Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/15507/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/15507/21 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Зав`язун С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді Зав`язуна С.М., за участю: секретаря Гонгало Н.В., Білоус Т.А., захисника Грабчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 12 січня 2022 року, ВСТАНОВИВ : зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 грн. Згідно постанови суду, 13.11.2021, о 02 годині 57 хвилин, ОСОБА_1 , у м. Житомирі по вул. Перемоги, 17, керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, як незаконну, та прийняти нову, якою справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому, зазначає, що розгляд справи відбувся без його участі, тому він був позбавлений права на захист. Зазначає, що в його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема, пропозиції пройти огляд в медичному закладі поліцейські після його відмови пройти огляд на місці не надавали, так на відеозаписі «20211113075312001574» з 15 сек відеозапису поліцейський питає у ОСОБА_1 - чи буде він проходити огляд за допомогою приладу Драгер, після чого водій ОСОБА_2 відмовляється, однак, поліцейський замість запропонувати водію проїхати в медичний заклад каже: «Ваше право». Тобто, огляд у встановленому прядку - не проводився, отже і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в його діях не має. Наголошує, що в даному випадку поліцейський, складаючи протокол серії ДПР18 №016369 відносно нього, повинен був в обов`язковому порядку вилучити посвідчення водія та зробити у протоколі про це відповідний запис, разом з цим посвідчення водія у нього не вилучалось, що в свою чергу підтверджує недотримання поліцейським вимог КУпАП при оформленні адміністративних матеріалів. Крім того, поліцейський повинен був в обов`язковому порядку відсторонити його від керування автомобілем, однак, цього не зроблено, що також є порушенням вимог КУпАП і в даній частині. Звертає увагу, що поліцейськими не роз`яснено його права, в матеріалах справи наявні лише відеозаписи, де поліцейський роз`яснює його права при складанні адміністративної постанови, будь які права при складенні протоколу серії ДПР18 016369 поліцейські йому не роз`яснювали. Крім того, за відсутності зовнішніх ознак сп`яніння у нього поліцейський не мав права ініціювати процедуру його огляду на стан сп`яніння, що у свою чергу додатково тягне собою недійсність такої процедури. Наголошує, що жодних порушень ПДР він не вчиняв, що чітко видно з відео реєстратора, що міститься в матеріалах справи, а посилання працівника поліції, що нібито у був закритий номерний знак є надуманими та не відповідають дійсності, постанова ж про накладення на нього адміністративного стягнення оскаржена до суду та на даний час розгляд триває. Наголошує і на тому, що не вживав алкогольних напоїв, як і не відмовлявся від проходження освідування, фактично хотів з`ясувати що ним порушено, що є його правом. Звертає увагу, що йому поліцейські не пропонували пройти освідування в найближчому закладі охорони здоров`я, після його відмови від проходження освідування на місці зупинки, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, тобто працівниками поліції на виконання вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, не запропоновано пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров`я. Крім того, з відеозапису не вбачається, щоб поліцейський вручав йому письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. В свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення складений за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього, не підтверджує вчинення ним цього правопорушення. Заслухавши пояснення адвоката Грабчука О.В. в підтримку апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Так, за положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Нормами ст.280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком). Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з ч.3 цієї статті в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції вище наведених вимог закону та нормативних актів не дотримався. Обґрунтовуючи висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався як на докази протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №016369 від 13.11.2021; рапорт поліцейського; пояснення свідків та інші матеріалами справи. Дослідивши наявні докази, апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП. Так, як вбачається з апеляційних доводів викладених ОСОБА_1 , він фактично не визнає свою вину у вчиненні правопорушення, посилаючись на порушення поліцейськими процедури його освідування. Захисником останнього адвокатом Грабчуком О.