Постанова 4857 № 466/567/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2022 рокуСправа № 466/567/22 пров. № А/857/11553/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Мікули О.І., при секретарі судового засідання Юрченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року(суддя Луців-Шумська Н.Л., м.Львів), ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України від 04.01.2022 серія ВМ №00005728 (далі Постанова). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду. Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права просить таку скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В доводах до апеляційної скарги вказує, що ні позивач, ні його представник жодних повісток про виклик до суду не отримували, про судові засідання у справі дізнавались в день їх проведення із сайту судова влада. Зазначає, що судом першої інстанції позбавлено позивача та його представника об`єктивної можливості прибути до суду та виконати свій процесуальний обов`язок щодо явки до суду. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що неявка позивача та його представника в судові засідання є повторною. Причини їх неявки в судове засідання не є поважними. Таку поведінку позивача та його представника суд розцінює не інакше, як зловживання своїми процесуальними правами з наміром затягнути розгляд і вирішення справи. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 4 квітня 2022 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 16.05.2022 о 12:45 год. В судове засідання по справі, яке призначались на 16.05.2022, позивач не з`явися. Його представник адвокат Качмар І.О. 16.05.2022 скерував на адресу суду заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з його одночасною зайнятістю в іншому судовому засіданні в Пустомитівському районному суді Львівської області, що підтверджується відповідним витягом із сайту Судової влади. В судове засідання по справі, яке призначались на 08.06.2022 о 12:00 год, позивач не з`явися. Його представник адвокат Качмар І.О. 08.06.2022 скерував на адресу суду заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні в Львівському окружному адміністративному суді на 10:00 год. В судове засідання по справі, яке призначались на 29.06.2022 о 15:15 год, позивач та його представник не з`явились та представником вкотре подано клопотання з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з воєнним станом на території України та необхідністю отримати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» товарно-транспортної накладної. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із частиною першою статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. З аналізу наведених норм КАС слідує, що застосування наведених норм статті 205 КАС і, як наслідок пункту 4 частини першої статті 240 КАС, передбачає наявність таких обов`язкових умов: 1) позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; 2) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; 3) неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; 4) від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 5) відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів. Щодо доводів скаржника про те, що позивач не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки йому не направлялись повістки про виклик до суду апеляційний суд зазначає наступне. Згідно частини першої, другої статті 268 КАС у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Зі змісту позову видно, що справа позивача відноситься до окремої категорії термінових адміністративних справ, що передбачені, зокрема статтею 286 КАС і за вимогами статті 268 КАС учасники справи вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення повідомлення про дату, час та місце розгляду справи працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Відтак, з моменту відкриття провадження у справі та розміщення такого повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, зокрема і на веб-порталі судової влади України учасники справи вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи. Вказані обставини підтверджуються і позивачем, який вказує, що про судові засідання йому стало відомо, зокрема із сайту Судової влади. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив право позивача об`єктивної можливості прибути в судове засідання. Разом з тим, необхідно зазначити, що однією з умов залишення позову без розгляду через повторну неявку у судове засідання позивача чи його представника є вирішення питання про можливість/неможливість розгляду справи по суті за відсутності указаних осіб. Апеляційний суд зазначає, що якщо неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому судом мають застосовуватись приписи пунктів 1, 2 частини третьої статті 205 КАС. Проте, надання оцінки цьому питанню має бути належним чином відображено у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, судом першої інстанції у цій справі не було надано відповіді на зазначене питання, попри те, що матеріали справи містили достатньо документів (позовна заява та додатки до неї, відзив на позовну заяву та додатки до нього) для того, щоб розглянути вказану справу за наявними у ній письмовими доказами. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не було встановлено сукупності умов для застосування положень пункту 4 частини першої статті 240 КАС, що свідчить про порушення судом норм процесуального права. Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті. Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено 13 жовтня 2022 року.