Постанова КАС ВС № П/811/1115/16

ф ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2022 року м. Київ справа № П/811/1115/16 адміністративне провадження № К/9901/33730/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П. розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 (колегія у складі суддів Сагуна А.В., Хилько Л.І., Брегея Р.І.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 (колегія у складі суддів Дадим Ю.М., Богданенка І.Ю., Уханенка С.А.) у справі № П/811/1115/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив: - скасувати пункт 34 протоколу №51 від 08.07.2016, затвердженого 11.07.2016, засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби; - зобов`язати відповідача виплатити одноразову грошову допомогу в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", відповідно до вимог статей 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 замінено неналежного позивача ОСОБА_2 на належного ОСОБА_1 .

3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018, позов задоволено. 4. 05.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 відкрито касаційне провадження. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наказу Міністерства оборони України №88 від 01.09.2014 молодшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду та зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 з 01.09.2014 у зв`язку з призовом під час мобілізації на особовий період.

7. У період з 14.09.2014 по 28.12.2014, з 27.05.2015 по 30.01.2015, з 30.07.2015 по 19.08.2015 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей на підтвердження чого надано копію довідки. 8. 26.06.2015 отримав посвідчення учасника бойових дій.

9. Перебуваючи в зоні АТО, 19.08.2015 ОСОБА_3 госпіталізований у Костянтинівську центральну районну лікарню Донецької області, де був прооперований. 23.08.2015 переведений до ВМКЦ північного регіону в м. Харків, з 16.09.2015 переведений до Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військово-клінічний госпіталь".

10. Згідно витягу з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 29.01.2016 № 30 молодшого сержанта ОСОБА_3 , водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період звільнено з військової служби у запас пунктом "б" частини 8 (за станом здоров`я), статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з 29.01.2016 виключено із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення. 11. 25.02.2016 ОСОБА_3 . Відповідно до довідки про причину смерті від 27.02.2016 № 47, причиною смерті була післяреанімаційна хвороба.

12. Згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по становленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, протокол № 127 від 28.04.2016, захворювання колишнього військовослужбовця, молодшого сержанта ОСОБА_3 пов`язане із захистом Батьківщини, що також підтверджується витягом з протоколу № 2411 від 01.06.2016 Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України. 13. 03.03.2016 ОСОБА_1 звернулась до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) її сина ОСОБА_3 , до якої були додані копії паспорта, ідентифікаційного номеру, стосовно смерті її чоловіка, свідоцтва про народження, свідоцтва про хворобу ВЛК, свідоцтва про смерть, витягу з наказу стосовно виключення із списків складу, про участь в АТО, посвідчення учасника бойових дій, довідки із ЖЕО № 2 про склад сім`ї, реквізити банку.

14. Згідно з Витягом з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.07.2016 № 51, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги (пункт 34) матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), оскільки на день смерті він не був військовослужбовцем.

15. Не погодившись з вказаними висновками, Позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

16. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що їй, як члену сім`ї військовослужбовця, має бути призначена та виплачена одноразова грошова допомога, так як ОСОБА_3 отримав захворювання під час проходження військової служби. Згідно п.2 ч. 2.ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала внаслідок захворювання, які мали місце в період проходження ним військової служби.

17. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення. ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позивач, як член родини військовослужбовця, який отримав захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013. За висновком суду апеляційної інстанції, право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім`ї військовослужбовця не залежить від наявності у ОСОБА_3 на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов`язане з наявність юридико-правового зв`язку між смертю особи та захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов`язків військової служби. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

20. Скаржник зазначає про те, що Законом України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» чітко встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги передбачена тільки військовослужбовцям внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, а ОСОБА_3 був колишнім військовослужбовцем, виключений зі списків особового складу частини 29.01.2016, а помер у 29.02.2016.

21. Позивач ухвалу про відкриття касаційного провадження отримала 26.03.2018, проте відзиву на касаційну скаргу не подала. VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та зазначає наступне.

23. Згідно касаційної скарги, відповідач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки право на допомогу мають члени сім`ї, у випадку загибелі (смерті) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті.

24. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

25. Зокрема у постановах від 06.02.2018 у справі №761/18099/15-а, від 28.01.2020 у справі №2240/2957/18, від 28.02.2020 у справі №820/6689/17, від 10.08.2020 у справі №295/14571/17, від 13.05.2020 у справі №489/4898/16-а, від 30.06.2021 у справі №240/11497/19, Верховний Суд зазначив наступне: "Згідно із частиною першою статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Пунктами 1,2 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби. Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби чи мали місце в період її проходження незалежно від часу звільнення з військової служби. Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження. Норми статті 16 Закону №2011-XII у зв`язку із складністю їх конструкції допускають неоднозначне трактування, внаслідок чого і виник спір. Проте, на переконання суду інше тлумачення вказаної норми, ніж зазначене судом, не відображало б мети законодавця при прийнятті цього закону. Якби законодавець пов`язував право сім`ї на допомогу лише з фактом смерті (загибелі) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті, він би обмежився запровадженням норм про наявність відповідного права у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження. Натомість, закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби чи проходження військової служби. Отже, можна зробити висновок, що в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.»

26. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається та, відповідно який спростовує доводи скаржника.

27. У справі, що розглядається, суди встановили, що захворювання, яке стало причиною смерті ОСОБА_3 , безпосередньо пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби та захисту Батьківщини.

28. За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім`ї військовослужбовця не залежить від наявності у останнього на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов`язане із наявністю зв`язку між смертю особи та захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов`язків військової служби.

29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

31. Судові витрати слід покласти на відповідача. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року у справі № П/811/1115/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб