Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/25158/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 р.Справа № 520/25158/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Прокопчук І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 17.01.22 року по справі № 520/25158/21 за позовом Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: 30.11.2021 Акціонерне товариство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд постанову про арешт коштів боржника від 22.09.2021, винесену у ВП №63763980 визнати протиправною та скасувати; постанову про арешт майна боржника від 22.09.21 у ВП №63763980 визнати протиправною та скасувати; зобов`язати зупинити вчинення дій щодо примусового виконання рішень боржником в яких є АТ "Завод "Електроважмаш". Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від від 06.12.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску. На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що AT "Завод "Електроважмаш" про порушення своїх прав дізнався 22 жовтня 2021 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №63763980 коли фактично і був повідомлений стосовно вчинення виконавчих дій щодо боржника AT "Завод "Електроважмаш" та винесення державним виконавцем постанов про накладення арештів на кошти/майно боржника від 22.09.2021 у ВП №63763980 в межах суми стягнення 81372384,83 грн. Крім того зазначено, що не можливо оскаржувати процесуальний документ текст якого не було надано, до фактичного ознайомлення з його змістом. Отже фактично, у позивача з`явилась реальна можливість підготувати позовну заяву тільки після ознайомлення з текстом оскаржуваних документів. Крім того, в обґрунтування заяви зазначено, що у АП "Завод "Електроважмаш" знаходиться більше 50 відкритих проваджень у різних судових інстанціях, оскаржувані постанови про арешт коштів боржника містять посилання на 355 виконавчих листів. Також зазначено що у претензійно-позовному відділі юридичного управління позивача працює тільки два юриста, у зв`язку з чим не було можливості вчасно опрацювати та підготовити всі необхідні документи. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 р. заяву про поновлення строку звернення до суду залишено без задоволення. Позовну заяву Акціонерного товариства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" повернуто позивачу. AT "Завод "Електроважмаш", не погодившись з ухвалою суду , подало апеляційну скаргу , вважає , що суд першої інстанції неправомірно залишив без задоволення заяву про поновлення строку звернення до суду та повернув позовну заяву. Вказує , що 24.07.2020 року на АТ Завод Електроважмаш було видано локальний нормативно- правовий акт - наказ №309 відповідно до якого робочими днями на підприємстві є понеділок, вівторок, середа та четвер. Дане управлінське рішення адміністрація підприємства була вимушена прийняти через скорочення кількості замовлень, зменшенням обігових коштів, встановлення карантину на всій території України, що позначилось на господарській діяльності. Таким чином, фахівців підприємства було фактично позбавлено робочого дня, протягом якого можна не тільки підготувати та написати необхідні процесуальні документи, але і здійснити інші організаційні дії для їх подання до суду. Судом взагалі не було взято до уваги прикінцеві положення КАС України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби , суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Враховуючи таку норму закону у заяві про поновлення строку було зазначено, що на підприємстві діє наказ № 261-011/202 від 24.09.2021 року, відповідно до якого з метою запобігання поширенню на території підприємства інфекційної хвороби СОVID-19 на АТ Завод Електроважмаш було продовжено простій. Простій було продовжено і у листопаді 2021 року, що також підтверджується наказом №261-01/310 від 25.10.2021 року . Отже, за наявності простою на підприємстві зумовленого карантином та відповідних документів, що підтверджують такий факт існує об`єктивна причина для поновлення процесуального строку. Судом також не було надано оцінки доводам щодо того, що 08 вересня 2021 року Фондом державного майна України винесено наказ №1570 Про припинення акціонерного товариства Завод Електроважмаш шляхом приєднання до акціонерного товариства Українські енергетичні машини, такий наказ був погоджений Кабінетом Міністрів України та Антимонопольним комітетом України. Процедура приєднання двох найбільших промислових об`єктів Харківщини потребує значних ресурсів в тому числі роботи фахівців в галузі права (проводиться робота щодо підготовки документів для реєстрації, конвертації акцій, захисту прав та гарантій працівників, розгляд заяв кредиторів, проведення аудитів, перевірок тощо). При цьому, у претензійно-позовному відділі юридичного управління працює тільки два юрисконсульта, у зв`язку з чим немає об`єктивної можливості вчасно опрацьовувати та готувати всі необхідні документи. Зазначає, що фінансова неспроможність прийняти на роботу додаткових працівників, чи відсутність кваліфікованих фахівців на ринку праці не може ставитись у залежність праву на звернення до суду. При цьому, тільки постанови про арешт коштів боржника, що оскаржуються містять посилання на 355 виконавчих листів, які необхідно було проаналізувати для подання цієї позовної заяви, така обставина також може бути визнана поважною, оскільки строк повинен бути розумним, а тільки щоб переглянути та скласти списки виконавчих листів знадобилось декілька днів. Також , вважає , що судом не було надано оцінки доводам, що за період прострочення звернення до суду з цим позовом, працівниками юридичного управління було прийнято участь у судових засіданнях різних інстанцій (що також є витрачанням значного обсягу часу . Прошу звернути увагу суду, що не дивлячись на те, що позивачем по справі є юридична особа, можливість звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів зводиться до людського ресурсу підприємства (ресурсу фахівців). Коли через значне завантаження, як було зазначено в заяві про поновлення строку звернення до суду здійснюється участь у 50ти судових провадженнях у різних інстанціях, працівник пропускає процесуальний строк, це не може вважатись суб`єктивною причиною. Крім того вважає, що належним підтвердженням вищевикладеного та зазначеного в позовній заяві, заяві про поновлення строку звернення до суду по цій справі є додані до матеріалів справи: постанова про арешт коштів/майна боржника (містить 355 виконавчих документів); наказ від 24.07.2020 року №309; наказ №261-011/202 від 24.09.2021 року; №261-01/310 від 25.10.2021 року; наказ ФДМУ №1570 від 07.08.2021 року; розпорядження КМУ №1005-р від 26.08.2021 року; роздруківка з офіційного сайту АМК відомостями з єдиного реєстру судових рішень посилання на які наведено в тексті. Також, посилаючись на позиції , викладені в постановах ВС у справі №1540/3238/18 від 20.09.2021 року та № 826/5519/17 постановою від 17.02.2021 року, вважає , що оскільки чинність постанов про арешт коштів/майна Боржника щодня впливає на АТ Завод Електроважмаш строк такого оскарження може вимірюватися усім часом чинності такої постанови. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ. вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі всупереч статті 28 ЗУ Про виконавче провадження жодний виконавчий документ який оскаржується позивачем не був надісланий на адресу АТ Завод Електронажмяш. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду та направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для відкриття провадження та розгляду. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) повідомлений також через систему «Електронний Суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. З огляду на вищевикладене, з урахуванням запровадженого на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області та безпосередньо у м. Харків, апеляційна скарга була розглянута 14.12.2022 року. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з таких підстав. Повертаючи позовну заяву та залишаючи без задоволення заяву про поновлення строку , суд першої інстанції виходив з того , що позов подано позивачем із пропуском строку, передбаченого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстави , викладені в заяві про поновлення строку необґрунтованими. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. За частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідно до частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Одночасно протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. За пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. З аналізу статті 55 Конституції України, статей 5, 9 КАС України випливає, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає свої права порушеними, і може розпоряджатися своїми вимогами на власний розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 28.04.2021 у справі № П/320/591/20 про те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору відповідні відносини набувають ознаки стабільності. Водночас, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. Спеціальною нормою, якою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, а саме положеннями пункту 1 частини другої статті 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Згідно матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.09.2021, винесену у ВП №63763980, постанову про арешт майна боржника від 22.09.21 у ВП №63763980 . В той же час, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач був обізнананий про існування оскаржуваних постанов саме 22.10.2021. Так, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 22.10.2021 забезпечувало позивачу можливість дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, до суду позовну заяву подано 30.11.2022, тобто з пропуском строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України. Разом з тим, підстави наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не пояснюють причини, що позбавили його можливості звернутися до суду, в строк визначений законом. У цьому контексті колегія суддів враховує сталу позицію Верховного Суду про те, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про них не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 22.10.2021 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду. Щодо доводів апелянта з посиланням на велику кількість відкритих проваджень у різних інстанціях та на те, що на підприємстві працює 2 юриста, не є перешкодою у зверненні його до суду у встановлений законодавством строк, а є суб`єктивною обставиною, через яку, на думку позивача, він був позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом у відповідності до вимог чинного законодавства. Колегія суддів зазначає, що сама по собі неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів, велике навантаження, мала кількість юристів , наявність постанов про арешт коштів боржника, які оскаржуються і містять посилання на 355 виконавчих листів, на які вказує апелянт, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач, як особа, що зацікавлена в ході розгляду справи у встановлений процесуальний термін, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день (велике навантаження, наявність двох юристів тощо), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Колегія суддів зазначає, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. "Швидке" повторне звернення до суду, не свідчить про поважність причин пропуску цього строку. Наведені в клопотанні про поновлення строку, яке надано на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, обставини є фактично ідентичними тим, що вже зазначалися в клопотанні, що заявлялося при поданні апеляційної скарги вдруге та вказані підстави були визнані неповажними для поновлення строку на апеляційне оскарження. З приводу посилання скаржника на запровадження карантину на всій території України, судова колегія зазначає, що приписи пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України не свідчать про наявність підстав для автоматичного поновлення заявникові строку на апеляційне оскарження судових рішень, оскільки положення зазначеної норми пов`язують можливість поновлення процесуального строку на подання відповідної заяви саме з наявністю об`єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Тобто, між дією карантинних обмежень та неспроможністю заявника подати апеляційну скаргу протягом передбаченого законом строку має бути зв`язок. Відтак, самого лише посилання на наявність таких обмежень недостатньо для поновлення строку. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання заявником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації стороною своїх прав. Разом з цим, належних доказів на підтвердження того, що введені обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином завадили позивачу своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження у цій справі, скаржником не наведено. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину. Аргументи позивача не є переконливими свідченнями того, що за наявності наміру поновити порушені права він був об`єктивно позбавлений можливості вчасно звернутися до адміністративного суду. Зрештою оцінка змісту обставин справи, хронології та послідовності дій позивача перед зверненням до суду свідчать про те, що цей строк був пропущений через відсутність його зусиль і належної старанності, особливо з огляду на реальну обізнаність з відкриттям виконавчого провадження. У подібному аспекті Верховний Суд уже зауважував, що із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, випливає, що саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин (постанова від 31.03.2021 у справі №520/3047/2020). Проте, доводи позивача цього факту не доводять. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Скаржник повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України. Слід зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»). Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України"). За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку. Крім того аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04.08.2022 у справі № 140/14132/21. Посилання на постанови Верховного Суду у справі №1540/3238/18 та № 826/5519/17 до уваги судом не приймаються , оскільки висновки, викладені в наведених постановах стосуються питання строку звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження нормативно - правових актів , в дані справі оскаржуються постанови державного виконавця про накладення арешту майна та рахунків АТ "Завод "Електроважмаш", які не є нормативно-правовими актами в силу закону. Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Таким чином враховуючи встановлені у справі обставини та характер спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та, як наслідок повернення позовної заяви. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, з наведених підстав висновків суду не спростовують. За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 520/25158/21 залишити без змін. . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров