Постанова 4814 № 537/1509/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1509/22 Номер провадження 33/814/1357/22Головуючий у 1-й інстанції Дядечко І.І. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2022 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., з участю секретаря Владімірова Р.В., захисника правопорушника Богомаза А.П., захисника потерпілої Гонтара В.М. розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2022 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в дохід держави в сумі 51 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Згідно з постановою судді, 23.06.2022 близько 20:50 год. по вул. Халаменюка, 10, біля четвертого під`їзду ОСОБА_1 ображав ОСОБА_2 погрожував фізичною розправою та чіплявся до особи, внаслідок чого порушував громадський порядок і спокій громадян, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 173 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки протокол складений працівниками поліції лише на підставі заяви і пояснень ОСОБА_2 . Вважає, що в його діях жодних ознак хуліганства не вбачається та матеріалами справи не доведено. Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінюючи викладені в апеляційній скарзі доводи, приходжу до наступних висновків. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. За вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що при її розгляді суд дотримався вказаних вимог закону. Згідно ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб. Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу - особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції в постанові послався на те, що вина останнього підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за ст. 173КУпАП з відсутністю будь-яких пояснень притягнутої особи, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , рапортом працівника поліції, з зазначенням щодо складання відносно ОСОБА_1 постанови за ч. 2 ст. 178 КУпАП та протоколу за ст. 173 КУпАП. Також суд прийняв до уваги пояснення надані в судовому засідання як правопорушником, так і потерпілою ОСОБА_2 . Згідно пояснень наданих працівнику поліції, 23.06.2022 близько 16:45 год. ОСОБА_1 , який є її сусідом та проживає в одному будинку та під`їзді за адресою АДРЕСА_2 , стукав у стіну під час повітряної тривоги, порушував громадський порядок, вчиняв хуліганські дії. В судовому засіданні ОСОБА_2 доповнила свої пояснення, зазначивши, що після приїзду працівників поліції, близько 20 год. ОСОБА_1 почав ображати її, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення складене відносно ОСОБА_1 . При цьому, матеріали справи містять дані про те, що подібна поведінка притягнутого стосовно сусідки ОСОБА_2 мала місце і раніше, що змушувало її звертатись до органів поліції. Заперечуючи свою вину у скоєнні дрібного хуліганства, ОСОБА_1 , як у суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі вказував на те, що саме його сусідка ОСОБА_3 створює провокації відносно нього та здійснює психологічний тиск. Між тим, вказані твердження жодними доказами не доводяться. Одночасно, матеріалами справи в своїй сукупності доводиться вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, а доводи щодо відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП свідчать про намагання уникнути відповідальності. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що це вже не перше звернення до правоохоронних органів стосовно поведінки ОСОБА_1 по відношенню як до потерпілої, так і інших сусідів. Вказане підтверджується протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.11.2018, 22.07.2021, 22.10.2021, 22.06.2022 та списком жильців з 12 прізвищ з їх особистими підписами, які проживають в одному під`їзді зі ОСОБА_1 та регулярно потерпають від його агресивної поведінки і намагаються у такий спосіб себе убезпечити від майбутніх конфліктів з сусідом. Так, у судовому засіданні першої інстанції правопорушник вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ним дій, які б підпадали під ознаки дрібного хуліганства. Разом з тим, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджуються вищевказаними доказами. Вважаю, що висновки суду першої інстанції про порушення апелянтом громадського порядку та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП, є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження та підтверджуються належними та допустимими доказами. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. За змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством. При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян. Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки пояснення потерпілої надані як працівнику поліції так і в судовому засіданні суду першої інстанції узгоджуються між собою та матеріалами справи та підтверджують, що ОСОБА_1 порушував громадський порядок і спокій своїх сусідів, ображав ОСОБА_2 та погрожував їй. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з додержанням вимог статті 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та як мінімальне покарання передбачене нормами статті 173 КУпАП за дане правопорушення. Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна