Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/4403/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2022 року справа № 711/4403/18 провадження № 22-ц/821/942/22 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., секретаря - Зінченко Ю. О. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , державний виконавець Деражнянського відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гораєва А. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Самбір Ольги Євгенівни на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Державний виконавець Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гораєва А. П., у складі головуючої судді Піковського В. Ю., повний текст ухвали 18 травня 2022 року, в с т а н о в и в : 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) Гораєвої А. П. Мотивація скарги зводилася до того, що він, будучи громадянином Французької Республіки, 11 березня 2014 року отримав від Управління державної міграційної служби України в Черкаській області дозвіл на імміграцію в Україну, тобто постійне проживання. 02 квітня 2014 року він зареєстрував своє місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , а згодом 27 листопада 2017 року змінив на: АДРЕСА_2 . На даний час фактично проживає у АДРЕСА_3 . Скаржник зазначає, що з 2006 року він та громадянка України ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у м. Варшава Республіки Польща (дана обставина визнається ОСОБА_2 у заяві про видачу судового наказу від 31 травня 2018 року). ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану м. Варшава від 23 березня 2007 року. Судовим наказом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2018 року із скаржника на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 31 травня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття. Про наявність даного судового рішення йому стало відомо в кінці 2018 року. Скаржник вказує, що, звертаючись з заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_2 умисно приховала той факт, що у нього є ще троє дітей, на той час усі неповнолітні, що підтверджується довідкою з перекладом українською мовою про наявність у нього трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Стів руді ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На виконання даного судового наказу та з метою перерахування грошових коштів на сплату аліментів, він звернувся до ОСОБА_2 для надання йому банківських реквізитів її рахунку. В свою чергу, через засоби мобільного зв`язку, а саме смс-повідомлення, ОСОБА_2 , надала йому номер банківської карти на сплату аліментів, що підтверджується скріншотом з смс-повідомлень. Починаючи з грудня 2018 року по листопад 2021 року ним окремими щомісячними платежами було перераховано як ОСОБА_2 так і доньці аліменти на загальну суму 71 180,44 грн, що підтверджується квитанціями та виписками із банківських рахунків. Згідно із повідомлення ДВС заборгованість по аліментах складала 86 712,50 грн. В свою чергу, скаржник зазначає, що він 03 листопада 2021 року на рахунок Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) сплатив грошові кошти у сумі 92 712,50 грн, що підтверджується квитанціями від 21 жовтня 2021 року, 03 листопада 2021 року та 29 листопада 2021 року. 27 грудня 2021 року він звернувся до Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) із заявою про перерахунок аліментних платежів у ВП № 57844672 з врахуванням аліментних платежів здійснених у період з грудня 2018 року по листопад 2021 року на загальну суму 71 180,44 грн, що підтверджується відповідними квитанціями та виписками з банку. Листом начальника Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) С. Косевича від 11 січня 2022 року скаржнику було відмовлено у перерахунку аліментних платежів. Дану відмову керівник ДВС мотивував тим, що у відповідності до судового наказу стягувачем по аліментам є ОСОБА_2 , а відтак аліменти платежі мають сплачуватись на її рахунок. Сплачені аліменти на рахунок доньки можуть бути зараховані за наявності розписки ОСОБА_2 . З цим листом, також було надано розрахунок заборгованості із сплати ним аліментів від 11 січня 2022 року, згідно з яким у нього відсутня заборгованість по аліментам та станом на 01 січня 2022 року наявна переплата в розмірі 992,77 грн. Скаржник переконаний, що відмова державного виконавця у перерахунку аліментних платежів є безпідставною та необґрунтованою. Просив визнати бездіяльність державного виконавця Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) Гораєвої А. П. щодо відмови у перерахунку заборгованості по аліментам у ВП № 57844672 неправомірною та зобов`язати його провести перерахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів по ВП № 57844672, перерахувати нараховані платежі по сплаті аліментів з розрахунку 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 31 травня 2018 року до 01 січня 2022 року та врахувати в сплату аліментів здійснені ОСОБА_1 платежі за період з 29 грудня 2018 року по 30 листопада 2021 року на загальну суму 71 180 грн 44 коп. на рахунок стягувачки та доньки, а також 92 712 грн 50 коп. на рахунок Деражнянського ВДВС. Видати ОСОБА_1 помісячну довідку розрахунок з нарахування, сплати та наявної заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 57844672. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2022 року скаргу задоволено частково. Визнано бездіяльність державного виконавця Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) Гораєвої А. П. щодо відмови у перерахунку заборгованості по аліментам у ВП № 57844672. Зобов`язано державного виконавця Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) Гораєву А. П. провести перерахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів по ВП № 57844672, виходячи з того, що за період з липня 2020 р. по листопад 2021 р. боржником ОСОБА_1 в якості виконання обов`язку зі сплати аліментів було сплачено кошти на загальну суму 111 587,94 грн В іншій частині вимог скарги відмовлено. Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, зобов`язано відповідний орган державної виконавчої служби повідомити Придніпровський районний суд м. Черкаси не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання. Ухвала мотивована тим, що заявлені вимоги скарги в частині врахування платежів із 29 грудня 2018 року по 30 листопада 2021 року в якості сплати аліментів підлягають задоволенню лише в частині врахування тих платежів які були здійснені на користь безпосередньо ОСОБА_2 та через органу примусового виконання. Щодо перерахування нарахованих платежів по сплаті аліментів з розрахунку 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, то місцевий суд зазначив, що сплата аліментів не може бути меншою мінімального гарантованого розміру визначеного державою. Оскільки дані про фактичне місце роботи боржник ОСОБА_1 державному виконавцю не повідомив, то в ході здійснення виконавчого провадження при перевірці за допомогою АСВП через відповідні реєстри встановлено, що боржник не працює, а тому нарахування заборгованості зі сплати аліментів проводилось у відповідності до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що і було здійснено державним виконавцем. Вимога скарги, щодо видачі помісячної довідки державним виконавцем по ВП № 57844672 за переконанням суду, не підлягала до задоволення, оскільки відбудеться перерахунок, після якого сторона виконавчого провадження має право звертатися до державного виконавця з приводу уточнення розрахунків чи їх фіксації у довідці. Не погодившись з ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати в частині вимог скарги в задоволенні яких оскаржуваною ухвалою йому було відмовлено. Зазначив, що, за його переконанням, місцевий суд безпідставно не врахував в якості сплати аліментів ті платежі які були здійснені ним на користь стягувачки ОСОБА_2 та їхньої доньки і цільове призначення яких обліковувалося як «поповнення рахунку». Інших зобов`язань, окрім аліментних, перед ОСОБА_2 у період з 29 грудня 2018 року по 30 листопада 2021 року у скаржника не було і наразі немає. З огляду на вказане скаржник послався на практику ВС датовану 2019-2020 роками у справах 642/6906/16-ц, 648/1102/19. Щодо відмови у стягненні аліментних зобов`язань, виходячи з розміру не меншому 50 % прожиткового мінімуму на дитині відповідного віку та обрахування їх виходячи з приписів ч. 2 ст. 195 СК України, то таке твердження суду є невірним, оскільки дана норма поширюється на непрацюючих осіб, тоді як скаржник є засновником і керівником юридичної особи ТОВ «Оскар-Експорт», що підтверджується інформацією з ЄРЮОПГФ, отже в розумінні ст. ст. 65, 73 ГК України є працюючим, юридична особа є діючою. У відзиві на апеляційну скаргу Деражнянський ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вказав на невмотивованість вимог апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням вимог законодавства. При цьому вказав, що скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що на момент виникнення заборгованості зі сплати аліментів він працював. Відповідно ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» його обов`язок надати відділу ДВС інформацію про свої доходи, з яких відповідно до виконавчого документа і мають нараховуватися аліменти. Після надання довідки про доходи боржника, йому буде здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у чіткій відповідності до виконавчого документа та діючого законодавства. Якщо боржник працював але заробітна плата йому не нараховувалась, а також має наявну заборгованість зі сплати аліментів заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, так як визначено СК України та ЗУ «Про виконавче провадження». На даний час у державного виконавця відсутні будь-які законні підстави для проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 57844672 від 04 грудня 2018 року, оскільки всі виконавчі дії державного виконавця проведені на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження». Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Колегія суддів, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Самбір О. Є., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, дійшла наступних висновків. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України ухвала є різновидом судового рішення. Судове рішення в оскаржуваній частині в цілому відповідає критерію обґрунтованості судового рішення виходячи з наступного. При розгляді справи встановлено, що на виконанні Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження № 57844672 від 04 грудня 2018 року з виконання судового наказу № 711/4403/18 від 11 вересня 2018 року, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 31 травня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття (а. с. 16). 05 грудня 2018 року державним виконавцем Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного МУ МЮ юстиції (м. Хмельницький) Гораєвою А. П. за заявою ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу № 711/4403/18 від 11 вересня 2018 року та за вих. № 12286 від 05 грудня 2018 року направлено сторонам виконавчого провадження. Зобов`язано боржника сплачувати аліменти щомісячно, підтверджуючі документи про сплату надавати державному виконавцю. Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП скасовано. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (т. 1 а. с. 6-9) 27 грудня 2021 року скаржник ОСОБА_1 звернувся із заявою до Деражнянського ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про перерахунок аліментних платежів у ВП № 57844672 (т. 1 а. с. 12-14). 