Постанова 4813 № 523/17457/18

Номер провадження: 22-ц/813/674/22 Справа № 523/17457/18 Головуючий у першій інстанції Кремер І.О. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.10.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Транс» на додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2021 року, постановленого під головуванням судді Кремер І.О., повний текст рішення суду складений 12 жовтня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Транс» про спонукання до виконання мирової угоди, - в с т а н о в и в: У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який неодноразово був уточнений та остаточно поданий до публічного акціонерного товариства «Північтранс», яке змінило назву на товариство з обмеженою відповідальністю «Північ Транс»(надалі ТОВ «Північ Транс») про спонукання до виконання мирової угоди. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2021 року уточнений позов ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди задоволений частково. Стягнуто з ТОВ «Північ Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті грошового відшкодування, яка утворилася за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року в розмірі 64142грн., а також інфляційних витрат за період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 5352 грн. 94 коп. та 3 % річних за період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 2482грн. 17 коп. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. 17 вересня 2021 року адвокат Серебрій Г.Г., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розподіл судових витрат, в якій просила стягнути з ТОВ «Північтранс» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12000 грн. В обґрунтування своєї заяви адвокат Серебрій Г.Г., представник ОСОБА_1 посилалась на укладений 06.10.2020р. між нею та ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги, та укладений 28.02.2021р. Додаток №6 до нього, відповідно до якого сума винагороди адвоката складає 12000 грн. за надання правової допомоги щодо представництва інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції у справі №523/17457/18 від 22.05.2008р. щодо спонукання до виконання мирової угоди. На підтвердження сплати вищевказаної суми до матеріалів справи додано довідки про сплату гонорару від 10.03.2021 р., 02.04.2021 р., 19.04.2021 р., 21.04.2021 р. та надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серебрій Г.Г. №1394. Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2021 року заява адвоката Серебрій Г.Г., представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогузадоволена. Стягнуто з ТОВ «Північ Транс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. Не погодившись з додатковим рішенням суду,ТОВ «Північ Транс» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якої просить додаткове рішення суду скасувати, постановити нове, яким в задоволені заяви про стягнення витрат на правову допомогу відмовити в повному обсязі,посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції розглянув заяву про стягнення витрат на правову допомогу без неналежного сповіщення відповідача. Суд першої інстанції задовольняючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу, не врахував той факт, що позовні вимоги при винесенні рішення суду були задоволені частково, а тому витрати на правову допомогу повинні бути розподілені пропорційно задоволених позовних вимог. Також суд в порушення положень ЦПК України не дослідив наявні в матеріалах справи докази, не прийняв до розгляду надане відповідачем клопотання про зменшення суми витрат на правову допомогу. У своєму відзиві на апеляційну скаргу,адвокат Серебрій Г.Г., представник ОСОБА_1 зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону. Судом ухвалено законне та обґрунтоване рішення, у відповідності до наданих доказів. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з наступних підстав. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, однак невірно визначився з їх розміром. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2021 року був задоволений частково уточнений позов ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди. Стягнуто з ТОВ «Північ Транс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті грошового відшкодування, яка утворилася за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2020 року в розмірі 64142 грн., а також інфляційних витрат за період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 5352 грн. 94 коп. та 3 % річних за період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 2482 грн. 17 коп. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Після ухвалення судового рішення, адвокат Серебрій Г.Г., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розподіл судових витрат, в якій просила стягнути з судові витрати на професійну правничу допомогу з відповідача у розмірі 12000 грн. На підтвердження вимог заяви до суду був наданий договір про надання правової допомоги від 06.10.2020 року, укладений між адвокатом Серебрій Г.Г. та Фендик В.М., відповідно до якого вбачається, що сторони уклали договір предметом якого є - зобов`язання адвоката надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати необхідні для виконання його доручень у порядку та строки обумовлені сторонами. Згідно Додатку № 6 до Договору про надання правової допомоги від 06.10.2020 року, складеного 28.02.2021 року відповідно до п. 2 цього Додатку № 2, сторони погодили, що винагорода (гонорар) складає 12000 грн., та відповідно до цього пункту в правничу допомогу входить - зустріч з клієнтом, консультування, укладення угоди, правова експертизи документів, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз доказів, перевірка розрахунків, підготовка заяв, клопотань, участь в судових засіданнях. За попереднім розрахунком адвокатом було витрачено на супровід справи 15 годин, з розрахунку 1 год./800 грн., що відповідає умовам договору. На підтвердження прийняття винагороди у сумі - 12000 грн. адвокатом надано довідку Ради адвокатів Одеської області згідно якої ОСОБА_1 , здійснила виплату винагороди (гонорару) адвокату готівкою. Задовольняючи заяву адвоката Серебрій Г.Г., представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу та стягуючи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що заявником на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу були надані докази, а саме договір про надання правової допомоги, додаток №6 до договору, довідки про сплату гонорару від 10.03.2021 р., 02.04.2021 р., 19.04.2021 р., 21.04.2021 р. та надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серебрій Г.Г. №1394. Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду в повному обсязі, з огляду на таке. Відповідно до п.3 ч.1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У якості доказів у більшості випадків достатньо надати суду договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги, платіжні доручення на оплату послуг адвоката та квитанції про оплату клієнтом цих доручень. Цю позицію підтримав у своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №19/64/2012/5003 від 31.01.2019 р., зазначивши, що «суд апеляційної інстанції, врахувавши те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, правомірно виніс додаткову постанову, якою задовольнив заяву про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката». З Додатку №6 до договору про надання правничої допомоги від 06.10.2020 року, вбачається, що в цілому на правничу допомогу адвокатом Серебрій Г.Г. під час розгляду справи в суді першої інстанції витрачено 15 годин. З розрахунком 1 год./800 грн. за умовами Договору. До заяви про ухвалення додаткового рішення додано довідки Ради адвокатів Одеської області згідно якої ОСОБА_1 , здійснила виплату винагороди (гонорару) адвокату готівкою від 21.04.2021 року в розмірі 3000 грн., від 19.04.2021 року в розмірі 3000 грн., від 02.04.2021 року в розмірі 3000 грн., від 10.03.2021 року в розмірі 3000 грн. Згідно процесуального законодавства, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: - заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); - суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); - заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо). Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (розгляд питання про ухвалення додаткового рішення без повідомлення її учасників), її складності та виконаної адвокатом роботи (тривалість справи, ціна позову, та надання правової допомоги за ідентичними справами), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки виходячи з задоволених позовних вимог та з урахуванням проданого клопотання про зменшення судових витрат, витрати на правничу допомогу підлягали зменшенню, у відповідності до цивільно-процесуального законодавства. Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги ТОВ «Північ Транс» про неналежне сповіщення про розгляд заяви про стягнення витрат на правову допомогу, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Матеріали справи не містять доказів про належне сповіщення ТОВ «Північ Транс» про розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, яке було призначено на 12 жовтня 2021 року. Оскільки, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення длясправи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. З огляду на положення п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Транс» задовольнити частково. Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2021 року скасувати. Прийняти постанову. Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Серебрій Галини Григорівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» (код ЄДРПОУ: 05523553, місце знаходження, м. Одеса, вул. 21 км. Старокиївської дороги) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 25 жовтня 2022 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.А. Гірняк ______________________________________ С.М. Сегеда