Постанова 4855 № 640/23853/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23853/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Смік» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Смік» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправними дій та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Смік» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, в якому просило: - визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо проведення перевірки характеристик продукції товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Смік»; - визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві від 29.06.21 №50-54. Позов обґрунтовано тим, що він є імпортером, а не розповсюджувачем продукції, яку було відібрано на перевірку, а отже у відповідача не було повноважень відбирати товар та проводити щодо нього перевірку. Крім того, позивач вказує, що належного дослідження продукції проведено не було, а відтак встановити правопорушення неможливо, оскільки протоколи випробування від 06.11.2020, на які посилаються відповідачі, позивачу не вручались, їх зміст останньому не відомий, внаслідок чого позивач був позбавлений права на призначення повторної експертизи. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки позивача було позбавлено права ознайомитись з результатами експертизи та ініціювати призначення повторної експертизи, відтак вказане свідчить про необгрунтованість оскаржуваної постанови. На думку апелянта, протоколи випробувань та акти перевірок планової перевірки, надані Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, ніяким чином не підтверджують порушення вимог Технічного регламенту щодо Товару, що став предметом саме позапланової перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві, оскільки під час перевірки та проведення випробувань продукції щодо відповідності, випробування стосуються лише випробувального зразка, а не всієї продукції. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що позивачем жодним чином не спростовано отримання актів разом з протоколами випробувань, що свідчить про обізнаність позивача про такі документи. До того ж, позивачем не надано доказів, що свідчать про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним та обгрунтованим. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки Голови Держпродспоживслужби Шевченко О.П. від 22 листопада 2019 року, наказу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області № 3590 від 13.08.2020 та направлення на проведення перевірки від 13.08.2020 № 3212, останнім проведено планову перевірку за фактичною адресою розповсюдження магазину «Смік» Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Смік» за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 14, та складено акт перевірки характеристик продукції від 18 серпня 2020 року №3105 в якому зафіксовано порушення законодавства з боку позивача. 16 грудня 2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві отримало лист від Держпродспоживслужби № Вх 39609/01-06.2 від 16.122020, яким на підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, від 14.12.2020 № Р-8770-2020, № Р-8775-2020, отриманого за допомогою національної системи державного ринкового нагляду, Держпродспоживслужба доручає здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції. У свою чергу, 03.06.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві на підставі доручення Держпродспоживслужби від 16.12.2020 року №15.1-6/2/19276, повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик від 14.12.2020 № Р- 8770-2020, № Р-8775-2020, отриманих за допомогою національної системи державного ринкового нагляду було видано наказ №2208 від 03.06.2021 та направлення на проведення перевірки №1939 від 03.06.2021. За результатами перевірки був складений акт перевірки продукції від 07 червня 2021 року №2208/257, предметом перевірки була: іграшка у вигляді Динозавра ТМ «Junior Megasaur», артикул 6397006, ш/к 5903272091118, країна виробник Польща. Під час проведення перевірки були виявлені порушення вимог законодавства, пп. 11, 19, 38, 44 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 № 151, а саме: інструкція та інформація щодо безпечності, нанесені на пакування іграшки та на етикетку, прикріплену до пакування іграшки, не відповідають вимогам законів про порядок застосування мов; найменування та адреса імпортера чи зареєстрованої марки відсутні; наведені попередження та інструкції щодо безпеки, нанесені на пакування та на етикетку, прикріплену до пакування іграшки, не відповідають вимогам, законів про порядок фторування мов; іграшка не має зображення знаку відповідності технічним регламентам. 10 червня 2021 року головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Управлінню захисту споживачів Дисенко Михайлом Михайловичем було складено протокол № 54 про виявлення порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Як наслідок, Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві було видано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року № 04.1-609, яким було обмежено надання продукції на ринку шляхом нанесення на продукцію інформації про імпортера та його адресу, зобов`язано нанести інформацію щодо безпечності та надати інструкцію відповідно до вимог законів про порядок застосування мов та/або іншим шляхом в межах законодавства України, та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 06 липня 2021 року № 04.1-608, яким обмежено надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 06 липня 2021 року № 04.1-607, яким обмежено надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності. 