Постанова 4814 № 537/1299/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1299/23 Номер провадження 33/814/1718/23Головуючий у 1-й інстанції ФАДЄЄВА С. О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 листопада 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 вересня 2023 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 вересня 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 24.03.23 о 12:50 год. в м. Кременчуці по вул. Івана Приходька, 37, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема вказує на недоведеність факту керування ним транспортним засобом, оскільки останній стояв у дворі будинку де проживає його мати, а він з товаришами вживав алкогольні напої біля машини з якої гучно грала музика, що не сподобалося незнайомим йому людям, з якими в нього виник конфлікт та за ініціативою яких були викликані працівники поліції. Записи з бодікамер працівників поліції, які приїхали на виклик не містять належних доказів керування ним автомобілем. Зазначає, що йому не було надано направлення на проведення огляду на стан сп`яніння, яке формально долучено до матеріалів справи. Вважає, що матеріали справи не містять доказів його вини, а долучений протокол про адмінправопорушення за відсутності інших даних на підтвердження скоєння адміністративного правопорушення, не може бути беззаперечним доказом. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами по справі є: протокол серії ААД №385579 складений 24.03.2023 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , в зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у встановлений законом порядку, постанова про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування Т/З без посвідчення на право керування відповідної категорії, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою м. Кременчук вул. Івана Приходька, 37, направлення на огляд водія до медичного закладу, записи з бодікамери працівника поліції, рапорт працівника поліції. Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані притягнутим ОСОБА_1 . Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення в розумінні положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з долученого до справи відеозапису, патруль поліції прибув за викликом в зв`язку з надходженням повідомлення про керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , поліцейськими було виявлено в нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці, так і в лікарняному закладі, на що останній відмовився, пояснивши «Я п`яний, що можу сказати» (12:54 год.). При цьому працівник поліції попередив, що в разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на водія буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 запитав «Опять?», а поліцейський відповів «Знову, не я ж їжджу за кермом п`яним». Вказані обставини стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв`язку з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.. Як вже зазначено вище, адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом і вже надалі за наявності обґрунтованої підозри про перебування у стані алкогольного сп`яніння, відмовилась від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння. Не заперечуючи факт перебування в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на відсутність факту керування ним транспортним засобом, вказуючи, що розпивав поруч з автомобілем разом з товаришами алкогольні напої. Разом з тим, вказані твердження апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки на долучених до справи відеозаписах ОСОБА_1 жодного разу не заперечує факт керування автомобілем, який також підтверджується як письмовими, так і особистими поясненнями свідків на відеозаписі. Від дачі будь-яких пояснень, як і стосовно не керування транспортним засобом в протоколі про адміністративне правопорушення чи окремо, водій також відмовився. Посилання водія на ненадання йому направлення до медичного закладу та його оформлення після складання протоколу не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку водій відмовився від проходження огляду, а тому вказане направлення долучено до матеріалів справи. В разі згоди пройти огляд в медичному закладі, таке направлення залишається у відповідній установі. В жодному разі видача направлення на руки водієві законом не передбачена. Заповнення направлення до складання протоколу чи після не має правового значення та не свідчить про порушення працівниками поліції проведення процедури огляду на стан сп`яніння та подальше оформлення адміністративного матеріалу. Таким чином, під час апеляційного перегляду по справі не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння, наявність яких могла свідчить про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. За вказаних обставин, наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про невчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами. Порушень законодавства, які ставили-б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна