гарантійного внеску" звернулося до ТОВ "Смарттерндер" з проханням повернути позивачу гарантійний внесок в розмірі 6706355,58грн. У відповідь на зазначений лист ТОВ "Смарттерндер" з посиланням на п. 112 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу повідомило, що на виконання вимог чинного законодавства України, ТОВ "Смарттендер" перерахувало суму гарантійного внеску на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях. У зв`язку з цим рекомендував звернутися безпосередньо до організатора електронного аукціону. Листом від 17.09.2021 №11.04-06607 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях "Щодо перерахування гарантійного внеску" повідомило позивача, що переможцю електронного аукціону, відносно якого органом приватизації прийнято рішення про відмову від укладення договору купівлі-продажу, гарантійний внесок не повертається. У зв`язку з неповерненням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях гарантійного внеску у розмірі 6706355,58грн, а також вважаючи дії Фонду з відмови в укладенні договору купівлі-продажу неправомірними, ТОВ "Укрдонінвест" звернулося до суду з даним позовом. Крім того, після відкриття судом першої інстанції провадження у справі, відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-10-08-000028-1 від 05.11.2021 переможцем електронного аукціону, організатором якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, за лотом: Єдиний майновий комплекс промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс", стало ТОВ "Рейлроуд Сервіс". Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (продавцем) та ТОВ "Рейлроуд Сервіс" (покупцем) 26.11.2021 укладений договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс", за адресою: Донецька обл., м. Мирноград, вул.Соборна, 51, за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-10-08-000028-1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі №905/1856/21 позовні вимоги задоволено з підстав, викладених вище. Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Щодо представництва інтересів держави. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру". Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень. Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Таким чином, зі змісту зазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17). Таким чином, прокурор, звертаючись до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання апеляційної скарги Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові або скарзі. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Таким чином, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. У контексті вищенаведеного колегія суддів зазначає, що за своїм змістом положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам, права яких порушуються, а з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку, коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист. З огляду на викладене, встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову, а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, що за своїм змістом може мати різний характер. Такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на: - отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; - інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів; - отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій) необхідних для здійснення представництва інтересів держави в суді. При цьому якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов`язане саме зі з`ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду. Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №926/14/19. Верховний Суд звертає увагу, що критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися судом з урахуванням великого кола чинників. До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення або про можливе порушення інтересів держави та вжиті ним заходи з моменту виникнення такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави. Схожі за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 913/124/10, від 08.04.2021 у справі № 925/11/19. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів (правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17). Як вбачається з матеріалів справи, прокурор не брав участі під час розгляду справи судом першої інстанції, проте звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. В обґрунтування підстав для звернення до суду з апеляційною скаргою прокурор посилається на нездійснення захисту інтересів держави компетентним органом, що полягає у тому, що Регіональне відділення з лютого 2022 року, коли спірне рішення було оголошено та офіційно оприлюднено, до серпня 2022 року, з метою оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі №905/1856/21 та захисту інтересів держави, самостійно до суду апеляційної інстанції не звернулось. При цьому, відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 01.03.2022 №BC-1 Регіональне відділення з 01.03.2022 перебуває у простої. Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях не в змозі з об`єктивних причин самостійно звернутись до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі №905/1856/21. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними та потребують захисту. Судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурор 05.08.2022 листом №15/4-63вих-22 звертався до відповідача з проханням надати свою правову позицію стосовно законності рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 № 905/1856/21 та повідомити про його оскарження відповідачем або про причини його неоскарження. У відповідь Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях листом від 10.08.2022 №10-07-105ВС повідомило прокурору свої заперечення стосовно ухваленого судом рішення 16.02.2022 у справі №905/1856/21, проте зазначило про неможливість сплати судового збору відповідачем та про введення простою Регіонального відділення. На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" 17.08.2022 прокурор звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях з повідомленням №15/4-69вих22 про вжиття заходів представницького характеру. Отже, в апеляційній скарзі обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з апеляційною скаргою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами Господарського процесуального кодексу України. А тому відсутні підставі для закриття апеляційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, визначає Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна". Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації. Приписами ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" унормовано, що порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації. Частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України. Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону з операторами електронних майданчиків. Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що потенційні покупці зобов`язані подати разом із заявою у довільній формі інформацію і документи на участь у приватизації, визначені частиною сьомою цієї статті, - для об`єктів малої приватизації. Відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації подаються для потенційних покупців - юридичних осіб: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів; документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів; інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності; остання річна або квартальна фінансова звітність; документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті; письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу. Частиною 9 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що орган приватизації з продажу об`єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов`язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе. Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки. Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону. Після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об`єкта приватизації перевіряє заяву на участь у приватизації об`єкта приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону і в разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до частини шостої, дев`ятої цієї статті протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем формування в електронній торговій системі протоколу про результати електронного аукціону, - у разі продажу об`єкта малої приватизації (ч. 10 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"). Тобто перевірка заяви на участь в електронному аукціоні та електронних копій документів переможця щодо відповідності вимогам закону, у тому числі з прийняттям рішення про відмову в укладенні договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, здійснюються органом приватизації до затвердження протоколу про результати електронного аукціону та його публікації в електронній торговій системі. Як вбачається з матеріалів справи, аукціон з продажу майна відбувся 20.08.2021, наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях "Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2 з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу промислового залізничного транспорту ДВАТ "Димитроввуглевантажтранс" №01798 за результатами перевірки органом приватизації документів переможця прийнятий 30.08.2021. Проте оскаржуваний наказ відповідача від 02.09.2021 прийнятий з порушенням порядку та строку, визначеного ч. 10 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" За змістом оскаржуваного наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 02.09.2021 №01810 підставою для відмови у підписанні договору купівлі-продажу об`єкта приватизації стало неподання ТОВ "Укрдонінвест" витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України, обов`язковість надання якого передбачена законом. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, до заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації від 12.08.2021 №4/08 ТОВ "Укрдонінвест" надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України від 20.10.2020. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та податкових органах, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. За ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Тобто, виписка є документом, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості, зокрема, про юридичну особу та про проведену реєстраційну дію, тоді як витяг є документом, що містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за певними, зазначеними заявником, критерієм пошуку та часовою актуальністю, тобто обидва документи - виписка та витяг, містять відомості про юридичну особу з метою її ідентифікації, попри те з відмінністю у зазначених в них відомостях про юридичну особу за часовою та вибірковою актуальністю. Крім того, враховуючи, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є відкритими і загальнодоступними, отже актуальну та достовірну інформацію відповідач міг перевірити у режимі реального часу. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 затверджено Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (далі- Порядок), який визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Згідно з п. 19 Порядку оператор електронного майданчика проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації (для громадян України - паспортні дані; для іноземних громадян - дані документа, що посвідчує особу; для юридичних осіб - резидентів - дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; для юридичних осіб - нерезидентів - дані документа про реєстрацію у державі місцезнаходження), наданої особою, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, даним, які зазначаються такою особою в заяві на участь в електронному аукціоні. Невідповідність наданої інформації є підставою для відмови такій особі у доступі до участі в електронному аукціоні. Проте, оператор електронного майданчика не встановив невідповідність інформації наданої позивачем як особи, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, та не відмовив у доступі до участі в електронному аукціоні. Згідно з ч. 8 