29 червня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві за результатом розгляду справи було винесено постанову про накладення штрафу №50, якою було притягнуто позивача до відповідальності та накладено штраф у розмірі 3000 реоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 грн. Крім того, 17.12.2020 Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві отримало лист від Держпродспоживслужби № Вх. 39636/01-06.2 від 17.12.2020, яким на підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, від 14.12.2020 № Р-8759-2020, № Р-8768-2020, № Р-8773-2020 отриманого за допомогою національної системи державного ринкового нагляду, Держпродспоживслужба доручає здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції. Відповідно, 03.06.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві на підставі доручення Держпродспоживслужби від 16.12.2020 №15.1-6/2/19273, повідомленнь Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик від 14.12.2020 № Р-8759-2020, № Р-8768-2020, № Р-8773-2020, отриманих за допомогою національної системи і державного ринкового нагляду було видано наказ № 2206 від 03.06.2021 та направлення на проведення перевірки № 1937. За результатами перевірки був складений акт перевірки продукції від 07 червня 2021 року № 2206/255, предметом перевірки була: іграшка ТМ «Hasbto» Lost kittier, ш/к 5010993603442, артикул 6414934, країна виробник Китай. Під час проведення перевірки були виявлені порушення вимог законодавства, пп 19, 44 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 № 151, а саме: найменування та адреса імпортера чи зареєстрованої торгівельної марки відсутні, документ, що супроводжує іграшку не наданий, іграшка не має зображення знаку відповідності. У свою чергу, 10 червня 2021 року головним спеціалістом відділу ринкового наглзду Управління захисту споживачів Лисенко Михайлом Михайловичем було складено протокол № 52 про виявлення порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Як наслідок, Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві було видано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року № 04.1-610, яким було обмежено надання продукції на ринку усуненням формальної невідповідності шляхом нанесення на продукцію знака відповідності технічним регламентам та/або іншим шляхом в межах законодавства України, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року №04.1-611, яким було обмежено надання продукції на ринку тимчасовою забороною, надання продукції на ринку та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року від 29.06.2021 №04.1-612, яким було обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог. Як наслідок, 29 червня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві за результатом розгляду справи було винесено постанову про накладення штрафу №51, якою притягнуто позивача до відповідальності та накладено штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51000, 00 грн. Також, 16 грудня 2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві отримало лист від Держпродспоживслужби № Вх 39608/01-06.2 від 16.12.2020, яким на підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, від 14.12.2020 № Р-8769-2020, № Р-8774-2020, отриманого за допомогою національної системи державного ринкового нагляду, Держпродспоживслужба доручає здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції. У свою чергу, 03.06.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві на підставі доручення Держпродспоживслужби від 16.12.2020 №15.1-6/2/19272, повідомлення Головного управління Дердпродспоживслужби в Олеській області про продукцію, яка не відповідає встановлених вимогам та/або становить серйозний ризик від 14.12.2020 № Р-8769-2020, № Р-8774-2020, отриманого за допомогою національної системи державного ринкового нагляду, було видано наказ №2207 від 03.06.2021 та направлення на проведення перевірки №1938 від 03.06.2021. За результатом перевірки був складений акт перевірки продукції від 07 червня 2021 року №2207/256, предметом якого була іграшка Лялька ТМ «SMIKI», артикул 5729029, ш/к 5902568173071, країна виробник Польща, постачальник ТОВ «Паритет-Смік». Під час проведення перевірки були виявлені порушення вимог законодавства, пп 19 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 № 151, а саме: найменування та адреса імпортера чи зареєстрованої торгівельної марки відсутні, документ, що супроводжує іграшку не наданий. 