Постанова 4855 № 640/4306/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4306/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кармазін О.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року (розглянута за правилами спрощеного провадження справу, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2022 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення осново розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% грошового забезпечення, обчисленого на підставі довідки від 17.07.2020 №11/447, а також обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсії 77% від суми грошового забезпечення, обчисленого на підставі довідки від 17.07.2020 №11/447, а також обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених раніше виплат. Позивач звертає увагу на те, що є військовим пенсіонером та перебувє на обліку в ГУ ПФУ, отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.992 №2262-ХІІ. Додає, що первинно визначений основний розмір пенсії за вислугу років позивачу було призначено в розмірі 77% від суми грошового забезпечення. Також зазначає, що згідно з рішенням ОАСК від 07.12.2020 року у справі № 640/25905/20 з 01.04.2019 відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки Адмігістрації .державної прикордонної служби України від 17.07.2020 №11/447. Проте, як вбачається з листа ГУ ПФУ в м. Києві від 14.12.2021 №2600-0202-8/200748 позивача було проінформовано про те, що під час перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.07.2020 №11/447 йому повторно зменшено основний розмір пенсії з 77% до 70 % від суми грошового забезпечення, а також застосовано оомеження максимального розміру пенси. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР 42098368) щодо зменшення з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 77 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР 42098368) з 01.04.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.07.2020 № 11/447, виходячи з основного розміру пенсії у значенні 77 % сум грошового забезпечення, з вирахуванням раніше проведених виплат, з подальшою виплатою пенсії у зазначеному розмірі. У задоволенні решти вимог - відмовлено. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення частково позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що матеріалами справи підтверджуються факти призначення пенсії позивачу з 20.02.2001, визначення основного розміру пенсії у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення, подальше, з 01.04.2019, зменшення основного розміру пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Щодо зменшення основного розміру пенсії, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до підпункту 8 п. 6 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VI у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» внесені зміни, а саме: у частині другій цифри « 90» замінити цифрами « 80». Ці зміни набрали чинності з 01.10.2011. 27.03.2014 прийнято Закон № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014. пунктом 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону № 2262- XII, а саме: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014. Між тим, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку та, до того ж, не має зворотної дії у часі. Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону N 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії, як вже неодноразово зверталась увага органів ПФУ, є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін, у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII, не зазнала. Відтак, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Тобто, при перерахунку та/чи виплаті пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 № 3668 та від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод людини. Отже, зміна основного розміру пенсії за ч .2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру вже призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку та/чи виплаті пенсії позивачу. За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку та/чи виплаті пенсії позивачу, а тому з урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні позивачу перерахунку пенси, не мав права зменшувати розмір пенси за вислугу років, у зв`язку із чим такі дії ГУ ПФУ в м. Києві, є протиправними. Відтак, в цій частині позов є обґрунтованими та підлягає в цій частині задоволенню із зобов`язанням відповідача нарахувати позивачу пенсію з 01.04.2019 виходячи із основного розміру пенсії у значенні 77% відповідних сум грошового забезпечення та надалі виплачувати пенсію у такому розмірі, тобто з відповідними редакційними уточненнями щодо подальшої виплати пенси у наведеному розмірі, вийшовши таким чином за межі позовних вимог в порядку ч. 2 ст. 9 КАС України - для ефективного захисту прав позивача у сфері спірних відносин. Що стосується виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне, що вказане питання розглянуто та вирішено в межах справи № 640/25905/20. Так, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ у місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/447 від 17 липня 2020 року, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, без обмеження максимальним розміром пенсії. Тобто, позивач не позбавлений права звернути вказану вимогу до виконання за правилами ст. 373 КАС України - через органи ДВС (виконавчий лист виданий 21 квітня 2021) чи скористатись в межах тієї справи механізмами щодо забезпечення виконання рішення суду, визначеними правилами ст. ст. 382, 383 КАС України. Вказане питання, відповідно, знаходиться поза межами компетенції суду у даній справі, а відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню - як зазначено вище. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль