Ухвала ККС ВС № 570/1360/20

УХВАЛА 29 вересня 2022 року м. Київ справа № 570/1360/20 провадження № 51-2934 ск 22 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_2 суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 , встановив: У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку вказаного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання пунктів 4, 5 та частин 3, 6 вказаної статті. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його ухваленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, суть наведених доводів в касаційній скарзі захисника зводяться до не погодження з оцінкою доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, неповнотою досудового та судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Крім того, захисник у касаційній скарзі не конкретизує яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого рішення, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваного рішення, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 409, 412, 419 цього Кодексу в їх взаємозв`язку. До того ж, захисником не вказано, які доводи апеляційної скарги у порушення ст. 419 цього Кодексу належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, суд апеляційної інстанції та на які з них не надав відповіді. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону. Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Проте як убачається з касаційної скарги захисника, в ній викладено прохання про скасування ухвали Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, без жодної вказівки щодо долі вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2021 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. З огляду на це, захисник має чітко зазначити яке саме рішення повинен прийняти Суд, з урахуванням положень вказаної статті. Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини. Також в порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК захисником не долучено до касаційної скарги її копій з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження. Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 , залишити без руху і надати їй строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали. У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4