Рішення КАС ВС № 990/243/23

РІШЕННЯ Іменем України 21 травня 2024 року м. Київ справа №990/243/23 адміністративне провадження № П/990/243/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді: Шишова О.О., суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх Н. Є., Яковенка М.М., за участю: секретаря судового засідання Івченка М.В., представника відповідача Пантюхової Л.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/243/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя про визнання дій, бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення шкоди, УСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ 1. 02 жовтня 2023 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ( з урахуванням збільшення позовних вимог та відмови від позовних вимог) ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, в якій просить: 1) визнати неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду заяви від 14 травня 2023 року; зобов`язати їх розглянути ії та надати обґрунтовані відповіді; 2) визнати неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду заяви від 17 вересня 2023 року; зобов`язати їх розглянути ії та надати обґрунтовані відповіді; 3) визнати неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду скарги від 20 вересня 2023 року; зобов`язати їх розглянути ії та надати обґрунтовані відповіді; 4) визнати неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя щодо нерозгляду заяви від 27 вересня 2023 року; зобов`язати їх розглянути ії та надати обґрунтовані відповіді; 5) визнати неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя щодо не розгляду заяви від 19 листопада 2023 року; зобов`язати Президента України, Верховну Раду України, Вищу раду правосуддя розглянути ії та надати обґрунтовану відповідь; 6) зобов`язати Президента України, Верховну Раду України, Вищу раду правосуддя вжити заходи щодо внесення змін у рішення ВРП від 15.06.21р (мотивувальну частину), за недоведеністю; 7) відшкодувати завдану йому шкоду неправомірними діями та бездіяльністю Президента України, Вищої Ради Правосуддя, Верховної Ради України на загальну суму 214 966 904 грн 68 коп. (двісті чотирнадцять мільйонів дев`ятсот шістдесят шість тисяч дев`ятсот чотири гривні 68 копійок )

2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2023 року вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого-судді Шишова О.О., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.

3. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі. 4. 27 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просить відмовити у його задоволенні. 5. 28 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. 6. 28 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду від Президента України надійшов відзив на адміністративний позов, у якому вона просить відмовити у його задоволенні. 7. 13 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову (частини позовних вимог), у якій останній указує, що 28 листопада 2023 року рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП), на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) від 25 жовтня 2023року його переведено на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду. 06 грудня 2023 року, наказом ВО Голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 зараховано у штат суду. Просив прийняти відмову від частини позовних вимог, а саме щодо зобов`язання Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя вжити заходи щодо переведення його на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду

8. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відмову від позову (частини позовних вимог) задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 та закрито провадження у справу щодо позовних вимог щодо: - зобов`язання Президента України, Верховну Раду України, Вищу раду правосуддя вжити заходи щодо переведення його на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду; 9. 28 листопада 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення предмету та підстав позову, в якій просить суд, визнати неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя щодо не розгляду заяви від 19 листопада 2023 року; зобов`язання Президента України, Верховну Раду України, Вищу раду правосуддя розглянути ії та надати обґрунтовану відповідь.

10. Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі №990/243/23, а саме: - визнання неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 листопада 2023 року; - зобов`язання Президента України, Верховну Раду України, Вищу раду правосуддя розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 листопада 2023 року та надати обґрунтовану відповідь .

11. Позивач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. 11.1. Представник Верховної Ради України та Вищої ради правосуддя у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

12. У судовому засіданні представник відповідача (Президент України) заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила їх задоволенні відмовити.

13. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав. ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 14. 14 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Президента України ОСОБА_2 , Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя та інших (17,20,29 вересня та 19 листопада 2023 року) які стосувалися поновлення позивача на посаді судді.

15. Листами секретаріату Вищої ради правосудця, Офісу президента України надано відповіді, які направлено на адресу Позивача..

