Постанова 4824 № 753/14305/17

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 6 вересня 2022 року місто Київ справа № 753/14305/17 апеляційне провадження № 22-ц/824/6872/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Головачова Я.В., суддів: Вербової І.М., Нежури В.А., за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Комаревцевої Л.В. від 7 лютого 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року у справі за об`єднаними позовами: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальність "КК Пріорітет", комунальне підприємство Київської обласної ради "Готово", комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло- Сервіс", Державна архітектурно-будівельна інспекція України, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Анди", ОСОБА_5 , про знесення об`єкту самовільного будівництва, визнання недійсним технічного паспорту на квартиру та визнання недійсним реєстрації права власності; ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , комунального підприємства Київської обласної ради "Готово", ОСОБА_4 , треті особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "КК Пріорітет", про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора, в с т а н о в и в : Короткий зміст обставин справи У січня 2022 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про поворот виконання додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року, у справі за об`єднаними позовами: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ "КК Пріорітет", КП Київської обласної ради "Готово", комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло- Сервіс", Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСББ "Анди", ОСОБА_5 , про знесення об`єкту самовільного будівництва, визнання недійсним технічного паспорту на квартиру та визнання недійсним реєстрації права власності; ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , КП Київської обласної ради "Готово", ОСОБА_4 , треті особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ "КК Пріорітет", про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора. Заява мотивована тим, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовлено. Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 стягнуто витрати на правничу допомогу по 5 403 грн. 47 коп. з кожного. Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року скасовано і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову з інших підстав. Не зважаючи на це, 15 березня 2019 року на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист № 753/14488/18 про стягнення з ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп., який в подальшому пред`явлений для примусового виконання до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ). Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна та в цій частині направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року залишено без змін. Постановою державного виконавця від 17 липня 2020 року прийнято виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп. У серпні 2020 року ОСОБА_5 сплатила витрати на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп. та витрати виконавчого провадження в розмірі 809 грн. 34 коп., внаслідок чого 11 серпня 2021 року виконавче провадження № 58664644 закінчено. Ухвалою Дарницького районного суду від 15 жовтня 2020 року виконавчий лист № 753/14488/18 про стягнення з ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп. визнано таким, що не підлягає виконанню. Постановою Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року, позов у справі було задоволено. Посилаючись на те, що додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року втратило свою силу у зв`язку із скасуванням основного рішення, у справі ухвалено остаточне рішення, яким позов задоволено, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу визнаний таким, що не підлягає виконанню, заявник просила суд здійснити поворот виконання рішення, шляхом повернення сплачених коштів. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 7 лютого 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року були скасовані лише в частині, а тому додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року, яким, зокрема, стягнуто ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу, є чинним. При цьому визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не є підставою для повороту рішення суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Скаржник зазначає, що висновок суду про відмову у задоволенні заяви є помилковим, оскільки додаткове рішення втрачає силу у разі скасування основного рішення, що і мало місце у даній справі. Оскільки правові підстави для стягнення з ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу відсутні у зв`язку із скасуванням судового рішення, то суд зобов`язаний був здійснити поворот виконання рішення, зокрема, під час нового розгляду справи. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що правові підстави для задоволення заяви були відсутні, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у її задоволенні. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , який також є представником ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні, яке відбулося в режимі відеоконференції, заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що у серпні 2017 року ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили: визнати недійсним технічний паспорт, виданий ОСОБА_4 5 липня 2017 року на квартиру АДРЕСА_1 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі); скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 та зобов`язати реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру; зобов`язати ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м по АДРЕСА_3 . Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 стягнуто витрати на правничу допомогу по 5 403 грн. 47 коп. з кожного. Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав. 15 березня 2019 року на виконання додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року видано виконавчий лист № 753/14488/18 про стягнення з ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп., який в подальшому пред`явлений для примусового виконання до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ). Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м по АДРЕСА_3 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорта, виданого ОСОБА_4 5 липня 2017 року на квартиру АДРЕСА_1 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі), скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 та зобов`язання реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру, залишено без змін. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року позов об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , КП Київської обласної ради "Готово", ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора. З урахуванням об`єднання позовів та подання заяви про зміну предмету позову позивачі просили: зобов`язати ОСОБА_4 здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас; скасувати рішення державного реєстратора філії КП Київської обласної ради "Готово" Петришина В. М. від 10 липня 2017 року про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_2 ; скасувати запис за номером 213233281, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на спірну квартиру площею 62, 2 кв. м за ОСОБА_4 ; зобов`язати ОСОБА_4 привести вказану квартиру до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та поверхневого плану приміщень ІІ поверху. Постановою державного виконавця від 17 липня 2020 року прийнято до примусового виконання виконавчий лист № 753/14305/17 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп. (виконавче провадження № 58664644). У серпні 2020 року ОСОБА_5 сплатила витрати на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп. та витрати виконавчого провадження в розмірі 809 грн. 34 коп., внаслідок чого 11 серпня 2021 року виконавче провадження № 58664644 закінчено. Ухвалою Дарницького районного суду від 15 жовтня 2020 року виконавчий лист № 753/14488/18 про стягнення з ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп. визнано таким, що не підлягає виконанню. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року позовні вимоги за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та за об`єднаним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , КП Київської обласної ради "Готово", ОСОБА_4 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року, скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та ухвалено нове про задоволення позову. Зобов`язано ОСОБА_4 здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .Скасовано рішення державного реєстратора філії КП Київської обласної ради "Готово" ОСОБА_7. про державну реєстрацію права власності (індексний номер 36077380; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1297010380000; номер запису про право власності 21323281) від 10 липня 2017 року за ОСОБА_4 об`єкту нерухомого майна: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 62,2 кв.м. Скасовано запис за номером 213233281, який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про право власності на нерухоме майно(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1297010380000), а саме на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 62,2 кв.м., за ОСОБА_4 . Зобов`язано ОСОБА_4 привести квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 03.2000 та поверхневого плану приміщень ІІ поверху з інвентаризаційної справи за адресою АДРЕСА_4 , шляхом демонтажу добудованих приміщень (лоджій) за рахунок власних коштів. Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 5 154 грн. 10 коп. на користь кожного із відповідачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових право особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Згідно статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. З аналізу вищенаведених правових норм убачається, що інститут повороту виконання судових рішень не є абсолютним та має певні обмеження. Предметом розгляду питання щодо повороту виконання судового рішення у даній справі є додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року, яким, зокрема, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто витрати на правничу допомогу в розмірі 5 403 грн. 47 коп. Як вже зазначалося, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року було скасовано Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову з інших підстав. Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м по АДРЕСА_3 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року залишено без змін. У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Оскільки у даній справі вирішується питання щодо повороту виконання додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року, то можна дійти висновку, що воно втратило силу саме з дня прийняття Київським апеляційним судом постанови від 14 лютого 2019 року (якою було скасовано основне рішення суду). У відповідності до частини 10 статті 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. З урахуванням наведеної норми процесуального закону, строк на подання заяви про поворот виконання додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року становив з 15 лютого 2019 року по 15 лютого 2020 року. ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про поворот виконання додаткового рішення у січні 2022 року тобто з пропуском встановленого частиною 10 статті 444 ЦПК України річного строку на подання відповідної заяви. Згідно з частиною 2 статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції не врахував, що заява про поворот виконання рішення подана поза межами встановленого законом строку, а тому помилково дійшов висновку про відмови у її задоволенні, замість залишення її без розгляду. За вказаних обставин відсутні підстав для надання оцінки доводам апеляційної скарги щодо наявності підстав для повороту виконання рішення суду. Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про залишення заяви ОСОБА_5 без розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 7 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про поворот виконання додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року, скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2018 року залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Судді: