Постанова 4812 № 468/1406/20-ц

29.09.22 22-ц/812/754/22 Провадження № 22-ц/812/754/22 Суддя першої інстанції Муругов В.В. Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 29 вересня 2022 року м. Миколаїв Справа № 468/1406/20ц Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Царюк Л.М., суддів: Коломієць В.В., Яворської Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Муругова В.В., в залі судового засідання в м. Баштанка, повний текст якого складено 17 червня 2022 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі ТОВ «Спектрум Ессетс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Доводи позову обґрунтовувало тим, що 03 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ «КБ «Надра»), та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір № 08/04/2008/840К-970 за яким банк надав відповідачу кредит у сумі 17 510 доларів США з умовою сплати процентів в розмірі 13,29% річних. 15 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Спектрум Ессетс» укладений договір про відступлення прав вимоги № GL3N017513 від 15 травня 2020 року відповідно до якого було відступлено шляхом продажу право вимоги, що належали ПАТ «КБ «Надра» за відповідними договорами, до яких входять права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 36-08/04/2008/840К-970 від 03 квітня 2008 року та укладеними на забезпечення їх виконання за договором іпотеки від 03 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Остапенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за №

632. ТОВ «Спектрум Ессетс» набуло прав кредитора ОСОБА_1 за вказаним договором на суму 24 104,90 доларів США, що еквівалентно 643 099,45 грн, з яких 14 206,38 доларів США заборгованість за тілом кредиту, 9 898,52 доларів США заборгованість за процентами. Посилаючись на викладене, ТОВ «Спектрум Ессетс» просило суд стягнути з відповідача на свою користь частину простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 70 000 грн та частину простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 70 000 грн. У відзиві на позов ОСОБА_1 вимоги позивача не визнала, стверджуючи, що протягом 2008-2015 років сплачувався кредит з випередженням графіка погашення (який є додатком до договору кредиту). Кредит сплачується в гривнях. Фактично мною було сплачено суму у гривнях, яка приблизно дорівнює 30 000 дол. США. У 2015 році вона припинила сплату у зв`язку з ліквідацією банку. До 2019 року будь-яких претензій щодо сплати кредиту вона не отримувала. Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектрум Ессетс» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08/04/2008/840К-970 від 03 квітня 2008 року 140 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спектрум Ессетс» 2 102 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт отримання відповідачем кредиту підтверджується умовами кредитного договору № 08/04/2008/840К-970 від 03 квітня 2008 року, а також заявою на видачу готівки № 1 від 03 квітня 2008 року, в якій є відмітка касира про видачу коштів та підпис отримувача про отримання грошових коштів. Відповідач не надав суду доказів того, що він погасив достроково заборгованість за кредитом та витребуваними судом доказами такий факт не підтверджується. Наданими суду виписками підтверджуються відповідні суми заборгованості, яка була відступлена ПАТ «КБ «Надра» на користь ТОВ «Спектрум Ессетс», та які вказані в додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги № GL3N017513 від 15 травня 2020 року. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом вимог статті 78 ЦПК України, просила його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що в судовому рішенні зазначено, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в електронній формі надані виписки по рахунку відповідача, відповідно до яких у відповідача утворилась станом на 15 травня 2020 року заборгованість перед позивачем у розмірі 643 099, 45 грн. Суд вказує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 204/7816/14-ц виписки по рахунку можуть бути належними доказами на підтвердження заборгованості по кредитному договору. При цьому суд посилається на пункт 62 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України». Але ж вказаними положеннями передбачено право лише банків на підставі первинних бухгалтерських документів друкувати та надавати виписки по рахунку позичальника. Право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надавати такі виписки не передбачено. Крім того, виписки по рахунку позичальника можливо скласти лише на підставі первинних бухгалтерських документів. Виписка Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надана в електронній формі. Проте, в справі наявна відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 січня 2021 року № 60-376/21 про те, що він здав, а Національний банк України прийняв на зберігання документи банку, а також довідковий апарат до них, відтак у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб відсутні первинні документи ПАТ «КБ «Надра». Незрозуміло на підставі яких первинних документів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб складено виписку по рахунку відповідача. Також, у вказаній відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначено, що ПАТ «КБ «Надра» передав, а новий кредитор прийняв документи кредитних справ. Отже у позивача була можливість надати суду копії видаткових касових ордерів про отримання відповідачем кредитних коштів та прибуткових касових ордерів про погашення кредиту. Позивач на час розгляду справи не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом було встановлено, що 03 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 08/04/2008/840К-970, за яким банк надав відповідачу споживчий кредит у сумі 17 510 доларів США з умовою сплати процентів в розмірі 13,29% річних строком до 12 березня 2025 року (далі Договір). Кредит був наданий на проведення розрахунків за договором купівлі-продажу № 598 від 01 квітня 2008 року про придбання позичальником у власність квартири за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.2. Договору). За приписами пункту 2.1. в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, Позичальник (майновий поручитель) укладає з Банком договір іпотеки трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .. Відповідно до підпункту 3.3.1. Договору повернення кредиту відбувається щомісячними платежами сума мінімального платежу складає 217.47 дол. США. Позичальник повертає кредит та сплачує Банку передбачені п.п. 1.3.1. Договору платежі безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточних рахунок у порядку передбаченому пунктом 3.3.3. Договору шляхом сплати мінімально необхідного платежу у валюті кредиту (підпункт 3.3.2. Договору). Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по кредиту, визначений у підпункті 3.3.1. Договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця (підпункт 3.3.3. Договору). Кінцевий термін повернення кредиту 12 березня 2025 року (підпункт 3.3.4.). Відповідно до підпункту 4.2.4. Договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений підпунктом 3.3.3. цього Договору, а також у випадку не виконання умов, передбачених у пункті 4.3.6 цього Договору. За умовами пункту 7.3 Договору сторони дійшли згоди про збільшення позовної давності до 10 (десяти) років. Сторонами також погоджено графік погашення заборгованості по кредиту та процентам. 15 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Спектрум Ессетс» відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 08 квітня 2020 року було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N017513 від 15 травня 2020 року, відповідно до якого було відступлено шляхом продажу право вимоги, що належали ПАТ «КБ «Надра» за відповідними договорами, до яких входять права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 36-08/04/2008/840К-970 від 03 квітня 2008 року. За умовами вказаного договору ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «Спектрум Ессетс» право вимоги до ОСОБА_1 станом на 15 травня 2020 року в розмірі 24 104,90 доларів США (з яких: 14 206,38 доларів США - основний борг, 9 898,52 доларів США - проценти), що еквівалентно 643 099,45 грн (з яких: 379 014,85 грн. основний борг, 264 084,60 грн - проценти). Матеріалами справи встановлено, що сторони намагались урегулювати питання щодо повернення заборгованості за вказаним договором кредиту у досудовому порядку, про що свідчить їх переписка. Позичальнику пропонувалось сплатити кредитору 200 000 грн, ОСОБА_1 погоджувалась на погашення кредиту у розмірі 150 000 грн з одночасним зняттям обтяжень на предмет іпотеки (листи ОСОБА_1 на адресу позивача від 10 листопада 2020 року та 12 травня 2021 року, лист ТОВ «Спектрум Ессетс» на адресу відповідача від 01 червня 2021 року № 01/09). На виконання ухвали суду про витребування доказів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в електронній формі надані виписки по банківському рахунку відповідача, відповідно до яких у відповідача ОСОБА_1 перед первісним кредитором ПАТ «КБ «Надра» станом на 15 травня 2020 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 24 104,90 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 643 099,45 грн, та саме в такому розмірі право вимоги перейшло до ТОВ «Спектрум Ессетс». Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції цим вимогам відповідає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було порушено умови кредитного договору в частині своєчасного виконання зобов`язань щодо повернення щомісячних платежів згідно з графіком, а тому вимоги позову про наявність підстав для дострокового стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною 1 статті 627 ЦК України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 202, частини 1 статті 626 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частинами 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. За частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Положеннями частини 2 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За змістом статей 629, 525, 612, 611 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно керувався тим, що згідно з наявними у справі доказами станом на час розгляду справи в суді зобов`язання за кредитним договором відповідачем належним чином не виконані. Відповідно до розрахунку позивача станом на 15 травня 2020 року заборгованість позичальника становила 24 104,90 доларів США (з яких: 14 206,38 доларів США - основний борг, 9 898,52 доларів США - проценти), що еквівалентно 643 099,45 грн (з яких: 379 014,85 грн. основний борг, 264 084,60 грн - проценти). Указаний розмір заборгованості не спростований відповідачем. Суд першої інстанції належно оцінив, що під час розгляду справи ОСОБА_1 не заперечувала факт виникнення боргу за кредитним договором і виникнення у ТОВ «Спектрум Ессетс» права на стягнення заборгованості, не надала доказів на спростування її розміру. Проте стверджувала, що ТОВ «Спектрум Ессетс» не підтвердило належними доказами розміру такої заборгованості. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3)показаннями свідків. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1 статті 95 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України). Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції). Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за банківськими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту. На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд установив, що кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав ОСОБА_1 споживчій кредит в обумовленій сумі, остання свої зобов`язання щодо погашення заборгованості у строки та розміри щомісячних платежів встановлені кредитним договором, не виконувала, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про дострокове стягнення заборгованості по тілу кредиту та процентам. Однак, у справі, яка переглядається, ТОВ «Спектрум Ессетс», який є правонаступником ПАТ «КБ «Надра»), скориставшись своїм правом кредитора, просив стягнути з позичальника заборгованість за тілом кредиту та процентами у розмірі, значно меншому чим підтверджено наданими доказами, а саме, у розмірі по 70 000 грн відповідно до кожної складової. Проте, таке зменшення не порушує прав позичальника, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Посилання в апеляційній скарзі на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який на вимогу суду першої інстанції надав виписки по банківському рахунку в електронній формі не має права надавати такі виписки, оскільки таке право має тільки банківська установа, не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке. 05 червня 2015 року є датою початку ліквідації банку ПАТ «КБ «Надра». Ліквідацією цього банку здійснюється безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд), діяльність якого регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) (далі Закон). Відповідно до статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена ним особа має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банка. Крім того, приписами статті 38 Закону Фонд зобов`язаний забезпечити зберігання активів та документації банку. До активів комерційного банку віднесено кредити, що надані банком. Документи по кредиту у цьому випадку не втрачають чинності, а право власності за кредитом банк в особі представника Фонду вимушений продати на електронному аукціоні на підставі договору про відступлення права вимоги, що мало місце у цій справі. Отже, надання Фондом на виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів, виписки по банківському рахунку боржника ОСОБА_1 за кредитним договором є правомірним. У зв`язку з великим об`ємом інформації виписка по банківському рахунку надана Фондом на компакт-диску, якій є інформаційним носієм інформації щодо предмета доказування та є належним доказом у цій справі відповідно до статей 76-80 ЦПК України. Аргументи скарги про можливість надання позивачем суду першої інстанції копії видаткових касових ордерів про отримання відповідачем кредитних коштів та прибуткових касових ордерів про погашення кредиту є безпідставними з огляду на таке. По-перше, відповідачем не заперечується отримання кредитних коштів, по друге, Правилами застосування переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року № 130, посилання на які міститься у заяві Фонду на виконання вимог суду першої інстанції від 20 грудня 2021 року, первинні документи, що підтверджують здійснення банківських операцій (касові, меморіальні, реєстри) у банках України в іноземній валюті мають строк зберігання 5 років. До дії цих Правил діяли Правила застосування переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 08 грудня 2004 року № 601, за якими строк зберігання зазначених первинних касових документів складав 3 роки. Відповідач стверджувала про сплату заборгованості по кредиту з 2008 року по 2015 рік. Матеріали справи містять меморіальні ордери, що підтверджують сплату відповідачем заборгованості по кредиту за 2015 рік. По третє, саме боржник як зацікавлена сторона повинна зберігати касові документи на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором. Інші доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку заявника свідчить про недоведення банком належними доказами розмір заборгованості за кредитним договором. Проте такі аргументи належним чином перевірені судом першої інстанції та спростовані під час розгляду справи з урахуванням установлених конкретних обставин та поданих сторонами доказів. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін. Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні. Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуючий Л.М. Царюк Судді В.В. Коломієць Ж.М. Яворська