LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Велика Палата ВС9901/388/21

від 19.08.2022 · Велика Палата
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

УХВАЛА 19 серпня 2022 року м. Київ Справа № 9901/388/21 Провадження № 11-92заі22 Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 липня 2022 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України (далі - ВРУ, Рада), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії із залученням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений ВРУ) та Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) як третіх осіб на стороні позивача, зупинення провадження у справі, і ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати: - неправомірною бездіяльність Президента України, ВРУ, ВРП, які зволікали з розглядом його запиту на інформацію від 24 липня 2021 року та заяв від 27 і 29 серпня 2021 року, та - зобов`язати Президента України, ВРУ, ВРП розглянути запит на інформацію від 24 липня 2021 року, заяви від 27 і 29 серпня 2021 року, а також вжити заходи для поновлення позивача на посаді судді. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі також - КАС ВС; Суд) ухвалою від 25 жовтня 2021 року прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 і відкрив провадження у справі №9901/388/21. Справу призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У позовній заяві ОСОБА_1 з посиланням на частину третю статті 49, частину шосту статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначив третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, НАЗК. На думку позивача, зважаючи на спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, НАЗК потребує участі у розгляді цього спору. 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до Суду заяву «про забезпечення судом [його] прав позивача щодо особистої участі у справі та вжиття заходів безпеки», у якій, з-поміж іншого, зазначив, що бажає брати особисту участь у розгляді справи і надати суду свої пояснення та обґрунтування позову. Оскільки натепер загроза його життю вбивством залишається реальною, суд має вжити заходів, щоб убезпечити його особу й таким чином усунути завади для особистої його участі в розгляді справи. У зв`язку з цим позивач вкотре просив зробити так, щоб в умовах забезпеченого судом захисту він міг особисто брати участь у розгляді справи і на судовому засіданні доводити протиправність дій відповідачів. А для втілення заходів безпеки, можливості особисто бути на судовому засіданні і для захисту його законних прав та інтересів просив залучити НАЗК та Уповноваженого ВРУ як третіх осіб. Із заявами подібного змісту та значення, які містили прохання їхнього автора забезпечити захист його життя та здоров`я у зв`язку зі зверненням до суду; повідомлення про необхідність вжиття судом заходів безпеки від загроз його життю та здоров`ю, щоб уможливити спроможність брати особисту участь у розгляді заявленого ним позову; бажання бути на судовому засіданні особисто і доводити правоту своїх вимог; вимоги гарантувати його захист, безпеку й об`єктивний захист його прав та інтересів через залучення до розгляду справи НАЗК та Уповноваженого ВРУ, позивач звертався також 02 лютого і 17 липня 2022 року. У заяві від 02 лютого 2022 року ОСОБА_1 , серед іншого, просив відкласти розгляд справи з огляду на згадані вище підстави. У заяві від 17 липня 2022 року до мовленого в попередніх заявах додав міркування про свою впевненість в упередженості всіх суддів КАС ВС щодо нього та його позовних вимог та, окремо, про фактор введення з 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану. З цього приводу зазначив, що об`єктивний розгляд справи неможливий, оскільки створені перешкоди для його прибуття до суду й особистої участі у розгляді справи, як-от: в країні встановлена комендантська година; змінений та постійно змінюється розклад руху поїздів; «Укрпошта» не завжди приймає відправлення на Київ; лунають постійні повітряні тривоги, що змушують його ховатися у бомбосховищах; судді Верховного Суду створюють постійні нові «шахрайські оборудки» (корупційні схеми) з метою завадити об`єктивному розгляду його справи, що, з погляду позивача, є свідченням створення у Верховному Суді «злочинного угрупування» для зміни конституційного ладу на диктаторський режим тощо. В аспекті наведеного позивач вважає за потрібне заявити клопотання про зупинення (відкладення) розгляду справи до закінчення воєнного стану. Отож, у підсумку ОСОБА_1 просив усунути перешкоди для розгляду його заяви, описані в такій від 02 лютого 2022 року; зупинити (відкласти) провадження у справі до скасування воєнного стану; забезпечити розгляд справи за його особистої участі. КАС ВС ухвалою від 28 липня 2022 року відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, вжиття заходів безпеки, забезпечення його особистої участі у справі та залучення до участі у справі №9901/388/21 НАЗК та Уповноваженого ВРУ як третіх осіб. ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині рішення про відмову зупинити провадження у справі до скасування воєнного стану. Правила статті 296 КАС України встановлюють форму та зміст апеляційної скарги. За частиною четвертою статті 152 КАС України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої, частиною шостою статті 296 цього Кодексу до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати цього платежу. З цих положень процесуального закону можна виснувати, що якщо особа не звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі, то вона повинна його сплатити. Апелянт ОСОБА_1 знає, що повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову в зупиненні провадження у справі. Відтак можна сказати, якщо скаржник вважає, що відповідачі порушують його права і вимагає захисту свого порушеного права в судовому порядку, то для звернення до суду він має виконати встановлені процесуальним законом вимоги щодо форми і порядку подання позовної заяви чи апеляційної скарги. Однією з вимог закону є сплата судового збору в розмірі, який визначається залежно від змісту заявленої позовної вимоги, предмету оскарження та наявності пільг для звільнення від сплати судового збору. ОСОБА_1 не платить судового збору, натомість просить звільнити його від сплати цього платежу і називає для цього причини: скрутне матеріальне становище (перебуває на пенсії, розмір якої становить сім тисяч гривень); хворобливе здоров`я, стан війни в Україні, через яку часто ховається в бомбосховищах, допомога переселенцям та волонтерам, надто тривалий стаж служіння в судовій системі України, тривалість розгляду його вимог про поновлення на посаді судді, значні витрати, пов`язані з попередніми розглядом його звернень до суду, «саботаж» з боку судів України у питаннях ухвалення очевидного рішення про поновлення його на посаді судді. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Без пред`явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу, або документів, зокрема й названих у скарзі апелянта, які мають значення для виміру матеріального становища скаржника, розглянути заявлене клопотання неможливо. Позивач ОСОБА_1 , як видно з описаних вище обставин, не виконав вимоги закону, а це своєю чергою унеможливлює прийняття його апеляційної скарги про перегляд судового рішення допоки не будуть усунуті зазначені недоліки (недоробки) скарги. Обставин і документів, що засвідчували би право не платити встановлений законом платіж за подання апеляційної скарги, скаржник не навів і документально не обґрунтував. На підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на наведені вище норми законодавства за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 2481 грн. Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.под), Код банку отримувача (МФО)899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали. З огляду на викладене та відповідно до вимог частини другої статті 298 та статті 169 КАС Україниапеляційну скаргу треба залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоробок - надати документ про сплату судового збору або документи, що звільняють апелянта від сплати цього платежу. Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАС України). Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Великої Палати Верховного Суду М.І. Гриців

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»