LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС560/5358/20

від 12.08.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі №560/5358/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визна…

УХВАЛА 12 серпня 2021 року м. Київ справа № 560/5358/20 адміністративне провадження № К/9901/27121/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі №560/5358/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у день звільнення 05 грудня 2019 року всіх сум, що належали йому до виплати при звільненні, у тому числі середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2019 року по 04 грудня 2019 року; - стягнути з ГУ НП в Хмельницькій області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку за період з 06 грудня 2019 року по 28 серпня 2020 року в розмірі 119543,91 гривень. 20 листопада 2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням адміністративний позов задовольнив частково. Стягнув з ГУ НП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 грудня 2019 року по 27 серпня 2020 року в сумі 43035,00 гривень, з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. У задоволенні решті позовних вимог відмовлено. 16 лютого 2021 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду абзац другий резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року викладено у наступній редакції: "Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.12.2019 по 27.08.2020 в сумі 3038,84 грн, без утримання з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів". У решті рішення залишено без змін. 22 лютого 2021 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення. 10 березня 2021 року додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення. 09 червня 2021 року постановою Верховного Суду скасовано додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 10 березня 2021 року, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду. 01 липня 2021 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. На вказану ухвалу суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 26 липня 2021 року. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. В касаційній скарзі позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №821/227/17, від 04 лютого 2020 року у справі №280/1765/19, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16, від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17, від 09 червень 2020 року у справі №466/9758/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц. Отже, позивач у касаційній скарзі зазначив наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яка застосовується при оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, тоді як позивач оскаржує судове рішення, зазначене у частині третій цієї статті, підстави оскарження якого зазначені в абзаці 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилання заявника касаційної скарги на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яка застосовується при оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є безпідставним, оскільки позивач оскаржує судове рішення, зазначене у частині третій статті 328 КАС України, підстави оскарження якого визначені абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень. Доводи касаційної скарги позивача зводяться до не згоди з судовим рішенням суду апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Проте, позивач не обґрунтував, які саме норми матеріального права неправильно застосовані судом чи які норм процесуального права порушені. У касаційній скарзі позивачем не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, визначені абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не наведено які саме порушення норм матеріального чи процесуального права допущені судом, із зазначенням конкретної норми права (пункт, частина, стаття) закону або іншого нормативно-правового акта. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Подана касаційна скарга позивача містить, виклад обставини справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому не викладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касацій скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не обґрунтовано, які саме норми матеріального права неправильно застосовані судом чи які норм процесуального права порушені, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі №560/5358/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»