10 червня 2021 року головним спеціалістом відділу ринкового наглзду Управління захисту споживачів Лисенко Михайлом Михайловичем було складено протокол № 51 про виявлення порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Відповідно, Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві було видано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року № 04.1-614, яким було обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та зобов`язано нанести на продукції інформацію про імпеортера та його поштову адресу та/або іншим шляхом в межах законодавства України та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року від 29.06.2021 №04.1-671, яким було обмежено надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку. Як наслідок, 29 червня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві за результатом розгляду справи було винесено постанову про накладення штрафу №52, якою притягнуто позивача до відповідальності та накладено штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51000, 00 грн. Крім того, 16 грудня 2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві отримало лист від Держпродспоживслужби № Вх 39610/01-06.2 від 16.12.2020, яким на підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, від 14.12.2020 № Р-8766-2020, № Р-8771-2020, отриманого за допомогою національної системи державного ринкового нагляду, Держпродспоживслужба доручає здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції. У свою чергу, 03.06.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві на підставі доручення Держпродспоживслужби від 16.12.2020 №15.1-6/2/19274, повідомлення Головного управління Дердпродспоживслужби в Олеській області про продукцію, яка не відповідає встановлених вимогам та/або становить серйозний ризик від 14.12.2020 № Р-8766-2020, № Р-8771-2020, отриманого за допомогою національної системи державного ринкового нагляду, було видано Наказ №2211 від 03.06.2021 та напрвлення на проведення перевірки №1942 від 03.06.2021. За результатами проведення перевірки було складено Акт перевірки продукції від 07 червня 2021 року №2211/260, предметом якого була дитяча іграшка ТМ «SMIKI», артикул 5887341, ш/к 2000058873418, ш/к 5902568176300, краъна виробник Польша, постачальник ТОВ «Паритет Смік». Під час проведення перевірки були виявлені порушення вимог законодавства, пп 36,37, п. 2 частини Б додатку 5 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 № 151, а саме: на іграшці відсутня інформація про обмеження та попередження (відсутня лаконічна позначка про конкретну небезпеку); іграшка не має попередження щодо передбачуваного використання іграшки, яке зумовлене її функцією, рощміром та характеристиками. Як наслідок, 10.06.2021 головним спеціалістом відділу ринкового наглзду Управління захисту споживачів Лисенко Михайлом Михайловичем було складено протокол № 55 про виявлення порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». 29 червня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві було видано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року №04.1-615, яким обмежено надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року №04.1-616, яким було обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідності до встановлених вимог та зобов`язано нанести на продукцію інформацію про обмеження та попередження (лаконічну позначку про конкретну небезпеку); попередження щодо передбачуваного використання іграшки, яке зумовлено її функцією, розміром та характеристиками та/ або іншим шляхом в межах законодавства України. Як наслідок, 29 червня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві за результатом розгляду справи було винесено постанову про накладення штрафу № 53, якою притягнуто позивача до відповідальності та накладено штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51000 грн. Також, 16.12.2020 Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві отримало лист від Держпродспоживслужби № Вх 39612/01-06.2 від 16.12.2020, яким на підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик від 14.12.2020 № Р-8762-2020, № Р-8765-2020, отриманого за допомогою національної системи державного ринкового нагляду, Держпродспоживслужба доручає здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції. У свою чергу, 03.06.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві на підставі доручення Держпродспоживслужби від 16.12.2020 № 15.1-6/2/19277, повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик від 14.12.2020 № Р-8762-2020, № Р-8765-2020, отриманих за допомогою національної системи державного ринкового нагляду було видано наказ № 2209 від 03.06.2021 та направлення на проведення І перевірки №1940 від 03.06.2021. За результатами перевірки був складений акт перевірки продукції від 07 червня 2021 року № 2209/258, предметом якоїбула: іграшка набір для освіти, артикул 5616902, щ/к 5902568172357, країна виробник Польща. Під час провдення перевірки були виявлені порушення вимог законодавства - пункту 19 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 № 151, а саме: найменування та адреса імпортера чи зареєстрованої торгівельної марки відсутні, документ, що супроводжує іграшку не наданий. Відповідно, 10.06.2021 головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Управління захисту споживачів Лисенко Михайлом Михайловичем було складено протокол № 53 про виявлення порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 10.06.2021. Як наслідок, 29.06.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві було видано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року №04.1-617, яким обмежено надання продукції на ринку приведенням продукції у відповідність до встановлених вимог та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29 червня 2021 року № 04.1-618, яким було обмежено надання продукції па ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та зобов`язано нанести на продукцію інформацію про імпортера та його адресу та/або іншим шляхом в межах законодавства України. 