В. в судів апеляційної інстанції підтримана позиція свого підзахисного. Зазначені пояснення (доводи) в ході апеляційної перевірки матеріалами справи не спростовано. Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 016369 від 13.11.2021 (а.с.1), ОСОБА_1 13.11.2021 о 02 годині 57 хвилин, у м.Житомирі по вул.Перемоги, 17, керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, д.р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. В свою чергу, з перевіреного судом апеляційної інстанції наявних в справі відеозаписів (а.с.8), які надані як доказ вини ОСОБА_1 , встановлено те, що з нього не вбачається конкретного фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому процесуальному порядку. Так, з відеозапису (файл 20211113075312001574) вбачається, що в присутності свідків поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти освідування лише на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», останній відмовився від такого освідування за огляду на пандемію коронавірусної хвороби. Тобто, з наявного відеозапису не вбачається конкретного фіксування належної пропозиції поліцейськими пройти ОСОБА_1 (відповідний процедурі) огляд в медичному закладі для визначення стану алкогольного сп`яніння та відмови останнього від проходження такого огляду, роз`яснення наслідків такої відмови. Крім того, відсутній і зафіксований факт належного роз`яснення останньому його прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, як і факт складання самого протоколу відносно ОСОБА_1 та інших матеріалів справи, зокрема, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія з метою встановлення стану сп`яніння. В свою чергу, апеляційним судом за клопотанням сторони захисту були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (пасажири транспортного засобу ЗАЗ 110307, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , безпосередні свідки подій 13.11.2021, о 02 год. 57 хв. м.Житомирі по вул.Перемоги, 17) Так, будучи допитаним свідок ОСОБА_3 підтвердив обставини 13.11.2021, о 02 год. 57 хв. м.Житомирі по вул.Перемоги, 17, зупинки працівниками поліції автомобіля ЗАЗ 110307, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР (не працювала фара автомобіля). Зазначив, що з поліцейськими спілкувались протягом значного часу за це порушення ПДР, під час, розмови у поліцейських виникла підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, та запропоновано останньому пройти освідування на місці події за допомогою приладу «Драгер», однак в зв`язку з пандемією коронавірусної хвороби, можна було цього не робити, на що ОСОБА_1 погодився. В подальшому поліцейські оформляли документи, вони ж (свідок та свідок ОСОБА_4 ) фактично весь час подій 13.11.2021 перебували біля поліцейських. Останніми були залучені поняті, які щось підписували. Зазначив, що ОСОБА_1 був тверезий, вів себе адекватно обстановці, ніхто з поліцейських йому не пропонував після відмови пройти освідування за допомогою приладу «Драгер» пройти освідування в медичному закладі. Після складання протоколу, вони (свідки та ОСОБА_1 ) сіли в автомобіль ЗАЗ 110307, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та поїхали додому. Вище зазначені пояснення підтверджено і свідком ОСОБА_4 , якій в суді апеляційної інстанції дав фактично тотожні показання відносно подій 13.11.2021. При цьому, зазначив, що ОСОБА_1 дуже нервував після зупинки його поліцейськими, оскільки він був зупинений працівниками поліції вперше. Працівники поліції самі наголосила на можливості не проходити освідування на «Драгері» з огляду на COVID-19, освідування в медичному закладі не пропонувалось. Апеляційний суд звертає увагу, що за результатами апеляційної перевірки матеріалів справи №295/15507/21 не встановлено доказів на підтвердження дотримання поліцейськими процедури освідування за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (пропозиція пройти огляд у відповідному медичному закладі). Письмові пояснення вище зазначених свідків (а.с.6, 7) спростовуються наявним у справі відеозаписом, що дає підстави для сумнівів у їх достовірності. На неодноразові виклики в судове засідання апеляційного суду свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з`явилися. В даному випадку, матеріли справи не містять відповідної інформації на підтвердження дотримання поліцейськими вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку при огляді ОСОБА_1 . Жодні інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні. Виходячи з вищезазначеного, вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення. Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, оскаржена постанова суду першої інстанції є необґрунтованою. Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 12 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - скасувати. Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду С.М. Зав`язун