Постанова Київський апеляційний суд № 753/9517/21

справа № 753/9517/21 головуючий у суді І інстанції Сирбул О.Ф. провадження № 22-ц/824/8530/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Хомік Оленою Володимирівною, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення аліментів, - В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Свої вимоги мотивувала тим, що 23.01.2010 перебувала у шлюбі з відповідачем. За час перебування у шлюбі народилось троє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07.04.2020 шлюб між сторонами розірвано. На підставі виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №753/18593/19 від 06.07.2020 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 18 вересня 2019 року, до досягнення дітьми повноліття. Однак, відповідач вказане рішення суду не виконує, у зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість по виплаті аліментів у сумі 113 181,60 грн. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 червня 2022 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 18.09.2019 року по січень 2021 року у розмірі 112 335 грн. 28 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. на користь держави. Не погодившись із вказаним судовим рішення, відповідач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Хомік Олену Володимирівну, подав апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також апелянт просив зупинити провадження по даній справі до набрання законної сили рішеннями по цивільних справах № 753/18593/19 та № 4-с/753/66/22 і перенаправити за територіальною підсудністю справу до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. Апелянтом зазначається, що суд першої інстанції не розглянув заяви, подані відповідачем, зокрема, заяву щодо визначення територіальної підсудності справи, заяви про зупинення провадження по справі у зв`язку з судовими процесами, які є пов`язаними. Окрім того, ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним доказам, що містяться у матеріалах цивільної справи, а нарахована пеня не відповідає дійсності. При цьому зазначає, що судом першої інстанції було ухвалено рішення, яке ґрунтується на припущеннях, оскільки відкрите апеляційне провадження по справі №753/18593/19 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, а також провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степанової Аліни Володимирівни щодо винесення повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 01 квітня 2021 року, постанови про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 01 квітня 2021 року, постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними властивостями, метальними снарядами несмертельної дії від 01 квітня 2021 року, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 01 квітня 2021 року, а також зобов`язання перерахунку заборгованості. Відтак, апелянт вражає, що розгляд вищевказаних справ істотно впливає на розгляд цивільної справи № 753/9517/21. Разом з тим, апелянтом зазначається, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо передачі цивільної справи за підсудністю до належного суду, обґрунтовуючи тим, що місце реєстрації позивача знаходиться за адресою у Голосіївському районі м. Києва, а відповідача - АДРЕСА_1 . Окрім того, апелянт наголошує, що сума розрахунку пені не відповідає правовій позиції, яка зазначена в постановах Верховного Суду (від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц; від 03 квітня 2019 року в справі № 333/6020/16-ц; від 03 липня 2019 року в справі № 640/21269/15-ц; від 02 вересня 2019 року в справі № 522/6889/15-ц). В ухвалі про відкриття апеляційного провадження, надісланій на електронну адресу, стороні позивача було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. ОСОБА_3 своїм процесуальним правом не скористалася, відзив не надала. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи ціну позову та предмет спору, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з такого. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що з 23 січня 2010 року сторони перебували в шлюбі. За час перебування у шлюбі народилось троє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 7-9). Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.10). Відповідно до виконавчого листа № 753/18593/19 від 06.07.2020, виданого Дарницьким районним судом міста Києва, відповідача зобов`язано щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 18 вересня 2019 року, до досягнення дітьми повноліття (а.с.12-14). Аліменти нараховувалися відповідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 лютого 2021 року, відповідач ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2021 року має заборгованість зі сплати аліментів у період з 18 вересня 2019 року по січень 2021 року включно, що становить 113 181,60 грн. (а.с.11). Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що розрахунок пені позивача стороною відповідача у ході розгляду справи не заперечувався, та контррозрахунок від нього не надходив, хоча його представник ознайомлена з матеріалами справи. Правом на подачу відзиву відповідач не скористався. Оцінюючи подані сторонами докази в сукупності суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність об`єктивних перешкод, які стали на заваді виконанню обов`язку зі сплати аліментів на утримання дітей. Враховуючи, що стягнення пені спрямоване на підвищення захисту майнових прав дітей, позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів суд першої інстанції вважав правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а заявлений позивачем розмір обґрунтованим. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць, також, буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), та вказано у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 753/3326/17. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)». Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, колегія суддів вважає, що відповідач був зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 18 вересня 2019 року, до досягнення дітьми повноліття, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України, що суд першої інстанції вірно врахував при встановленні доведеності вини відповідача. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Враховуючи викладене, з урахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає, що розрахунок заборгованості по аліментам необхідно було здійснити наступним чином: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості до дня ухвалення судом першої інстанції рішення помножена на 1 %. При цьому, колегія суддів враховує, що жодний належний та допустимий доказ сплати заборгованості по аліментам, яка визначена розрахунком державного виконавця від 16.02.2021 року (а.с.11), (вцілому або її частини) в матеріалах справи відсутній. Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p = (A1 х Q1 х 1%) + (A2 х Q2 х 1%) + ……. (An х Qn х 1%), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів заборгованості до дня ухвалення судом першої інстанції рішення за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів заборгованості до дня ухвалення судом першої інстанції рішення за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів заборгованості до дня ухвалення судом першої інстанції рішення за останній місяць. Для перевірки та здійснення розрахунку пені апеляційний суд бере до уваги, що починаючи з 18 вересня 2019 року (включно) до дня ухвалення судом першої інстанції рішення 09 червня 2022 року (включно) кількість днів заборгованості становить 996 днів. Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, розрахунок пені виглядає таким чином: Пеня за несплату аліментів за період з 18 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року на суму заборгованості у розмірі 3385,63 грн. за 996 днів становить 33 720, 8748 грн. (3385,63 грн х 996 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року на суму заборгованості у розмірі 7931,00 грн. за 983 дні становить 77 961,73 грн. (7931,00 грн. х 983 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року на суму заборгованості у розмірі 7987,00 грн. за 952 дні становить 76 036,24 грн. (7987,00 грн. х 952 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року на суму заборгованості у розмірі 9434,50 грн. за 922 дні становить 86 986,09 грн. (9434,50 грн. х 922 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 7893,50 грн. за 891 день становить 70 331,085 грн. (7893,50 грн. х 891 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року на суму заборгованості у розмірі 8223,50 грн. за 860 днів становить 70 722,1 грн. (8223,50 грн. х 860 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 2995,00 грн. за 831 день становить 24 888,45 грн. (2995,00 грн. х 831 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 7639,00 грн. за 800 днів становить 61 112 грн. (7639,00 грн. х 800 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 7595,50 грн. за 770 днів становить 58 485,35 грн. (7595,50 грн. х 770 днів х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 6196,50 грн. за 739 днів становить 45 792,135 грн. (6196,50 грн. х 739 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 5526,50 грн. за 709 днів становить 39 182,885 грн. (5526,50 грн. х 709 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 5397,50 грн. за 678 днів становить 36 595,05 грн. (5397,50 грн. х 678 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 5626,50 грн. за 647 днів становить 36 403,455 грн. (5626,50 грн. х 647 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 жовтня 2020 року по 31 жовтня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 8747,00 грн. за 617 днів становить 53 968,99грн. (8747,00 грн. х 617 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року на суму заборгованості у розмірі 2791,00 грн. за 586 днів становить 16 355,26 грн. (2791,00 грн. х 586 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року на суму заборгованості у розмірі 7906,00 грн. за 556 днів становить 43 957,36 грн. (7906,00 грн. х 556 х 1%); Пеня за несплату аліментів за період з 01 січня 2021 року по 31 січня 2021 року на суму заборгованості у розмірі 7906,00 грн. за 525 днів становить 41 506,5 грн. (7906,00 грн. х 525 х 1%); Отже, провівши розрахунок заборгованості за формулою, визначеною діючим законодавством України, відповідно до висновків Верховного Суду, колегія суддів встановила, що загальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 18 вересня 2019 року по день ухвалення судом першої інстанції рішення (09.06.2022 ) становить 874 005,56 грн. За таких обставин, колегія суддів, погоджуючись з доводом апеляційної скарги, дійшла висновку, що розрахунок, здійснений позивачем, з яким погодився суд першої інстанції є невірним та суперечить вимогам закону. Разом з тим, апеляційний суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. А відтак, враховуючи дані положення, ОСОБА_2 має право на стягнення неустойки (пені) з ОСОБА_1 за прострочення сплати аліментів у розмірі, який не може перевищувати 113 181,6 грн. - 100 відсотків розміру заборгованості. Відповідно до ч.2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності у відповідача обставин, які є підставою для можливого зменшення розміру неустойки, і будь-які докази з цього приводу відповідачем до суду не подавалися, а також, з урахуванням обмежень, встановлених ч.1 ст. 196 СК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для зменшення розміру неустойки в даному випадку відсутні. Отже, зважаючи на викладене та з урахуванням розміру заявлених позивачем позовних вимог, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції визначивши до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за період з 18.09.2019 року по січень 2021 року у розмірі 112 335 грн. 28 коп. дотримався вимог ч.1 ст. 196 СК України щодо обмеження максимального розміру пені, оскільки вказаний розмір не перевищує 100 відсотків заборгованості, а отже, помилкове застосування судом першої інстанції розрахунку пені в кінцевому результаті не призвело до порушення прав відповідача, невірного вирішення спору по суті та ухвалення незаконного рішення. Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо необхідності передачі справи до належного суду за територіальною підсудністю за місцем реєстрації відповідача, зважаючи на таке. За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до частини 1 статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Як вбачається з матеріалів справи, з 08 червня 2010 року місце проживання позивача ОСОБА_3 зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 ) (а.с.5). А відтак, ОСОБА_3 , реалізуючи гарантоване цивільним процесуальним законом право вибору позивачем підсудності при подачі позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, звернулася до Дарницького районного суду м. Києва за своїм зареєстрованим місцем проживання. За таких обставин, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції, правильно встановивши обставини спору, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому, судове рішення відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Хомік Оленою Володимирівною, - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 червня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф.Лапчевська Г.І.Мостова