Постанова 4857 № 466/567/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 466/567/22 пров. № А/857/5230/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Ніколіна В. В., з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №466/567/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,- суддя в 1-й інстанції Луців-Шумська Н. Л., час ухвалення судового рішення 26.12.2022 року, місце ухвалення судового рішення м. Львів, дата складання повного тексту судового рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача- Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України від 04 січня 2022 року серія ВМ №00005728 (далі Постанова). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року адміністративний позов залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що ні позивач, ні представник позивача повісток про виклик у суд не отримували, про судове засідання 26 грудня 2022 року жодним чином повідомлені не були. Зазначає, що докази повідомлення про виклик у судове засідання позивача та його представника у матеріалах справи відсутні. Таким чином позивача та його представника було позбавлено можливості прибути у судове засідання та виконати свій процесуальний обов`язок щодо явки до суду. Просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що у зв`язку із неявками позивача у судові засідання ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду, однак постановою суду апеляційної інстанції таку скасовано та направлено справу на продовження розгляду. Вказує, що позивач та його представник у судове засідання: 25 листопада 2022 року, 26 грудня 2022 року не з`явилися; про час та місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином. Звертає увагу, що до складу обов`язків представника учасника справи входить обов`язок сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та не допущення дій, які спрямовані на безпідставне затягування її розгляду. Таким чином, судом першої інстанції правомірно залишено позовну заяву без розгляду, оскільки позивач та його представник зловживали своїми процесуальними правами з наміром затягнути розгляд і вирішення справи та проявляли відсутність інтересу до вирішення заявленого ним позову по суті, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав. Матеріалами справи стверджується, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 04 квітня 2022 року відкрито провадження у цій справі. Справу призначено до розгляду на 16 травня 2022 року о 12:45 год. У судове засідання по справі, яке призначалось на 16 травня 2022 року, позивач не з`явився; його представник адвокат Качмар І.О. 16 травня 2022 року скерував на адресу суду заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з його одночасною зайнятістю в іншому судовому засіданні у Пустомитівському районному суді Львівської області. У судове засідання по справі, яке призначалось на 08 червня 2022 року о 12:00 год, позивач не з`явився, його представник адвокат Качмар І.О. 08 червня 2022 року скерував на адресу суду заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді на 10:00 год. У судове засідання по справі, яке призначалось на 29 червня 2022 року о 15:15 год, позивач та його представник не з`явились та повторно подано клопотання з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з воєнним станом на території України. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Після надходження справи до суду призначалися судові засідання на 25 листопада 2022 року, на 26 грудня 2022 року. Про час та місце проведення судових засідань сторони та їх представники повідомлялися належним чином. У вказані судові засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення судового засідання 25 листопада 2022 року у зв`язку із зайнятістю у іншій справі. Причини неявки позивача та його представника 26 грудня 2022 року суду не повідомили. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що належне повідомлення позивача про день, час і місце проведення судових засідань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Неявка позивача або його повноважного представника у судове засідання перешкоджає розгляду справи по суті. Не повідомлення суду з боку позивача про причини неявки в судові засідання свідчать про незацікавленість позивача у її своєчасному розгляді, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України. Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом ч.5 ст.205 КАС України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена правова норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що застосування наведених норм статті 205 КАС України і, як наслідок, п.4 ч.1 ст.240 КАС України передбачає наявність таких обов`язкових умов: 1) позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; 2) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; 3) неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; 4) від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 5) відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів. Як вбачається з матеріалів справи, після повернення справи до суду першої інстанції, розгляд справи призначено у судове засідання на 25 листопада 2022 року, однак 25 листопада 2022 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 26 грудня 2022 року, про час та місце проведення судових засідань сторони та їх представники повідомлені належним чином, зокрема і у виді смс-повідомлень (а.с.119-120). Разом з тим, заяви про розгляд справи за його відсутності, повідомлень про причини неявки або повідомлень про зміну адреси до суду не надходило. Щодо доводів апелянта про те, що він та його представник не були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1,2 ст.268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що вказана справа відноситься до окремої категорії термінових адміністративних справ, що передбачені, зокрема статтею 286 КАС і за вимогами статті 268 КАС учасники справи вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення повідомлення про дату, час та місце розгляду справи працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Таким чином, з моменту відкриття провадження у справі та розміщення такого повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, зокрема і на веб-порталі судової влади України учасники справи вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи. З врахуванням наведеного вище, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта щодо неповідомлення про судове засідання. Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Разом з тим, ні позивач, ні представник позивача не заявили у позовній заяві, чи у будь-якому іншому письмовому зверненні до суду клопотання про розгляд спору за відсутності позивача та його представника. Відповідач не наполягав на вирішенні справи по суті. Доказів на спростування цих обставин матеріали справи не містять. Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, Європейський Суд у своїх рішеннях наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»). Колегія суддів звертає увагу на те, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами. Зловживання суб`єктивними процесуальними правами - це особлива форма адміністративного судового процесуального правопорушення, навмисні недобросовісні діяння (дії чи бездіяльність) осіб, які беруть участь у справі адміністративної юрисдикції, які полягають у порушенні умов реалізації наданих їм процесуальних прав (адміністративної процесуальної правоздатності), використанні цих правових можливостей не за призначенням або не з тією метою, з якою їх надано, внаслідок чого чиниться шкода правам та інтересам інших осіб - учасників адміністративного судового провадження, а також відбувається перешкоджання діяльності адміністративних судів. Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, неприбуття учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин. Подібна практика спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є проявом неповаги до суду. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у зв`язку із повторною неявкою позивача у судове засідання без поважних причин, без повідомлення про причини неявки, у зв`язку із ненадходження заяви про розгляд справи за відсутності позивача, а також враховуючи ту обставину, що неявка позивача (представника) перешкоджає розгляду справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Доводи апеляційної скарги позивача, на думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.229, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №466/567/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 26 липня 2023 року.