Постанова Миколаївський апеляційний суд № 945/2427/23

13.05.24 22-ц/812/639/24 Єдиний унікальний номер судової справи: 945/2427/23 Провадження № 22-ц/812/639/24 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В. Постанова Іменем України 13 травня 2024 року м. Миколаїв справа № 945/2427/23 Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Самчишиної Н.В., суддів: Коломієць В.В., Локтіонової О.В., із секретарем судового засідання Травкіною В.Р., за участю: стягувача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником адвокатом Семеновою Світланою Миколаївною, на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 березня 2024 року, постановлену у складі головуючого судді Шаронової Н.О., в приміщенні того ж суду, за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, встановив: У грудні 2023 року ОСОБА_2 , через свого представника адвоката Семенову С.М., звернувся до суду із вищезазначеною заявою, яку обґрунтовував наступним. 06 листопада 2023 року Миколаївським районним судом Миколаївської області винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) батька ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Боржник вказував, що звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до вказаної вище заяви не додала жодного доказу на підтвердження факту проживання дитини разом із нею. У заяві про видачу судового наказу взагалі не міститься інформація про те, з ким саме проживає дитина. Судовий наказ підлягає перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки при його видачі існували істотні обставини, що не були відомі суду у зв`язку з відсутністю повної інформації, і відповідно, не були встановлені судом. Так, з серпня 2023 року їхня дочка ОСОБА_5 знаходиться за межами України, на навчанні в місті Вроцлав у Республіці Польща. У дитини є тимчасовий опікун - ОСОБА_6 , яка представляє її інтереси, і згідно з польським законодавством відповідальна за неї. Він перераховує на особистий картковий рахунок ОСОБА_6 кошти на утримання його дочки ОСОБА_4 . Крім цього, з моменту вступу дочки до школи в місті Вроцлав у Республіці Польща, він постійно перераховує кошти і на її особистий картковий рахунок, повністю її утримує, сплачує кошти за навчання та проживання дочки, забезпечує інші потреби дитини. Також він перераховує грошові кошти і на особистий картковий рахунок ОСОБА_1 , при цьому шлюбні стосунки між ними припинилися. З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну їхній шлюб носить формальний характер, разом вони не проживають, на розгляді в Миколаївському районному суді Миколаївської області знаходиться позовна заява про розірвання їхнього шлюбу. На думку ОСОБА_2 , звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу ОСОБА_1 вбачала свою особисту матеріальну зацікавленість. Таким чином, нововиявленою обставиною є те, що неповнолітня донька ОСОБА_7 не проживала з матір`ю, а знаходиться на навчанні за кордоном, а саме в Польщі, і боржник належним чином та повною мірою виконує свої батьківські обов`язки. Ця обставина не була зазначена стягувачем, та відповідно не могла бути відома суду. Посилаючись на вказане, ОСОБА_2 просив переглянути і скасувати судовий наказ Миколаївським районним судом Миколаївської області від 06 листопада 2023 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. У відзиві на заяву ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вказані боржником у заяві обставини не позбавляють права стягувача отримувати аліменти на утримання дочки та не є підставою для скасування судового наказу, з огляду на тимчасове навчання доньки в іншій країні, просила суд відмовити в задоволенні заяви. Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 . Судовий наказ Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06 листопада 2023 року у цивільній справі № 945/2427/23 за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_8 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) батька ОСОБА_2 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 жовтня 2023 року, від дня пред`явлення заяви до досягнення дитиною повноліття, - залишено в силі. Роз`яснено ОСОБА_2 його право звернутися до суду з позовом про зміну розміру присуджених раніше аліментів. Ухвала мотивована тим, що наведені у заяві ОСОБА_2 обставини не є нововиявленими, у розумінні ст. 423 ЦПК України, і не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, яка подана його представником адвокатом Семеновою С.М., посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу районного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та скасувати вказаний судовий наказ. Апеляційна скарга аргументована обставинами аналогічними із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційного скарги, просила залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення стягувача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України). Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( стаття 264 ЦПК України). Ухвала суду відповідає зазначеним вимогам закону. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною 1сттатті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як убачається з матеріалів справи, у жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання їхньої спільної доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява мотивована тим, що 27 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із заявником. Батько ОСОБА_2 може сплачувати аліменти у розмірі частки від заробітку (доходу) батька ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно. З доданої до заяви довідки Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 03 листопада 2023 року № 175-03-07-23 слідує, що заявник та її дочка зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 . Не погодившись із судовим наказом, ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про його перегляд за нововиявленими обставинами, зазначивши, що такими обставинами вважає те, що донька з серпня 2023 року знаходиться за межами України, а саме на навчанні в Польші в м. Вроцлав, у школі «Liceum і Technikum Roe» та він належним чином та повною мірою виконує свої батьківські обов`язки, і ця обставина не була відома суду.У дитини є тимчасовий опікун - ОСОБА_6 , яка представляє її інтереси, і згідно з польським законодавством відповідальна за неї. Він перераховує на особистий картковий рахунок ОСОБА_6 кошти на утримання його дочки ОСОБА_4 . У запереченні на заяву про перегляд судового наказу ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що надані боржником докази не підтверджують наведених ним нововиявлених обставин. Відповідно до частин 1, 2 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. Тобто ця обставина проживання дитини, щодо утримання якої виник спір, із заявником входить до предмету доказування у справах про стягнення аліментів. Як підтверджується наданим заявницею ОСОБА_1 до заяви про видачу судового наказу доказом (довідки Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 03 листопада 2023 року № 175-03-07-23) заявник та її дочка зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 . Відповідно до частини восьмої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом і не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України). Отже, нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява № 4994/04, § 42-43)). Матеріалами справи підтверджена та обставина, що дочка сторін - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за спільною домовленістю між батьками, у період з 21 червня 2023 року по 21 червня 2024 року, тимчасово перебуває на навчанні у старшій школі в місті Вроцлав у Республіці Польща. Проте, вказана обставина не є нововиявленою, оскільки існувала на час видачі судового наказу та була відома сторонам. Мати та дочка зареєстровані за однією адресою, до влаштування дитини до навчального закладу проживали разом. Проживання дочки за кордоном у зв`язку з навчанням має тимчасовий характер та не свідчить прозміну постійного місця проживання дитини. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27,28, ЄСПЛ, 18листопада 2004 року). З урахуванням особливостей наказного провадження щодо видачі судового наказу без проведення судового засідання та повідомлення заінтересованих осіб боржник при поданні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами мав би надати рівнозначно переконливі докази на підтвердження проживання дитини з ним порівняно з доказами, наданими ОСОБА_1 при поданні заяви про видачу судового наказу. З матеріалів справи установлено, що при зверненні до суду ОСОБА_1 надала видану уповноваженим органом інформаційну довідку щодо місця проживання дитини та копію свого паспорту, які підтверджують місце проживання дитини ОСОБА_3 разом зі ОСОБА_1 на день видачі судового наказу. Натомість, до заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 не додав доказів про фактичне місце проживання дитини. Надані ОСОБА_2 докази не спростовують обставину проживання дитини разом з матір`ю, встановлену районним судом при видачі судового наказу на підставі поданих ОСОБА_1 документів. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України). За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що ОСОБА_2 не довів наявність нововиявлених обставин (факту проживання дитини разом з батьком) на момент видачі судового наказу від 06 листопада 2023 року, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 та перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання боржника на сплату ним коштів на утримання доньки не позбавляє ОСОБА_1 , як матері, з якою проживає дитина, права на вирішення питання про стягнення аліментів в судовому порядку. До того ж, при вирішенні питання щодо перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, слід враховувати, що у своїй судовій практиці Верховний Суд вказує на те, що під ознаки нововиявлених обставин у справі про стягнення аліментів не підпадають наступні обставини: факт спільного проживання боржника зі стягувачем на час подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів; факт утримання боржником сім`ї, у тому числі й факт перебування сторін у шлюбі; добровільне надання батьком допомоги та утримання дітей за його рахунок; перешкоджання дружиною у здійсненні ним батьківського обов`язку; наявність невирішеного спору між сторонами щодо місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні (справа №264/1739/18 судове рішення Верховного Суду від 18грудня2018 року, справа №359/3012/18 ухвала Верховного Суду від 19листопада 2018 року). В цьому випадку платник аліментів повинен ставити питання зменшення розміру (припинення стягнення) аліментів та в деяких випадках - про стягнення безпідставно стягнених коштів (за аналогією з ч.2 ст.82 СК України). Однак відповідно до положень ст.181 СК України, за рішенням суду аліменти можуть бути присуджені тому з батьків, з яким проживає дитина. Відтак вирішення питання про стягнення аліментів з одного з батьків залежить від встановлення факту з ким із батьків проживають діти. Встановлення цих обставин впливає на вирішення питання про видачу судового наказу. Відповідно до п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 цього Кодексу. Як встановлено районним судом, ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогою про видачу судового наказу та стягнення із ОСОБА_2 1/4 частини заробітку на одну дитину, що відповідає вимогам ст.161 ЦПК України. Окрім того, колегія суддів зауважує, що аліменти, які стягнуті за судовим наказом від 06 листопада 2023 року, стосуються утримання неповнолітньої дитини, тому в даному випадку потрібно враховувати й принцип найкращих інтересів дитини, який у разі скасування судового наказу, дотриманим не буде. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення. При цьому, доводи, наведені у апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність істотних обставин, які існували на момент розгляду справи, проте не могли бути встановлені, оскільки не були і не могли бути відомі сторонам у справі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником адвокатом Семеновою Світланою Миколаївною, залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: В.В. Коломієць О.В. Локтіонова Повний текст постанови складено 13 травня 2024 року.