Постанова 4811 № 446/1457/21

Справа № 446/1457/21 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У. І. Провадження № 22-ц/811/1343/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів Ванівського О.М., Цяцяка Р.П. при секретарі Ждан К.О. з участю представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи: Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області про усуненні перешкод в користуванні нежитловими будівлями, - В С Т А Н О В И В : Позивачка ОСОБА_3 звернулася до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , Кам`янка-Бузької міської ради, в якому просить суд зобов`язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні нежитловими будівлями, шляхом перебудови паркану. 19.04.2022 представником позивачки ОСОБА_3 адвокатом Прохоровом О.А. подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у справі, на вирішення якої просить поставити наступні запитання: Чи відповідають виконані будівельні роботи із встановлення паркана на межі земельних ділянок між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? Чи відповідає споруда паркан встановлений на межі земельних ділянок між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНИП) стандартам, технічним умовам)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? Чи забезпечує встановлений паркан на межі земельних ділянок між будинковолодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 дотримання містобудівних, протипожежних та санітарно-гігієнічних вимог, в частині дотримання норм щодо висоти паркану, відстаней від нерухомих будівель та споруд, дотримання норм інсоляції та провітрювання суміжних територій? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності і чи є можливість перебудови паркану відповідно до нормативно-правових норм? Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 лютого 2022 року клопотання представника позивачки ОСОБА_3 адвоката Прохорова О.А. про призначення будівельно-технічної експертизи у справі задоволено частково. Призначено по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи: Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області про усунення перешкод в користуванні нежитловими будівлями, будівельну-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Львів, пл. Соборна, 7) На вирішення експертів поставлено наступні запитання:

1. Чи відповідає споруда паркан встановлений на межі земельних ділянок між будинковолодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНИП) стандартам, технічним умовам)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи забезпечує встановлений паркан на межі земельних ділянок між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 дотримання містобудівних, протипожежних та санітарно-гігієнічних вимог, в частині дотримання норм щодо висоти паркану, відстаней від нерухомих будівель та споруд, дотримання норм інсоляції та провітрювання суміжних територій? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності і чи є можливість перебудови паркану відповідно до нормативно-правових норм? Направлено в розпорядження експерта матеріали цивільної справи № 446/1457/21. Попереджено експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. Витрати по проведенню експертизи покладено на позивачку ОСОБА_3 . На час проведення експертизи провадження по справі зупинено. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 . Вважає ухвалу суду незаконною. Зазначає, що предметом даного позову є усунення перешкод в користуванні майном позивачки, шляхом знесення паркану ОСОБА_1 та будівництво нової огорожі, однак, суд першої інстанції, призначаючи експертизу, не наводить жодних обґрунтувань, які саме вказані питання експерту відносяться до підстав позову. Окрім цього, наголошує, що жодна зі сторін не заперечує того факту, що сарай позивача проходить по межі будинковолодінь позивачки та відповідачки, а тому встановлювати зазначену обставину висновком експерта позбавлено будь якої доцільності та лише буде мати наслідком тривалого судового розгляду. При цьому, у відзиві відповідачка зазначає, що вказані обставини досліджувались і були встановлені постановою апеляційного суду Львівської області. Вважає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачка клопочучи перед судом про призначення експертизи, намагається спростувати обставини справи, які в силі норм ч. 4 та ч. 5 ст.82 ЦПК України, не підлягають спростуванню, а саме ті, які встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 2-а-305/11 та постановою апеляційного суду Львівської області від 20 березня 2018 року у справі № 2-1970/11. Просить ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції таким вимогам не відповідає. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з тих підстав, що експертизу потрібно призначити з метою повного та всебічного дослідження обставин справи та з метою дотримання процесуальних прав сторін у справі. З таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних причин. Згідно ч.1, 2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Частиною 1 ст.105 ЦПК України передбачено, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Ключовим моментом для призначення судом експертизи є з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи. Для встановлення судом обставин, які мають значення для розгляду справи є встановлення предмету та підстав позову. Відповідно до сталої судової практики викладеної у чисельних постановах Верховного Суду усіх юрисдикцій, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19; Постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 910/2483/18; від 11 квітня 2018 року № 826/13046/16; від 21 грудня 2018 року №184/455/16-а; від 08 жовтня 2019 року №0940/1815/18. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Так, як вбачається із позовної заяви ОСОБА_3 , остання звернулася з позовом в якому просить суд винести рішення, яким зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні нежитловими будівлями, шляхом перебудови паркану, влаштувати таку огорожу не менше за 1 метр, від задньої стіни нежитлових будівель сараю, льоху дровітні належних Позивачу на праві власності. Тобто, предметом даного позову, є усунення перешкод в користуванні майном позивачки шляхом знесення паркану ОСОБА_1 (відповідачкою) та будівництво (влаштування) нової огорожі, не менше 1 метра від будівель позивачки. В той же час, підставою даного позову, є те, що на думку позивачки, відповідачка встановила огорожу впритул до будівлі позивачки, тобто на відстані менше 1 метра. Призначаючи експертизу, суд не наводить жодних обґрунтувань, як саме вказані питання експерту відносяться до підстав позову, так само як і сама позивачка в своєму клопотанні про призначення експертизи таких доводів не наводить. Таким чином, судом призначено експертизу для встановлення обставин справи, які не відносяться до обставин, які мають значення для розгляду справи. Окрім цього, жодна із сторін не заперечує того факту, що сарай позивачки проходить по межі будинковолодінь позивачки та відповідачки, а тому відсутня будь яка необхідність призначати експертизу для встановлення даної обставини. Згідно ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Колегія суддів звертає увагу на наявність судових рішень у справі № 2-1970/11 з приводу спору між тими самими сторонами з приводу аналогічних підстав позову, під час розгляду якої судами встановлено певні обставини, які стосуються предмету даного спору. Таким чином, апеляційний суд вважає, що вирішення поставлених позивачкою питань з врахуванням відхилених судом запитань, не впливає на правильний розгляд справи по суті спору (на час призначення експертизи), а тому підстави для призначення експертизи та відповідно зупинення провадження на час її проведення відсутні. Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, постановлена з порушенням норм матеріального права і має бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Щодо клопотання скаржника про стягнення з позивача понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 9000 грн., такі витрати є передчасним з наступних підстав. Зокрема, нормами статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до вимог статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається у тому числі з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Таким чином, процесуальний закон покладає на апеляційний суд обов`язок щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у випадку вирішення спору по суті та ухвалення судового рішення із висновком щодо розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», питання розподілу судових витрат вирішується судом першої інстанції за результатами розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що предметом перегляду апеляційним судом є ухвала Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року про призначення експертизи. Аналіз зазначених норм закону свідчить, що розподіл судових витрат проводиться після закінчення розгляду справи і ухвалення рішення по суті справи. В даному випадку, судом апеляційної інстанції здійснено розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про призначення експертизи, тоді як розгляд справи по суті позовних вимог не завершився, рішення про задоволення позову або відмову у задоволенні позовних вимог не ухвалювалось, а тому і питання щодо розподілу судових витрат не вирішується. Такий висновок відповідає правовому висновку викладеному у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731\16-ц. За таких обставин, вимога скаржника про стягнення з позивачки судових витрат є передчасним. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 24 жовтня 2022 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Р.П. Цяцяк