29 червня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві за результатом розгляду справи було винесено постанову про накладення штрафу № 54, якою притягнуто позивача до відповідальності та накладено штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51 000, 00 грн. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки доводи позивача, на підставі яких він просить визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо проведення перевірки характеристик продукції та скасувати постанови про накладення штрафів, є безпідставними, тому правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону. Так, відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності і харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах р охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і. генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Основними завданнями Держпродспоживслужби, серед іншого, є здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності (пп. 4 п. 3 Положення № 667). За змістом пункту 7 вказаного Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Згідно з Положенням про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 квітня 2017 року № 209, Головне управління Державної служби безпеки України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в області, в місті Києві є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. При цьому, основним завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У свою чергу, Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VІ (далі - Закон № 2735-VІ) визначено правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції. У силу вимог пункту 4 частини першої статті 11 Закону № 2735-VІ з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування). Згідно зі статтею 23 Закону № 2735-VІ під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Частиною сьомої статті 23 Закону № 2735-VІ передбачено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». У силу вимог частини одинадцятої вказаної статті посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб. З аналізу вищевикладених норм вбачається, що органи державного ринкового нагляду, серед іншого уповноважені проводити у випадках і порядку, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», документальні перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції. При цьому, згідно з частиною першою статті 24 Закону № 2735-VІ органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: 1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; 2) позапланові: а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію; б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції. У випадках, зазначених у підпункті «б» пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам. За правилами частин першої та третьої статті 29 Закону № 2735-VІ у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що планова перевірка характеристик продукції може здійснюватися, як у спосіб перевірки інформації, що міститься на супровідних документах до продукції, так і шляхом відбору зразків продукції на експертизу. Як свідчать матеріали справи, відповідно до секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік, наказу Головного управління Дерпродспоживслужби в Одеській області №3590 від 13.08.2020 та направлення на проведення перевірки від 13.08.2020 № 3212, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області проведено планову перевірку за фактичною адресою розповсюдження магазину « Смік » товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Смік»: м. Одеса, вул. Рішельєвська,

14. При цьому, факт розповсюдження позивачем продукції у магазині «СМІК» підтверджується фіскальним чеком №325307426576 від 19.08.2020 року, що в свою чергу, спростовує доводи позивача відносно здійснення ним виключно імпортерської діяльності. До того ж, видами діяльності позивача, як юридичної особи є: роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.78 - основний); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49); роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.65); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22). У статті 1 Закону України від 15.01.2015 №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що введення в обіг - це надання продукції на ринку України в перший раз; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку. Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію (частина п`ята статті 8 Закону № 2735-VI). У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію (частина сьома цієї статті). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що розповсюджувач може бути визнаний особою, що ввела продукцію в обіг лише у випадку ненадання ним документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію, а отже, неможливості ідентифікації органом ринкового нагляду такої особи. З наведеного вбачається, що оскільки позивач шляхом реалізації продукції в у магазині за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 14, надавав на ринок продукцію, тобто - займався достачанням іграшки для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі провадження господарської діяльності, при цьому, як власне наголошує позивач, вперше надавав іграшки на ринок України, тобто вводив в обіг, як імпортер. Тобто, позивач одночасно є і розповсюджувачем і імпортером продукції, яка підлягала перевірці, а тому контролюючим органом правомірно було проведено перевірку позивача по ланцюгу постачання, як імпортера продукції. Щодо виявлених контролюючим органом порушень під час проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне. Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, застосовуються штрафні санкції - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз норм статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» дає підстави для висновку про те, що введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам застосовуються штрафні санкції - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У свою чергу, правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних Регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення шобровільної оцінки відповідності визначені Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року № 124-VIII (далі - Закон № 124 - VIII). Згідно зі статтею 11 Закону № 124 - VIII продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах. Частиною першою вказаного Закону закріплено, що у випадках, визначених у технічних регламентах, на продукцію та/або на інші об`єкти, що зазначені в таких технічних регламентах (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об`єкт згідно з правилами та умовами нанесення зазначеного знака. У свою чергу, стаття 30 Закону № 124-VIII визначає, що нак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію. Виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам. Відповідно, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151 затверджено Технічний регламент безпечності іграшок (далі - Технічний регламент № 151). Згідно з пунктом 5 Технічного регламенту № 151 виробники під час введення іграшки в обіг повинні забезпечити, щоб іграшка була розроблена та виготовлена відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту та додатку

2. Виробники повинні складати необхідну технічну документацію згідно з пунктами 59-61 цього Технічного регламенту та проводити відповідну процедуру оцінки відповідності згідно з пунктами 51-53 цього Технічного регламенту. Якщо відповідність іграшки вимогам, які до неї застосовувалися, доведена в результаті проведення зазначеної процедури оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 41-43 цього Технічного регламенту та наносять знак відповідності технічним регламентам відповідно до пункту 48 цього Технічного регламенту. Імпортери вводять в обіг лише ті іграшки, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Відповідно до пункту 11 Технічного регламенту № 151 виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Пунктом 19 Технічного регламенту № 151 передбачено, що імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), контактну поштову адресу на іграшці, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку. У силу вимог 36, 37, 38 Технічного регламенту № 151 для безпечного користування іграшкою попередження, виконані для цілей пункту 34 цього Технічного регламенту, повинні містити інформацію про обмеження, визначені згідно з пунктом 1 частини А додатка

5. Для категорій іграшок, наведених у пунктах 2-11 частини Б додатка 5, повинні використовуватися відповідні попередження. Іграшка не повинна містити жодного із попереджень, наведених у пунктах 2-11 частини Б додатка 5, якщо попередження суперечить використанню іграшки за призначенням, що визначається залежно від її функції, розміру і характеристик. Виробник повинен наносити чітко видимі, розбірливі, зрозумілі та точні попередження на іграшку, прикріплений до неї ярлик (етикетку) або пакування та у разі потреби зазначати попередження в інструкціях з експлуатації, які супроводжують іграшку. Маленькі іграшки, які продаються без упаковки, повинні мати відповідні попередження, прикріплені до них. Попередженням повинні передувати слова «Увага» або «Попередження». Попередження, які впливають на рішення щодо придбання іграшки, зокрема ті, що визначають мінімальний та максимальний вік користувачів, та інші попередження, наведені в додатку 5, повинні зазначатися на споживчій упаковці або бути чітко видимі в інший спосіб для споживача перед купівлею, в тому числі у разі, коли купівля здійснюється шляхом електронної торгівлі. Такі попередження та інструкції щодо безпеки повинні бути складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Згідно пункту 44 Технічного регламенту № 151 іграшки, які надаються на ринку, повинні мати зображення знака відповідності технічним регламентам. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що на території України введенні в обіг іграшки мають відповідати вимогам Технічного регламенту №

