Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/3402/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/3402/19 Номер провадження 22-ц/814/595/20Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О. розглянула у письмовому провадженні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 грудня 2019 року, ухвалене суддею Андрієць Д.Д., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - в с т а н о в и л а: У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів у сумі 19686,87 грн. В обґрунтування позову послалася на те, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання синів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача на кожну дитину та 1/6 частини на її утримання. Оскільки відповідач рішення суду належним чином не виконує, за ним утворилась заборгованість, яка станом на 01.03.2019 р. складає за ВП №57132533 - 8099,11 грн.; ВП № 57132311 - 3859,60 грн.; ВП №57132761- 7728,16 грн. Вважає, що відповідач повинен сплатити на її користь пеню в сумі 19686,87 грн. за період з лютого 2018 року по квітень 2019 року. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 19686,87грн. Вирішено питання про стягнення судового збору. З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач ОСОБА_1 , оскарживши його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, прохає скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16-ц, відповідно до якого обчислення розміру неустойки (пені) проводиться з розміру заборгованості, який був визначений державним виконавцем у розрахунку. Пеня обраховується за кожний прострочений місячний платіж. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Оскільки в провадженні Автозаводського ВДВС перебуває три виконавчі провадження, то пеня повинна була нараховуватися окремо по кожному з проваджень. Крім того, вважає, що положеннями чинного законодавства не передбачено стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Отже, вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає. Не погоджується з розміром пені, що визначена судом першої інстанції. Стверджує, що розмір пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, в разі, якщо суд не погодиться з його позицією щодо безпідставності вимог у цій частині, становить 1499,79 грн. за період з лютого 2018 р. по жовтень 2019 року. Розмір пені за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом № 524/680/18 від 31.08.2018 р. про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття складає за період з березня 2018 р. по листопад 2019 р. 1792,13 грн. Пеня за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом № 524/680/18 від 31.08.2018 р. про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття, складає за період з лютого 2018 р. по листопад 2019 р. 2673,99 грн. У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов від представника позивачки ОСОБА_5 , останній прохає залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України). Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У провадженні Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області перебувають три виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №524/680/18, виданого 31.08.2018 р. Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку щомісячно (ВП №57132311); сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку щомісячно (ВП №57132533), та на утримання ОСОБА_2 - в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку щомісячно до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років (ВП №57132761). Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.11.2018 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.10) Згідно розрахунків Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області від 07.05.2019 р., заборгованість у виконавчому провадженні №57132761 станом на 01.04.2019 р. становить 7728,16 грн.; у виконавчому провадженні ВП №57132533 - 8099,11 грн.; у виконавчому провадженні №57132311 - 3859,60 грн. Згідно розрахунків Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області від 09.12.2019 р. заборгованість у виконавчому провадженні №57132761 станом на 01.12.2019 р. відсутня; у виконавчому провадженні ВП №57132533 - 1388,25 грн.; у виконавчому провадженні №57132311 - 777,73 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своєчасно не виконував обов`язок по сплаті аліментів на утримання малолітніх синів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також дружини ОСОБА_2 та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки у вигляді пені за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 19686,87 грн. за трьома виконавчими провадженнями (щодо стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та дружини), враховуючи межі позовних вимог. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". У постанові від 25 квітня 2018 року по справі 572/1762/15-ц (провадження 14-37цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Сума пені за прострочення сплати аліментів за виконавчим документом 524/2219/18 становить 18445,62 грн та обрахована за наступною формулою: ?p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.» У постанові по справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) від 03 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %». Судом першої інстанції вірно обчислено розмір пені за прострочення сплати аліментів за виконавчим документом у ВП №57132311 (на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ), який станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 року становить 7908 грн. Також правильно обраховано розмір пені за прострочення сплати аліментів за виконавчим документом у ВП №57132533 (на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 ), який станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 року складає 16884,09 грн. Розмір пені проведено судом першої інстанції з урахуванням правових висновків, висловлених Верховним Судом України у постановах ВП ВС від 25.04.2018 р. по справі № 572/1762/15-ц, від 03.04.2019 р. у справі № 333/6020/16-ц. Між тим, стягуючи з відповідача на користь позивачки пеню за несвоєчасно сплачені аліменти за трьома виконавчими провадженнями (на утримання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та дружини ОСОБА_2 ), суд першої інстанції не врахував наступне. Главою 15 СК України врегульовані питання щодо обов`язку матері, батька утримувати дитину та його виконання. Глава 22 СК України регулює питання обов`язку по утриманню інших членів сім`ї та родичів. Відповідно до ст. 274 СК України, визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім`ї та родичів, а також повне або часткове звільнення їх від сплати заборгованості провадяться відповідно до положень, встановлених статтями 194-197 цього Кодексу. Системний аналіз Глави 15 та Глави 22 Сімейного кодексу України свідчить про те, що норми положень глави 15 СК України до правовідносин, що врегульовані нормами інших глав СК України, можуть застосовуватися лише у випадку прямого на це посилання. Глава 9 СК України «Права та обов`язки подружжя по утриманню» не містить посилань на те, що визначення заборгованості зі сплати аліментів на одного із подружжя здійснюється відповідно до ст. ст. 194-197 СК України. У зв`язку з чим положення ст. 196 СК України на спірні правовідносини не поширюється. Враховуючи, що до заборгованості по аліментам на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку можуть бути застосовані інші санкції майнового характеру, передбачені цивільним законодавством, які позивач не просила застосувати, рішення місцевого суду про задоволення позову ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у виконавчому провадженні ВП № 57132761 підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.11.2019 року при розгляді справи № 521/14460/15-ц. Отже, висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивачки пені за несвоєчасну сплату аліментів за трьома виконавчими документами про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини у сумі 19686,87 грн., не відповідають наведеним правовим нормам. У зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду скасуванню в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 пені за прострочення сплати аліментів за ВП № 57132761, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 грудня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів за виконавчими провадженнями ВП № 57132311 та ВП №57132533 необхідно змінити, зменшивши розмір пені за прострочення сплати аліментів, що стягнута з відповідача на користь позивачки, з 19686,87 грн. до 11958,71 грн., що становить 100% розміру сукупної заборгованості зі сплати аліментів відповідно до наданих розрахунків (3859,60 грн. (за ВП №57132311) + 8099,11 грн. (за ВП №57132533)=11958,71 грн.) (а.с. 16, 17). Згідно ч. 6, ч. 13 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено на 60%, рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави також необхідно змінити, зменшивши суму судового збору, що стягнута з останнього, з 768,40 грн. до 461,04 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 грудня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за ВП №57132761 скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині відмовити. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 грудня 2019 року в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів за ВП №57132311 та ВП №57132533 та судового збору змінити. Зменшити суму пені за прострочення сплати аліментів за ВП №57132311 та ВП №57132533, що стягнута з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 19686,87 грн. до 11958,71 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 71 копійка). Зменшити суму судового збору, що стягнута з ОСОБА_1 на користь держави, з 768,40 грн. до 461,04 грн. (чотириста шістдесят одна гривня 04 копійки). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: Чумак О.В. Судді: Дряниця Ю.В. Кривчун Т.О.