Постанова 4801 № 139/462/22

Справа № 139/462/22 Провадження № 22-ц/801/2021/2022 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Тучинська Н. В. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 рокуСправа № 139/462/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Панасюка О.С., Якименко М.М., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2022 року, постановлену суддею Тучинською Н. В. в смт Муровані Курилівці, в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 01 вересня 2022 року, встановив: 01 вересня 2022 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області у справі № 139/462/22 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 23 серпня 2022 року до повноліття дитини. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного судового наказу, в якій просив задовольнити його заяву та скасувати судовий наказ. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що поза увагою суду залишилося наявність іншого судового рішення про стягнення із нього аліментів, здійснення утримання неповнолітньої доньки, а також наявність між ним та ОСОБА_2 спору щодо місця проживання дитини, що могло вплинути на юридичну оцінку судом обставин при видачі наказу. У зв`язку з цим заявник просить переглянути судовий наказ за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, згідно якого переглянути за нововиявленими обставинами судовий наказ від 01 вересня 2022 року, виданий Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області, та скасувати його. У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що висновок суду з приводу того, що добровільна сплата ним коштів на утримання дитини та участь у додаткових витратах не являються нововиявленими обставинами є помилковим. Під час розгляду заяви про видачу судового наказу він був позбавлений можливості повідомити суд про добровільну систематичну сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини, постійну участь в додаткових витратах на її утримання та наявність спірних відносин між ним та стягувачем ОСОБА_2 щодо порядку та розміру аліментів. Суд не надав оцінки наданим ним доказам як обставинам, які б могли вплинути на прийняття судового рішення у вигляді судового наказу. Суд вийшов за межі наказного провадження, стягнувши на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .. Також просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 01 вересня 2022 року в справі №139/462/22 за нововиявленими обставинами суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказані заявником обставини не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 ЦПК України). У пункті 4 частини першої статті 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, а судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. У ч. 2 ст. 423 ЦПК України зазначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Необхідними умовами для визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Встановлено, що судовим наказом Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 01 вересня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи із 23 серпня 2022 року до повноліття дитини. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 248,10 грн судового збору та на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн. ОСОБА_1 в заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами посилається на те, що на час видачі судового наказу з нього на підставі рішення суду вже стягувалися аліменти на утримання іншої дитини, а між ним та ОСОБА_2 існує спір щодо місця проживання дитини. Крім того, він в добровільному порядку сплачував кошти на утримання дитини ОСОБА_3 та брав участь в додаткових витратах. В оцінці істотності обставин, на які посилається заявник, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу. ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу та стягнення із боржника 1/4 частини заробітку на одну дитину, що відповідає вимогам статті 161 ЦПК України. Наявність на утриманні ОСОБА_1 іншої дитини, яка не є їх спільною з ОСОБА_2 дитиною, не є перешкодою для видачі судового наказу про стягнення аліментів на його малолітню дочку ОСОБА_3 в розмірі 1/4 його заробітку (доходу). Посилання апелянта на те, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України на двох дітей підлягають стягненню аліменти лише в розмірі 1/3 частини його заробітку є необґрунтованими, оскільки вказана норма застосовується у разі звернення заявника до суду у порядку наказного провадження з вимогами про одночасне стягнення аліментів на двох дітей. А щодо добровільної сплати боржником коштів на утримання дитини та його участі в додаткових витратах, то колегія суддів звертає увагу, що батьки зобов`язані утримувати дитину незалежно від надання їй добровільної матеріальної допомоги і ця обставина не є підставою для звільнення батька від регулярної щомісячної сплати аліментів. ОСОБА_1 зазначає про наявність між ним та ОСОБА_2 спору щодо місця проживання дитини, однак, такі твердження нічим не підтвердженні, на даний час малолітня ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 , що ніким не заперечується. Перешкодою для видання наказу про стягнення аліментів закон визначає пов`язаність цієї вимоги із встановленням батьківства та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, однак, батьківство ОСОБА_1 не оспорюється, а необхідності в залученні для участі у справі органу опіки та піклування, про що зазначає заявник, при розгляді справ цієї категорії немає. При вирішенні питання щодо перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами суду слід враховувати, що у своїй судовій практиці Верховний Суд вказує на те, що під ознаки нововиявлених обставин у справі про стягнення аліментів не підпадають наступні обставини: факт спільного проживання боржника зі стягувачем на час подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів; факт утримання боржником сім`ї, у тому числі й факт перебування сторін у шлюбі; добровільне надання батьком допомоги та утримання дітей за його рахунок; перешкоджання дружиною у здійсненні ним батьківського обов`язку; наявність невирішеного спору між сторонами щодо місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні (ухвала Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №264/1739/18). Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що нововиявленими обставинами у такій категорії справ є обставини, які унеможливлювали видачу судового наказу (зокрема, місце проживання дитини не з заявником, або позбавлення батьківських прав заявника, тощо), тобто були підстави для відмови у видачі судового наказу, передбачені ст. 165 ЦПК України. Колегія суддів зауважує, що у разі зміни дійсних обставин справи, які можуть вплинути на порядок і спосіб стягнення аліментів та встановлення обов`язку по їх сплаті, апелянт не позбавлений права звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дитини відповідно до положень ст. 170 ЦПК України. Відхиляються твердження апелянта з приводу безпідставності стягнення з нього витрат на правничу допомогу, оскільки відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника, що і було зроблено судом. Відповідно до ст. 133 ЦПК України, до судових витрат належать також і витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу. Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що наведені заявником обставини не є підставою для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами в розумінні глави 3 ЦПК України, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін як такої, що є законною та обґрунтованою. Керуючись ст. 364, 367, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 24 листопада 2022 року. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.С. Панасюк М.М. Якименко