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" організатор аукціону з продажу об`єкта малої приватизації не має права витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, ніж передбачені частиною сьомою цієї статті. З аналізу зазначеної норми суд дійшов висновку, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях у разу необхідності мало право витребувати у ТОВ "Укрдонінвест" витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України, чого зроблено не було. Крім того, відповідачем, окрім посилання на формальну невідповідність назви документа, не зазначено, які відомості не зміг встановити організатор даного аукціону внаслідок подання не витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України, а виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України. Доводи апелянта щодо можливості з`ясування інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи лише з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як встановлено ч. 7 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" надання разом з заявою на участь у приватизації об`єкта малої приватизації інформації про кінцевого бенефіціарного власника є окремою вимогою, незалежною від надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України. Оскільки відомості про юридичну особу містить як витяг з Єдиного державного реєстру, так і виписка з Єдиного державного реєстру, та обидва такі документи загалом дають можливість ідентифікувати юридичну особу, тоді як Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачено вимог до витягу з Єдиного державного реєстру за часовою та вибірковою актуальністю, з урахуванням передбаченого пунктом 19 Порядку обов`язку оператора електронного майданчика перевірити відповідність ідентифікаційної інформації учасника - даним Єдиного державного реєстру, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання позивачем, як потенційним покупцем, до заяви на участь у приватизації саме виписки з Єдиного державного реєстру, а не витягу, є формальною помилкою в оформленні документів, яка не впливає на зміст інформації про позивача та не є підставою для прийняття рішення про відмову в укладенні договору купівлі-продажу об`єкта приватизації. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Враховуючи, що оскаржуваний наказ "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2" №01810 від 02.09.2021 відповідачем прийнято з порушенням визначеного законом порядку - після затвердження та оприлюднення протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2 від 20.08.2021 та у зв`язку з допущенням позивачем формальної помилки в оформленні документів, що не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в укладенні договору, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про наявність правових підстав для визнання незаконними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та скасування зазначеного наказу. Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Укрдонінвест" грошових коштів у розмірі 6706355,58грн, сплачених за участь в електронному аукціоні UA-PS-2021-07-23-000005-2 як гарантійний внесок, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" гарантійний внесок - це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об`єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії. Частиною 11 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що для участі в аукціоні з продажу об`єкта малої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації. Оператор електронного майданчика перераховує на рахунки відповідних бюджетів суми сплачених потенційними покупцями реєстраційних внесків протягом п`яти календарних днів з дня затвердження протоколу аукціону. Пунктом 28 Порядку закріплено, що особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внески для набуття статусу учасника. Отже, сплативши гарантійний внесок на рахунок ТОВ "Смарттендер" в сумі 6706355,58грн згідно з платіжним дорученням від 18.08.2021 №171 з призначенням платежу: гарантійний внесок лот UA-PS-2021-07-23-000005-2 від-но рах. №SО-2019-001/74445 від 10.08.2021, з метою участі у аукціоні, позивачем вчинено дію на виконання вимог чинного законодавства, зокрема ст. 1, ч. 11 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету. Покупцеві, який придбав об`єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, зазначені грошові кошти зараховуються під час розрахунку за придбаний об`єкт приватизації. Тобто вказана норма визначає виключні випадки, коли гарантійний внесок не повертається, а саме гарантійний внесок не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу, тобто внаслідок неналежної поведінки переможця аукціону, інших випадків утримання гарантійного внеску цей Закон не містить. Пунктом 112 Порядку визначено, що у разі невиконання переможцем електронного аукціону однієї з вимог, передбачених пунктами 64, 95 цього Порядку, а також у випадках, передбачених пунктом 67 або 96 цього Порядку, сплачені гарантійний та реєстраційний внески не повертаються такому переможцю та перераховуються оператором електронного майданчика, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок, зазначений органом приватизації в інформаційному повідомленні, протягом п`яти робочих днів з дня настання подій, визначених пунктом 67 або 96 цього Порядку. Відповідно до п. 67 Порядку у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14, абзацом третім частини шостої статті 15 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему. За пунктом 96 Порядку у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14, абзацом третім частини шостої статті 15 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову в укладенні договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронній торговій системі. У такому випадку автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону, в якому переможцем визначається учасник з наступною за величиною закритою ціновою пропозицією, а у разі однакових закритих цінових пропозицій кількох учасників - той, що подав її раніше згідно з порядком обліку часу, за яким діє