151. Як свідчать матеріали справи, під час проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Смік» щодо характеристики іграшок, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві встановлено порушення пунктів 11, 19, 36-38, 44 та пункту 2 частини Б додатку 5 Технічного регламенту №151. При цьому, позивач не заперечує, що він є особою, яка ввела в обіг продукцію, яка була предметом перевірки, водночас, позивач зазначає, що ним було надано на вимогу наступні документи: копії декларацій на відповідність, копії інвойсів, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, торговий договір № 3/11/2010 від 31.01.2011, договір про торгове співробітництво від 01.07.2008. Однак, судом першої інстанції вірно зазначено, що надані позивачем документи не спростовують наявність встановлених контролюючим органом порушень вимог Технічного регламенту №151, оскільки наявність декларацій про відповідність та інших документів не виключає можливих порушень вимог технічних регламентів, так як під час проведення випробовування продукції щодо відповідності, випробовування стосуються лише випробувального зразка, а не всієї продукції, яка в подальшому буде реалізовуватись по ланцюгу постачання. З огляду на вказане, чинним законодавством і передбачено відповідальність суб`єктів господарювання за невідповідність продукції вимогам технічних регламентів. Надані позивачем інвойси жодним чином не підтверджують відповідність продукції вимогам Технічного регламенту №151, враховуючи, що такі інвойси лише містять перелік товарів, їх кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити. Посилання апелянта про надання висновків санітарно-епідеміологічної експертизи як документів, що свідчать про належну якість товару колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 09.10.2000 №247, державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об`єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об`єктах, установленні відповідності об`єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а в разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об`єкта для здоров`я та життя людини; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об`єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов`язковим для виконання власником об`єкта експертизи. З огляду на вказане, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи посвідчують саме відповідність медичним вимогам, а не вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок, а тому наявність такого висновку не виключає можливих порушень вимог Технічного регламенту, до того ж, дослідження стосуються саме випробувального зразка, а не всієї продукції в цілому. З огляду на вказане, надані позивачем документи, а саме: копії декларацій на відповідність, копії інвойсів, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, торговий договір №3/11/2010 від 31.01.2011, договір про торгове співробітництво від 01.07.2008 не підтверджують відповідність продукції, яка була об`єктом перевірки та за результатами якої встановлено відповідні порушення, вимогам Технічного регламенту №151. При цьому, доводи апелянта щодо невручення йому протоколів випробування та позбавлення права на призначення повторної експертизи колегія суддів вважає безпідставними, так як разом з Актом перевірки №3105 позивачеві також було надіслано протоколи випробувань іграшок, що підтверджується Актом перевірки та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №65029 03183419, згідно якого вказані документи було отримано представником позивача за довіреністю 24.11.2021. Твердження апелянта про те, що випробування стосуються лише випробувального зразка, а не всієї продукції, яка в подальшому буде реалізовуватись, не можуть свідчити про відповідність всієї продукції вимогам технічних регламентів, адже позивачу було поставлено не зразок, а продукцію, яка підлягає реалізації. Колегія суддів також враховує особливий характер спірних правовідносин, в яких дії Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві спрямовані на захист суспільно важливого інтересу, а саме - захисту життя та здоров`я дітей. Зокрема, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав. У свою чергу, частиною третьою статті 13 Конституції України передбачено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. На підставі частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). На підставі вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку про те, що вжиття органами Держпродспоживслужби обмежувальних заходів, за наявності для цього правових підстав, спрямовано на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства, які полягають у створенні безпечних умов для фізичного розвитку дітей, захисту їх здоров`я від негативного впливу небезпечної нехарчової продукції, та вимогами захисту економічних інтересів окремої особи, зокрема, гарантованого частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 822/3692/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 815/1729/16 та від 17 лютого 2021 року у справі № 640/19248/19. За таких умов, висновки суду попередньої інстанції про наявність законних підстав для застосування до позивача обмежувальних заходів та штрафних санкцій є правильними, а доводи скаржника стосовно безпідставності застосування до нього вказаних заходів спростовуються встановленими обставинами справи та наявними у матеріалах справи доказами. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Смік» - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 червня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук