Постанова КАС ВС № 540/3413/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2022 року м. Київ справа № 540/3413/20 адміністративне провадження № К/9901/11395/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів - Єзерова А. А., Стародуба О.П., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №540/3413/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність щодо поновлення виплати йому пенсії; - визнати протиправними та скасування відмови у поновленні виплати йому пенсії, викладені в листах від 25.06.2020, 12.08.2020, 28.08.2020; - зобов`язання провести поновлення виплати йому пенсії з 07.10.2009 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів; - стягнути на його користь 100000 грн на відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 відкрито спрощене провадження у цій справі. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.01.2021, яку залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки є така, що набрала законної сили постанова у справі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. Ухвалюючи таке рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення відповідача від 01.04.2020 № 3 та листів від 25.06.2020, 12.08.2020 та 28.08.2020 року слідує, що воно прийнято на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 540/2267/19. Предметом позову у цій справі є протиправність дій та рішення відповідача, вчинених в ході виконання рішення суду у справі № 540/2267/19, яке набрало законної сили, тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України. Суд вказував, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України. Обставини встановлені судами попередніх інстанцій. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до серпня 2000 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 , є громадянином України. В серпні 2000 року виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, де взято на консульський облік в Посольстві України в державі Ізраїль. Листом від №490/М-99-10 від 30.07.2019 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило представника позивача про підстави відмови у призначенні пенсії за віком. Також, листом від 15.08.2019 №2184/02-04 Управлінням обслуговування громадян Генічеського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління фонду відмовлено у поновлені виплати пенсії гр. ОСОБА_1 , оскільки звернення за призначенням пенсії здійснено з порушенням вимог Порядку № 22-1 та зазначено, що при зверненні до територіального органу ПФУ до заяви про призначення пенсії за віком не надано документ з відміткою про реєстрацію. Наявність реєстрації місця проживання є обов`язковою умовою для призначення пенсії (у цьому випадку в рамках звернення згідно із постановою від 02.07.2014 №234 - наявність даних про реєстрацію на території АР Крим передбачено Порядком). Враховуючи зазначене, відповідач вказав, що документів для поновлення пенсії гр. ОСОБА_1 з 07.10.2009 недостатньо. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 у справі № 540/2267/19 позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ України в Херсонській щодо не витребування архівної пенсійної справи ОСОБА_1 ; - зобов`язано відповідача витребувати архівну пенсійну справу позивача; - скасовано рішення ГУ ПФУ в Херсонській області, оформле листами від 30.07.2019 та 15.08.2019 про відмову у поновлені пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 ; - зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про поновлення пенсії за віком від 21.06.2019 та прийняти рішення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020р у справі №540/2267/19: - скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 в частині скасування рішень ГУ ПФУ в Херсонській області, оформлених листами від 30.07.2019 та 15.08.2019 про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ від 15.08.2019. №3 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - в іншій частині вказаних вимог - відмовлено. Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи: №450 2020; №346 2020. У подальшому рішенням від 01.04.2020 № 3 та листами від 25.06.2020, 12.08.2020 та 28.08.2020 відповідачем повторно відмовлено в поновлені виплати пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За змістом рішення відповідач зазначає, що на виконання рішення суду ним було зроблено запит про витребування архівної пенсійної справи, проте оскільки архівна справа відсутня то і відсутні підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними внаслідок не врахування всіх обставин, що були встановленні рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 540/2267/19, позивач звернувся до суду з цим позовом. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги: Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 540/3413/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права. Також зазначає, що обраний спосіб захисту його права є правильним. Посилається на те, що спір у цій справі та у справі № 540/2267/19 не є тотожним, оскільки відповідачем прийнято нове рішення про відмову у поновленні пенсії. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті. Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги: Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Окрім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Згідно із положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. В частині 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а. Статтею 382 КАС України визначено спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше. Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №540/2267/19: скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 в частині скасування рішень ГУ ПФУ в Херсонській області, оформлених листами від 30.07.2019 та 15.08.2019 про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ від 15.08.2019. №3 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; в іншій частині вказаних вимог - відмовлено. Поряд з цим, заявлені у цій справі № 540/3413/20 позовні вимоги, ОСОБА_1 обгрунтовує виключно діями/бездіяльністю відповідача щодо виконання рішення у іншій справі № 540/2267/19 у якій є таке, що набрало законної сили судове рішення та виданий виконавчий лист. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що з аналізу наведених у позовній заяві доводів убачається, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме у справі № 540/2267/19, а доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо визнання незаконними відмови відповідача у відновленні позивачу виплати пенсії за віком та бездіяльності щодо відмови позивачу у поновленні виплати пенсії за віком зводяться до фактичної незгоди позивача із діями (бездіяльністю) відповідача щодо виконання судового рішення. Тобто, у спірних правовідносинах наявні обставини з якими стаття 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За приписами частини 5 статті 383 КАС України розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання. Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а та від 29 липня 2021 року у справі № 460/350/19. Як зазначено вище, відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження. Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішеннях від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а та від 06 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються. Тобто, якщо позивач вважав, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення суду у справі № 540/2267/19, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №540/3413/20 - залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Судді В. М. Шарапа А. А. Єзеров О. П. Стародуб