LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС560/17162/21

від 26.09.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №560/17162/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної проку…

УХВАЛА 26 вересня 2022 року м. Київ справа № 560/17162/21 адміністративне провадження № К/990/23976/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №560/17162/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 05 вересня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької обласної прокуратури, в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність Хмельницької обласної прокуратури щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 , заробітної плати за період з 26 березня 2020 року до 29 жовтня 2021 року у відповідності до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; - зобов`язати Хмельницьку обласну прокуратуру нарахувати заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток та компенсацію за невикористані відпустки, виплату матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань) позивачу ОСОБА_1 , за період 26 березня 2020 року до 29 жовтня 2021 року, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків та зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: - визнано протиправною бездіяльність Хмельницької обласної прокуратури щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 , заробітної плати за період з 26 березня 2020 року до 29 жовтня 2021 року у відповідності до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; - зобов`язано Хмельницьку обласну прокуратуру нарахувати заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток та компенсацію за невикористані відпустки, виплату матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань) ОСОБА_1 , за період з 26 березня 2020 року до 29 жовтня 2021 року, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків та зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Оскаржуючи судове рішення, відповідач покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 26 травня 2022 року у справі №540/1268/21, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/154/20, від 04 листопада 2021 року у справі №640/537/20, від 01 грудня 2021 року у справі №640/26041/19, від 20 січня 2022 року у справі №826/17709/14, від 28 липня 2022 року у справі №620/1338/21. Верховний Суд наголошує, що скаржник, оскаржуючи судове рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, окрім посилання на постанови Верховного Суду, в яких викладені висновки у подібних правовідносинах, повинен визначити та вказати конкретну (конкретні) норму (норми) права, що були застосовані неправильно судом апеляційної інстанції через не взяття до уваги останнім правової позиції Верховного Суду щодо її (їх) застосування, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Тобто, в касаційній скарзі, у разі касаційного оскарження судового рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, має бути зазначено, по-перше, норма (норми) права, яка (які) застосована судом апеляційної інстанції неправильно, по-друге, висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми (норм) права, що викладені у подібних правовідносинах, та, по-третє, обґрунтування в чому помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Проте, в касаційній скарзі відповідач конкретну норму, щодо якої викладені висновки Верховного Суду, не зазначив, що з огляду на це, не може вважатися належним обґрунтуванням касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №560/17162/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя Н.А. Данилевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»