LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851623/4908/21

від 13.10.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України задовольнити. Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області скасувати та прийняти нове судове рішення. яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відм…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2022 р.Справа № 623/4908/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції України на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області (головуючий І інстанції Бессонова Т.Д.) від 19.01.2022 року по справі № 623/4908/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Департаменту патрульної поліції Числова Олександра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області із позовною заявою, в якій просила скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі серія 1АВ № 03354637 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірна постанова є незаконною, оскільки винесена із порушенням вимог чинного законодавства. Вказала, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 від 27.11.2020 року власником транспортного засобу RENAULТ DUSTER державний номер НОМЕР_2 є комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Ізюма Ізюмської міської ради. В той же час позивач взагалі ніколи в житті не керувала транспортним засобом, окрім того жодних доказів того, що саме вона знаходилась за кермом немає. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.01.2022 року по справі № 623/4908/21 позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову серії 1АВ № 03354637 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 14.11.2021 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесену Інспектором Департаменту патрульної поліції Числовим Олександром Володимировичем про накладення штрафу у розмірі 340,00 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 454,00 гривні. Департамент патрульної поліції України не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.22 року відкрито апеляційне провадження по справі. Встановлено учасниками справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 2 днів з моменту повідомлення в порядку ст. 268 КАС України. З урахуванням того, що Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами), запропоновано учасникам справи висловити свою позицію щодо можливості, у відповідності до ст.311 КАС України, апеляційного розгляду даної справи в порядку письмового провадження, а також можливості, у відповідності до ст.195 КАС України, апеляційного розгляду даної справи в тому числі в режимі відеоконференції - протягом 2 днів з моменту повідомлення в порядку ст. 268 КАС України. Вказана ухвала разом з апеляційною скаргою була надіслані представникам сторін в їх електронний кабінет, що підтверджуються наявними в матеріалах справи довідками. Відповідно до ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. З огляду на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2022 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2021 року інспектором Департаменту патрульної служби Числовим О.В. винесена постанова серії 1АВ № 03354637 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, яке зафіксоване в автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 340 гривень за те, що вона, 14.11.2021 року о 06 годині 39 хвилин за адресою МОЗ Київ-Харків-Довжанський 624+043 перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 30 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України транспортним засобом RENAULТ DUSTER державний номер НОМЕР_2 . (а.с. 7). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіль RENAULТ DUSTER державний номер НОМЕР_2 , 2020 року випуску, білого кольору належить на праві власності юридичній особі КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Ізюм» Ізюмської міської ради. (а.с. 9). Не погодившись з винесеною постановою, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку доказів на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 вимог пункту 12.9 (б) Правил дорожнього руху відповідачем не надано. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне. Судовим розглядом встановлено, що за змістом спірної постанови, 14.11.2021 о 06 год. 39 хв., на 624км + 043м автодороги М03 «Київ-Харків-Довжанський» (місто Ізюм Харківської області) ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 30 км/год, чим порушила пункт 12.9. б) Правил дорожнього руху України. Швидкість руху зафіксована приладом Каскад, 130-1120., що зазначено в оскаржуваній постанові. Крім того, зазначена постанова містить посилання на докази, та які розміщені в мережі Інтернет за посиланням: https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/1AB/03354637 Ідентифікатор доступу 5ј83ZR6KbZ0. На фотокартках за вказаним вище посиланням міститься наступна інформація: - дата та час вчинення правопорушення (14.11.2021 06 год. 39 хв.); - місце вчинення правопорушення (М-03 Київ-Харків-Довжанський 624 км + 043 м); географічні координати місця вчинення правопорушення (49.204099537, 37.255537182); - фотофіксація автомобіля з зображенням державного номерного знаку (Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 ); швидкість руху автомобіля, км/год (80 км/год); обмеження (перевищення) швидкості, км/год (50 км/год); перевищення обмеження швидкості (30 км/год); напрямок руху автомобіля. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Підпунктом «б» п. 12.9 Правил дорожнього руху України визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Відповідно до п.1 .9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Положеннями ч. 1 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. 14.07.2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», яким Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнений зокрема статтями 14-2, 279-1 279-4. Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. У разі, якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Статтею 279-3 КУпАП передбачено наступне: Відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). З аналізу наведених вище норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності в двох випадках: - якщо надасть документальне підтвердження того факту, що до моменту вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; - якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. З матеріалів справи судом встановлено, що позивач фактично посилається на існування другої підстави для звільнення її від адміністративної відповідальності, а саме що вона не керувала транспортним засобом на момент фіксації правопорушення. В той же час, позивач не надає суду доказів дотримання умов звільнення її від адміністративної відповідальності, як власника (керівник юридичної особи) вказаного автомобіля, які передбачені вищенаведеними положеннями статті 279-3 КУпАП, і не посилається на факт вчинення дій, які згідно цієї статті необхідно вчинити для звільнення її від відповідальності. Не вчинення таких обов`язкових дій свідчить про відсутність правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Оскільки згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» саме ОСОБА_1 є керівником «Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Ізюм» Ізюмської міської ради, що позивачем не заперечувалося, ця особа є належним суб`єктом правопорушення, визначеного ст. 122 КУпАП. Стосовно дотримання відповідачем визначеної законодавством процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.01.2020 року №13 (надалі Інструкція №13), уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне: 1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; 2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; 3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; 4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; 5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; 6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; 7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Під час опрацювання інформаційних файлів, метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками правопорушення та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для винесення адміністративної постанови, уповноважений поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктом 3 Інструкції № 13 зазначається, що при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення. У разі наявності доказів вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах автоматичної фіксації даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням цифрового підпису. Форму постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, наведено в додатку 1 до цієї Інструкції. Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 КУпАП, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова друкується з використанням засобів Системи та протягом трьох днів із дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для доставлення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Аналіз наведених нормативних положень та матеріалів справи підтверджує те, що інспектор ДПП при винесенні спірної постанови діяв в межах та в порядку, встановленому діючим законодавством. Щодо правомірності використання комплексу «КАСКАД», колегія суддів зазначає наступне. На виконання Додатка 2 Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 435 (із змінами) (далі - Програма) від виконавця Програми - Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) Державним агентством інфраструктурних проектів здійснено придбання технічних засобів (комплексів автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху) для автомобільних доріг загального користування державного значення. Відповідно до п. 21 Переліку засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, введеного в дію Постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 13.01.2016 року, дистанційні вимірювачі швидкості руху транспортних засобів віднесені до засобів вимірювальної техніки на які поширюється дія Технічного регламенту. Таким чином вказані пристрої повинні проходити процедуру оцінки відповідності (перевірку типу) та отримати сертифікат перевірки типу. У статті 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначено, що після отримання сертифікату перевірки типу вказані засоби повинні бути внесені до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки. Враховуючи вимоги ДСТУ, щодо стаціонарних приладів контролю вимірювання швидкості з функціями фото/відеофіксації подій з ознаками порушень ПДР, Комплекс «КАСКАД» вимірює швидкість основним та контрольними каналами і передає результати вимірів, у складі інформаційних файлів, по обом каналам до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Отримання автоматизованою системою обробки даних інформаційних файлів та метаданих від Комплексу «КАСКАД» було протестоване. Згідно законодавства в галузі захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах державні інформаційні ресурси повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації. Для її створення використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного захисту інформації. (Копії сертифікату відповідності та позитивний експертний висновок наявні в матеріалах справи) Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» отримав сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 5-19 Rev.0, що дійсний в період з 14.01.2019 року по 14.01.2029 року та внесений до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки. (відповідний сертифіката наявний в матеріалах справи) Також, за результатами експертизи отримано позитивний експертний висновок про відповідність комплексу «КАСКАД» вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації, який зареєстровано в Адміністрації Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України за №916 від 18.12.2018 року. Комплекс «КАСКАД» станом на 23.09.2019 року є єдиним стаціонарним комплексом, який може бути введений в експлуатацію, як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Враховуючи наведене, комплекси автоматичної фото/відео фіксації порушень правил дорожнього руху «КАСКАД», як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, пройшли необхідні тестування та мають дозвільні документи на їх використання. Отже, колегія суддів вважає, що надані відповідачем документальні підтвердження вчиненого правопорушення є належними доказами факту перевищення вищевказаним автомобілем Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_3 , встановленого обмеження швидкості, а тому на позивача, як на керівника юридичної особи, правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Крім того, позивач не надав суду доказів дотримання умов звільнення її від адміністративної відповідальності, як власника (керівник юридичної особи) вказаного автомобіля, які передбачені вищенаведеними положеннями статті 279-3 КУпАП. Судом першої інстанції не було враховано вищевказаних обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ № 03354637 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. є правомірною, а тому підстави для її скасування відсутні. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України задовольнити. Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області скасувати та прийняти нове судове рішення. яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»