Ухвала КЦС ВС № 707/2516/18

Ухвала 15 листопада 2022 року м. Київ справа № 707/2516/18 провадження № 61-5919сво22 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач), суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ; розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року у складі судді Смоляра О. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у подальшому було уточнено, до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини домоволодіння. Позовна заява мотивована тим, що він є власником 2/3 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2001року, якою було затверджено мирову угоду про визнання права власності на спадкове майно за трьома спадкоємцями у рівних частинах - по 1/3 частині житлового будинку з надвірними спорудами кожному, а також - договором дарування від 26 жовтня 2018 року, за яким ОСОБА_4 подарувала йому 1/3 частку у праві власності на вказаний житловий будинок з господарськими спорудами. ОСОБА_2 належить 1/3 частина зазначеного домоволодіння, однак вони не можуть дійти згоди щодо користування цим майном. Для встановлення можливості виділення в натурі 2/3 частин спірного домоволодіння та недопущення порушення прав відповідачки він заявив клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи. Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23 визначено три варіанти поділу. Він вважав, що з метою досягнення позитивних результатів для кожного із співвласників найбільш доцільним варіантом поділу будинку є запропонований експертом варіант поділу № 1, який забезпечить найменший відступ від ідеальних часток. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд здійснити розподіл спільної часткової власності - домоволодіння по АДРЕСА_1 - згідно з варіантом поділу № 1 судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Проведено поділ за варіантом № 1, викладеним у висновку експерта від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23, проведеним судовим експертом Щерицею Л. І. за результатами судової будівельно-технічної експертизи, згідно з яким: виділено в натурі у власність ОСОБА_1 2/3 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кімната 1-3, площею 14,7 кв. м; кімната 1-4, площею 8,1 кв. м; кімната 1-5, площею 7,5 кв. м; кімната 1-6, площею 8 кв. м; кухня 1-7, площею 11,1 кв. м; літня кухня літ. «Б»; гараж літ. «б»; вбиральня літ. «Г»; сарай літ. «Д»; погріб з шийкою літ. «З»; огорожа № 1-9; свердловина № 3; колодязь 1/2 №

4. Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 1/3 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 1 висновку експерта від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, а саме: коридор 1-1, площею 5,5 кв. м; кімната 1-2, площею 21 кв. м; санвузол 1-8, площею 6,7 кв. м; вбиральня 1-9, площею 2,0 кв. м; ґанок літ. «а/гн»; літня кухня літ. «Ж»; прибудова до літньої кухні літ. «ж»; огорожа № 1-9; свердловина № 3; колодязь 1/2 №

4. У спільному користуванні співвласників залишено такі споруди: огорожу № 1-9; свердловину № 3; колодязь 1/2 №

4. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в ринковій вартості за відхилення від ідеальної частки у розмірі 88 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення районного суду мотивоване тим, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна в натурі, що є у спільній частковій власності. При цьому суд взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23 та запропонований експертом варіант № 1 поділу домоволодіння, який відповідає найкращим інтересам сторін, є наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості, а необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу матеріальних затрат та фізичних зусиль. Оскільки переобладнання та перепланування житлового будинку передбачають втручання у несучі конструкції та інженерні системи загального користування, то необхідно отримати на це дозвіл від контролюючих органів. 26 серпня 2021 року позивач звернувся до виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області із заявою про надання дозволу на переобладнання та перепланування будинку по АДРЕСА_1 , однак отримав відмову, мотивовану відсутністю таких повноважень у виконавчого комітету сільської ради. Так як спір вирішений у судовому порядку з урахуванням висновку експерта про технічну можливість перепланування і переобладнання спірного будинку, то відмова органу місцевого самоврядування у наданні згоди на такі роботи не має істотного значення для правильного вирішення спору. Наведене, за висновком суду, узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14, провадження № 61-33938св18. Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року - без змін. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального права. У червні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 653/2820/15, провадження № 61-31125св18, в якій зазначено, що при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки. Проте у матеріалах справи, яка переглядається, відсутні технічні висновки про можливість перепланування спірного домоволодіння за будь-яким із варіантів поділу. Крім того, до складу спірного домоволодіння входять самочинно збудовані об`єкти: сарай - літ. «К», прибудова до літньої кухні - літ «Ж», будівля - літ. «П». Суди не врахували правовий висновок, наведений у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17, провадження № 61-39527св18, від 30 вересня 2020 року у справі № 667/8215/15, провадження № 61-1699св17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 464/7038/18, провадження № 61-12407св20, від 16 березня 2021 року у справі № 562/542/19, провадження № 61-14468св20, про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Крім того, рішення суду першої інстанції ухвалено у складі судді, якому було заявлено відвід. Також суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі висновка експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23, проте цей висновок експерта є недопустимим доказом. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Черкаського районного суду Черкаської області. У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - про зупинення виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року відмовлено. У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини домоволодіння, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України, колегія суддів вважала за необхідне відступити від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14, провадження № 61-33938св18, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18, провадження № 61-1284св22, з огляду на таке. У справі, яка переглядається, судами встановлено, що відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2001 року, якою було затверджено мирову угоду про визнання права власності на спадкове майно за трьома спадкоємцями у рівних частинах по 1/3 частині житлового будинку з надвірними спорудами за кожним, позивачу ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 належить по 1/3 частині житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . За договором дарування від 26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 1/3 частку у праві власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими спорудами. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2019 року у справі № 707/16/19, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року - без змін (провадження № 61-13623св19). Таким чином, судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частин, а ОСОБА_2 - 1/3 частини спірного домоволодіння. Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України. Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленим законом. Під час розгляду справи у суді першої інстанції було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої судовим експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Щерицею Л. І. було складено висновок від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23, в якому зазначено, що враховуючи фактичне об`ємно-просторове рішення житлового будинку «А-1» з прибудовами по АДРЕСА_1 , функціональне використання приміщень, часток співвласників в одиницях площі, розділити житловий будинок «А-1» з прибудовами на дві ізольовані квартири, відповідно до вимог нормативних документів, що діють на території України в галузі будівництва на час проведення експертизи, можливо в частках 2/3 та 1/3 (84,6 кв. м даної площі достатньо для влаштування двох ізольованих квартир). Вказаним висновком визначено три варіанти розподілу спірного домоволодіння у співвідношенні 2/3 та 1/3 частин права власності. Варіанти розподілу житлового будинку з відповідними переобладнаннями наведені в дослідницькій частині висновку (у таблицях № 6-8) та схематично зображені у Додатках № 2, № 3 до цього висновку на 5-х арк. Згідно з варіантом № 1 розподілу спірного домоволодіння другий співвласник, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, виплачує першому співвласнику компенсацію у розмірі 88 грн. Для забезпечення ізольованого користування житловими приміщеннями, які пропонуються виділити в користування співвласників, у житловому будинку «А-1» по АДРЕСА_1 необхідно провести орієнтовно такий перелік ремонтно-будівельних робіт: демонтувати дверні блоки та замурувати дверні прорізи між приміщенням 1-2 (площею 21,0 кв. м) і приміщеннями 1-3 (площею 14,7 кв. м); 1-5 (площею 7,5 кв. м); 1-6 (площею 8,0 кв. м) та 1-7 (площею 11,1 кв. м); між приміщеннями 1-4 (площею 8,1 кв. м) і 1-5 (площею 7,5 кв. м), 1-5 (площею 7,5 кв. м) та 1-6 (площею 8,0 кв. м), а також між приміщеннями 1-6 (площею 8,0 кв. м) і 1-7 (площею 11,1 кв. м) влаштувати дверні прорізи та встановити дверні блоки; у приміщенні 1-4 (площею 8,1 кв. м) влаштувати вхідний дверний проріз і встановити вхідний дверний блок; реконструкція системи опалення, водовідведення, електропостачання з метою забезпечення їх автономності. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести в будинку для забезпечення ізольованого користування житловими приміщеннями складає 20 687 грн. У спільному користуванні співвласників знаходяться такі споруди: огорожа № 1-9; свердловина № 3, колодязь 1/2 №

4. Подальші роботи по забезпеченню частин будинку автономними системами інженерного обладнання та встановлення необхідних приладів повинні проводитися кожним із співвласників за власні кошти. Лінія розподілу горища житлового будинку проходить по лінії розподілу першого поверху. При необхідності по лінії розподілу горища влаштувати перегородку. Вивчивши наведені у висновку експерта варіанти поділу житлового будинку, врахувавши позицію щодо розподілу спільної часткової власності обох сторін, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, взяв до уваги вищевказаний висновок експерта та вважав, що запропонований експертом варіант № 1 розподілу відповідає найкращим інтересам сторін, є наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості, необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль. Тому саме за цим варіантом місцевий суд вважав доцільним поділити житловий будинок з надвірними спорудами. Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частинами першою, третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Статтями 379, 380 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. Судами також встановлено, що згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021року № 227/1586-1588/20-23 всі запропоновані варіанти розподілу спірного домоволодіння передбачають перепланування та переобладнання у вигляді реконструкції систем електропостачання, водопостачання, водовідведення, демонтажу дверних блоків, перегородок, влаштування дверних прорізів та мурування стін. 26 серпня 2021 року позивач звернувся до виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області із заявою про надання дозволу на переобладнання та перепланування будинку по АДРЕСА_1 , однак листом виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 25 жовтня 2021 року № 2911/02-08 йому було відмовлено з посиланням на відсутність у виконавчого комітету сільської ради повноважень щодо визначення правильності поділу домоволодіння та вибору варіанту визначення часток співвласників, а також роз`яснено позивачу правовирішити спір у судовому порядку. Статтею 152 ЖК України передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. За змістом наведеної правової норми, якщо роботи з переобладнання та перепланування передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, то необхідно отримати відповідні документи на їх виконання до початку таких робіт. Згідно з абзацом четвертим пункту 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (далі - Правила № 572), власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 ЖК Української РСР. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила № 76), визначено, що реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог. Пунктом 1.4 Правил № 76 передбаченоумови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку. Інструкція щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція), визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок, та застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна. Згідно з пунктами 1.2, 2.1 - 2.4 Інструкції поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2). Об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (із змінами), а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси. Не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. При поділі нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування, до ухвалення рішення суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки. Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання. Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування будинку необхідне лише у випадку втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в іншому випадку дозвільна документація не є необхідною. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 653/2820/15, провадження № 61-31125св18, на яку послалася заявник у касаційній скарзі, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 654/2080/17, провадження № 61-3792св19. Крім того, згідно з правовими висновками, наведеними в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 630/986/14, провадження № 61-18435св18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 336/2699/16, провадження № 61-32895св18, від 27 січня 2021 року у справі № 361/2430/18, провадження № 61-12338св20, від 24 листопада 2021 року у справі № 243/5056/20, провадження № 61-14037св21, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 697/1782/15, провадження № 61-18711св18, поділ нерухомого майна в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування, зокрема шляхом проведення робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, можливий лише за наявності документів, що дають право на їх виконання. Однак у двох інших наведених нижче постановах Верховного Суду викладені інші, протилежні за змістом висновки щодо застосування вищезазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14, провадження № 61-33938св18, на яку послався районний суд в оскаржуваному судовому рішенні, при вирішенні спору про поділ домоволодіння та земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду погодився з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову та поділ домоволодіння відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників згідно з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 грудня 2016 року № 17-16-БТ по першому варіанту, зазначеному в додатку №

1. При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що посилання у касаційній скарзі на те, що у резолютивній частині рішення суду першої інстанції не зазначено, хто саме із сторін повинен проводити реконструкцію та переобладнання у спірному будинку, адже відповідно до висновків експертизи переобладнання та реконструкція передбачають втручання в інженерні системи загального користування, що потребує отримання відповідного дозволу, не є підставою для скасування судового рішення та не позбавляє в майбутньому заявника звернутись до відповідних установ для отримання необхідних дозволів. У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18, провадження № 61-1284св22, при вирішенні спору про поділ житлового будинку, що є у спільній частковій власності, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18 лютого 2019 року № 01/19с є технічно можливим один варіант поділу житлового будинку, за яким для здійснення всіх перепланувань та переобладнань у житловому будинку проектній організації, яка має ліцензію на проведення таких видів робіт, необхідно розробити проектну документацію і погодити її з місцевими органами виконавчої влади (міжвідомчою комісією), та при позитивному рішенні отримати дозвіл в органах державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт. Незважаючи на ці обставини колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не погодилася з судовим рішенням апеляційного суду про відмову у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи висновків (дозволів) відповідних органів про допустимість пов`язаних з поділом будинку переобладнань і перепланувань, що необхідні для правильного вирішення спору, та залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов і вирішено провести реальний розподіл житлового будинку (за відсутності відповідних документів на переобладнання і перепланування). У справі, яка переглядається, задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що при поділі житлового будинку в натурі кожному співвласнику має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати не лише окремий вхід, а й окрему систему життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (статті 152 ЖК України), викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14, провадження № 61-33938св18, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18, провадження № 61-1284св22. Отже, наведене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних судових палатах Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду принципово різного підходу щодо вирішення спорів про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності. З огляду на викладене, касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні). Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини домоволодіння за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року. Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Головуючий Б. І. Гулько Судді: А. І. Грушицький В. І. Крат Д. Д. Луспеник С. О. Погрібний І. М. Фаловська М. Є. Червинська