Ухвала КАС ВС № 520/5864/22

ф УХВАЛА 17 січня 2023 року м. Київ справа №520/5864/22 адміністративне провадження № К/990/1033/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі № 520/5864/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд: - визнати протиправною діяльність (бездіяльність) посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України та Пенсійного фонду України в частині відсутності належного контролю за підвідомчими структурними підрозділами при підготовці необхідних документів для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства України та виходячи з обставин справи, а також в частині відсутності належного контролю за виконанням підвідомчими структурними підрозділами рішень суду на користь ОСОБА_1 , а саме: постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року у справі № 22-а-1917\2007, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р. у справі №520/5199/2020, яке набрало законної сили, і рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі № 520/24137/21, яке набрало законної сили; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок і виплату в першочерговому порядку, однією сумою, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90% від грошового забезпечення з 01 грудня 2019 року з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21 лютого 2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", а також з урахуванням раніше виплачених сум виходячи з наступного: посадового окладу - 3800 грн, окладу за спеціальне (військове) звання підполковник поліції (міліції) - 2200 грн, надбавки за стаж служби в поліції (вислугу років) - 50%, доплати за науковий ступінь кандидата наук 5%, доплати за вчене звання доцент 5%, доплати за спортивне звання майстер спорту 10%, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (за виконання особливо важливих завдань) 100 %, премії 174% , а також ж з урахуванням всіх інших виплат та доплат, які були нараховані та виплачувались пенсіонерам міліції (поліції) після звільнення ОСОБА_1 на пенсію з 01 грудня 2019 року. 08 серпня 2022 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року, відмовлено у відкриті провадження. На вказані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 09 січня 2023 року. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного. Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, яке набрало законної сили 28 вересня 2020 року, у справі № 520/5199/2020 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі звернення від 25 лютого 2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 25 лютого 2020 року щодо перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року № 520/24137/21 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року, викладене у листі № 2000-0203-8/141128 від 11.11.2021 р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» про розмір грошового забезпечення № 33/41-1453 від 30 червня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Позивач вважаючи, що відповідачами неналежно виконують контроль за виконанням підвідомчими структурними підрозділами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року № 22-а-1917\2007 та рішень Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року по справі № 520/5864/22, від 27 січня 2022 р. № 520/24137/21. Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. З огляду на приписи частин другої та четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Отже, судове рішення виконується безпосередньо та його виконання не потребує ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Таким чином, статтею 383 КАС України встановлено форму судового контролю за виконанням рішення, який здійснюється за заявою особи на користь якої ухвалено рішення. При цьому наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, унеможливлює здійснення захисту прав та інтересів стягувача у порядку позовного провадження, оскільки процесуальним законодавством не передбачено можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України. Водночас, невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, а тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі №816/2016/17, а також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 та від 03 квітня 2019 року у справі №820/4261/18. У спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує наявність підстав для здійснення судового контролю за виконанням рішення. У зв`язку із вказаним, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №540/3413/20. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, правильно застосував положення статті 170 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі № 520/5864/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді Н.А. Данилевич В.Е. Мацедонська