11 січня 2022 року за № 20.5-20/290 Деражнянським ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) скаржнику відмовлено в перерахунку та надано відповідь про те, що для зарахування сплачених скаржником коштів на рахунок дочки ОСОБА_7 в рахунок погашення заборгованості по аліментах, необхідна розписка ОСОБА_2 , а також додано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів згідно з яким станом на 01 січня 2022 року наявна переплата в розмірі 992,77 грн (а. с. 18). Згідно витягу з ЄДРЮОФОП за громадянином Франції ОСОБА_1 з 01 жовтня 2015 року зареєстровано ТОВ «Оскар Експорт» (а. с. 73). Відповідно до змісту податкових декларацій на прибуток підприємства за період з 2 кварталу 2018 по 3 квартал 2021 роки, доходи, що підлягають оподаткуванню відсутні (а. с. 68-72). У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12). Положеннями ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок стягнення аліментів. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно до ч. 2 ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Відповідно до ч. 1 ст. 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. У відповідності до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України та до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (доход) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що і було здійснено державним виконавцем. Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Враховуючи норми ч. 2 ст. 195 СК України, місцевий суд прийшов до вмотивованого висновку про те, що, оскільки про своє фактичне місце роботи боржник не повідомив, що є його безпосереднім обов`язком, як боржника, виходячи з приписів ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а в ході здійснення виконавчого провадження при перевірці за допомогою АСВП через відповідні реєстри встановлено, що боржник не працює, та беручи до уваги наявну заборгованості зі сплати аліментів, державний виконавець здійснював нарахування заборгованості зі сплати аліментів у відповідності до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Щодо вимоги про перерахунок аліментних платежів, виходячи з розрахунку 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, місцевий суд вірно прийшов до висновку про те, що дана вимога не узгоджується з правовими нормами, які регулюють правовідносини, що стосуються граничного мінімуму аліментів на одну дитину. Так, у відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України - мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наведена норма вказує на те, що сплата аліментів не може бути меншою мінімального гарантованого розміру. Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Щодо врахування в якості сплати аліментів платежів сплачених безпосередньо на рахунок неповнолітньої дитини, суд обґрунтовано виходив з того, що сторонами виконавчого провадження є стягувач ОСОБА_2 та боржник ОСОБА_1 , на користь якої на утримання неповнолітньої дитини він повинен сплачувати аліменти до досягнення дитиною повноліття, відповідно зарахуванню підлягають лише ті кошти які сплачені боржником безпосередньо на рахунок стягувача ОСОБА_2 та через орган примусового виконання та відповідно до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, норми якої наводилися вище, в загальній сумі 111 587,94 грн. Водночас, сплачені ОСОБА_1 кошти на рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_3 в АТ «Приватбанк», суд правомірно розцінив як право батька на додаткове утримання дитини у розумінні належного виконання батьківських обов`язків. Близький за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року у справі № 200/14541/17 (провадження № 61-2599св19), При цьому, даючи оцінку доводам скаржника, зокрема щодо неврахування квитанцій відповідно до яких були перераховані кошти на рахунок ОСОБА_2 та їхньої доньки, цільове призначення яких обліковувалося як «поповнення рахунку», суд погоджується з вмотивованим висновком місцевого суду, про те, що вказані кошти не свідчать про виконання ним обов`язку щодо виконання зазначеного судового рішення щодо сплати (погашення заборгованості) аліментів, а відтак такі не могли бути враховані державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів. Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що близьким до змісту є висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 2607/386/2012 (провадження № 61-13617св21), та постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року № 759/4666/20 (провадження 61-19514св21), зокрема «Суд першої інстанції також не встановив, що перераховані кошти є аліментами із зазначенням будь-яких слів, словосполучення які б свідчили про це, а не є добровільною участю батька у витратах на дітей чи участі в інших витратах колишньої дружини та їх дітей». Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що під час вирішення тотожних спорів мають враховуватись саме останні висновки, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на наведене посилання скаржника в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, які датовані 2019-2020 роками, апеляційний суд до уваги не бере. Щодо вимоги про видачу помісячної довідки державним виконавцем по виконавчому провадженню № 57844672, дана вимога обґрунтовано не підлягає задоволенню, оскільки місцевий суд вірно вказав на те, що після проведення перерахунку сторони виконавчого провадження мають право звертатися до державного виконавця з приводу уточнення розрахунків чи їх фіксації у довідці. Разом з тим, колегія суддів враховує, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження і неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав стягувача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині без змін, так як рішення суду першої інстанції в приведеній частині ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Самбір Ольги Євгенівни залишити без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2022 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 серпня 2022 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук О. В. Карпенко