електронна торгова система, або учасник, який зробив ставку за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування або натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті. У разі відсутності такого учасника електронна торгова система змінює статус електронного аукціону на "Аукціон не відбувся". Як встановлено судом, листом від 07.09.2021 №02/09 "Про повернення гарантійного внеску" позивач звернувся до ТОВ "Смарттерндер", згідно з яким просив повернути ТОВ "Укрдонінвест" гарантійний внесок в розмірі 6706355,58грн. Відповідно до листа від 13.09.2021 №752 ТОВ "Смарттерндер" повідомило позивача, що на виконання вимог чинного законодавства України ТОВ "Смарттендер" перерахувало суму гарантійного внеску на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях. У зв`язку з цим рекомендував звернутися безпосередньо до організатора електронного аукціону. Листом від 17.09.2021 №11.04-06607 "Щодо перерахування гарантійного внеску" відповідач повідомив позивача, що переможцю електронного аукціону, відносно якого органом приватизації прийнято рішення про відмову від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок не повертається. Як зазначалося, згідно з п.2.2 оспорюваного наказу відповідача від 02.09.2021 №01810 "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2" вирішено звернутися до ТОВ "Смарттендер" щодо необхідності перерахування гарантійного внеску, сплаченого ТОВ "Укрдонінвест" на відповідний рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, відмова Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях в укладенні договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації є необґрунтованою та безпідставною та відсутні підстави стверджувати, що позивач не відповідає вимогам ч. 9 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Враховуючи визнання дій відповідача щодо відмови в укладенні договору купівлі-продажу незаконними, а також скасування наказу від 02.09.2021 №01810 "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2", то відсутня і правова підстава для утримання відповідачем грошових коштів, сплачених як гарантійний внесок, та їх неповернення позивачу. Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Оскільки суд дійшов висновку про виконання позивачем встановленої законом процедури участі в електронному аукціоні та порядку проведення приватизації та визнав незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях зі скасуванням наказу від 02.09.2021 №01810 "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2", утримання відповідачем гарантійного внеску є необґрунтованим та підлягає стягненню на користь позивача на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України. Про застосування до аналогічних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України зазначено у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №910/6360/20, від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20. Твердження апелянта, що позовні вимоги про стягнення гарантійного внеску заявлено до неналежного відповідача оскільки, на думку прокурора, належним відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, і таким органом у цій справі мала бути Державна казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду, колегія судова до уваги не приймає з огляду на таке. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. За пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Пунктом 4 названого Положення визначено, що Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України, казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, входить до компетенції Державного казначейства України. А тому, позовні вимоги позивача про стягнення коштів, перерахованих в якості гарантійного платежу підлягають задоволенню шляхом їх стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу, і що не виходить за межі позовних вимог, а Фонд державного майна України у спірних правовідносинах виступає в інтересах держави як відповідний орган державної влади. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Колегія суддів зазначає, що визначення позивачем у позові Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях як особи, яка повинна відповідати за позовом, не спростовує та не нівелює права позивача отримати судовий захист свого порушеного права щодо стягнення спірної суми грошових коштів, а у даному випадку Фонд державного майна України виступає від імені держави як державний орган, внаслідок дій якого при організації та проведенні електронного аукціону відбулось прийняття незаконного наказу 02.09.2021 №01810 "Про відмову в укладенні договору купівлі-продажу майна об`єкта малої приватизації за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-07-23-000005-2". Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" кошти, одержані від продажу державного або комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов`язані з процесом приватизації (суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об`єкти приватизації тощо), зараховуються до державного або місцевого бюджету у повному обсязі, крім плати за участь. У разі прийняття рішення про припинення приватизації сплачені реєстраційний внесок за реєстрацію покупців для участі в аукціоні та гарантійний внесок повертаються всім потенційним покупцям такого об`єкта. Враховуючи, що кошти, отримані під час здійснення процедури приватизації, в силу закону підлягають перерахуванню до Державного бюджету, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження скаржника про недоведеність позивачем перерахування гарантійного внеску до Державного бюджету. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарський суд Донецької області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокуратури слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі №905/1856/21 - без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 16.02.2022 у справі №905/1856/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складений 23.11.2022. Головуючий суддя Л.І. Бородіна Суддя Л.М. Здоровко Суддя В.В. Лакіза