16. ОСОБА_1 уважаючи, що по сьогоднішній час вказані заяви Президентом України, ВРУ, ВРП не розглянуті, позивач звернувся до суду з цим позовом. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

17. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачі допустили відносно нього протиправну бездіяльність, оскільки до цього часу він не отримав обґрунтованих відповідей на звернення від 14.05.2023 р., 17.09.2023 р., 20.09.2023 р. 27.09.2023 р., 19.11.2023 р., у зв`язку з неналежним розглядом указаних заяв (звернень) уважав, що йому завдано шкоду. 17.1. Крім того, у періоді 2021 -2023 років ОСОБА_1 неодноразово звертався до ВРП щодо внесення змін у рішення ВРП від 15 червня 2021 року (мотивувальну частину), оскільки вказане рішення ВРП(мотивувальна частина) є образливим, таким що принижує його честь, гідність і ділову репутацію, очевидно складеного з метою помсти та знущання, що є зухвалим порушенням статті 61 Конституції України, але всі звернення або спотворені співробітниками ВРП або приховані. Ураховуючи зазначене ОСОБА_1 просить зобов`язати Президента України, Верховну Раду України, Вищу раду правосуддя вжити заходи щодо внесення змін у рішення ВРП від 15.06.21р (мотивувальну частину), за недоведеністю.

18. У відзиві (ВРП) на позовну заяву проти задоволення адміністративного позову заперечує. Зазначає, що Вища рада правосуддя не вчиняла жодних дій та не допускала бездіяльності, які б створювали для Позивача права та обов`язки в результаті чого могло виникати для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом. Крім того, листами секретаріату Вищої ради правосудця надано відповіді на вказані заяви позивача, які направлено на адресу Позивача.

19. Верховна Рада України надала відзив на позовну заяву, у якому вказано, що питання, які порушенні у згаданих зверненнях ОСОБА_1 не відносяться до повноважень Верховної Ради України, визначених положеннями статті 85 Конституції України, тому таке звернення 22.09.2023 р. було надіслано відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» за належністю до Офісу Генерального прокурора та Вищій раді правосуддя (копії листів додаються), про що було повідомлено ОСОБА_1 .

20. Повноваження Верховної Ради України визначені у статті 85 Конституції України, однак питання, порушенні у зверненнях ОСОБА_1 від 15.05.2023 р., 17.09.2023 р., 20.09.2023 р. та 27.09.2023р. не належать до конституційних повноважень парламенту, а тому направляючи згадані звернення позивача за належністю до інших державних органів для подальшого їх розгляду, Верховна Рада України діяла у порядку, визначеному частиною третьою статті 7 Закону України «Про звернення громадян».

21. Офіс Президента України надав відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповіді на звернення позивача надавалися Департаментом з питань звернень громадян Офісу Президента України - самостійним структурним підрозділом Офісу Президента Україні!, до основних завдань якого належить організація розгляду в установленому порядку звернень громадян до Президента України та Офісу Президента України, здійснення обліку та аналізу таких звернень, моніторингу розгляду звернень та вжиття заходів щодо розв`язання порушених у них питань (пункт 7 Положення). Таким чином, розгляд заяв позивача було правомірно організовано Офісом Президента України. Тобто ОСОБА_1 надано відповіді на вказані заяви позивача.

22. Крім того, представник Президента України зазначає, що з позовної заяви ОСОБА_1 не вбачається, якої саме шкоди завдано йому під час розгляду його звернень. Позивач у своєму позові не довів наявність будь-якої шкоди, завданої йому відповідачами, протиправність діяння відповідачів, наявність причинного зв`язку між шкодою і діями відповідача та вини відповідачів в ії заподіянні. Отже, позовна вимога про відшкодування шкоди задоволення не підлягає з огляду на ії необґрунтованість. IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

23. Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

24. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення врегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 № 393/96 (далі - Закон України № 393/96).

25. Частиною першою статті 1 Закону України № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних Інтересів та скаргою про їх порушення.

26. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

27. Так, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності, (частина друга статті 3 Закону України № 393/96).

28. Статтею 5 вказаного Закону встановлені вимоги до звернення, а статтею 7 цього Закону визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

29. Відповідно до статті 20 Закону України № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

30. Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

31. Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2008 року № 23-рп/2008 (справа про проголошення Президентом України всеукраїнського референдуму за народною ініціативою) зазначив, що згідно з Конституцією України Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (частина друга статті 102), він зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Щодо неправомірної бездіяльності Президента України про нерозгляд заяв ОСОБА_1 , Суд зазначає наступне.

32. Повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України. На цьому неодноразово наголошувалося у рішеннях Конституційного Суду України (від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003, від 7 квітня 2004 року № 9-рп/2004, від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007, від 2 жовтня 2008 року № 19-рп/2008, від 8 жовтня 2008 року № 21-рп/2008 та інших). Законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов`язків на Президента України, крім тих, що передбачені нормами Конституції України.

33. Основні функції і повноваження Президента України визначено у статті 106 Конституції України. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

34. Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 417 «Питання забезпечення діяльності Президента України» утворено Офіс Президента України.

35. Відповідно до пункту 3 Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436, (далі - Положення) основними завданнями Офісу є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

36. Підпунктом 22 пункту 4 Положення визначено повноваження Офісу організовувати, зокрема, розгляд звернень громадян, які звертаються до Президента України, здійснювати облік та аналіз таких звернень, на основі аналізу таких звернень розробляти та подавати Главі держави пропозиції щодо розв`язання порушених у них проблем.

37. Суд звертає увагу позивача на те, що самостійним структурним підрозділом Офісу Президента України, який відповідно до покладених завдань забезпечує організацію розгляду в установленому порядку звернень громадян до Президента України та Офісу (у тому числі електронних звернень та електронних петицій), особистого прийому громадян, які звертаються до Президента України, Офісу, є Департамент з питань звернень громадян (далі - Департамент).

38. Так, звернення ОСОБА_1 від 14 травня 2023 року щодо вжиття заходів «по відновленню конституційного ладу країни» надійшло до Офісу Президента України 19 травня 2023 року та на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслано Департаментом до Офісу Генерального прокурора для розгляду у частині питань, що належать до компетенції, про що водночас письмово повідомлено заявника (листи від 22.05.2023 № 22/036620-04, а.с. 22, том 2).

39. Звернення позивача від 17 вересня 2023 року щодо вжиття заходів по відновленню конституційного ладу країни надійшло до Офісу Президента України 26 вересня 2023 року, передано до Департаменту для відповідної роботи. На зазначене звернення ОСОБА_1 надано відповідь від 03.10.2023 №22/054309-04 про скерування до відділу інформаційно-аналітичної роботи Департаменту для врахування та використання у роботі. Крім того, звернення було надіслано для розгляду до Офісу Генерального прокурора, про що повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 35, том 2).

40. Звернення ОСОБА_1 від 20 вересня 2023 року щодо поновлення його прав на судовий захист у КОАС та ШААС надійшло до офісу Президента України 25 вересня 2023 року. За результатами опрацювання в департаменті звернення на підставі частини першої, восьмої статті 5, 12 Закону України «Про звернення громадян» було повернуто заявникові з відповідним роз`ясненням щодо неприпустимості втручання Президента України в судочинство (лист від 27 вересня 2023 року №22/052542-04, а.с. 42-43, том 2).

41. Звернення повивача від 27 вересня 2023 року щодо «поновлення прав громадянина та судді», відшкодування матеріальних збитків надійшло до Офісу Президента України 03 жовтня 2023 року. За результатами опрацювання звернення Департаментом, заявнику надіслано відповідь - лист від 12 жовтня 2023 року №22/055316-04 у якому зазначено, що прохання вжити заходів по усуненню перешкод у належному розгляді заяв повідомлено, що звернення ОСОБА_1 від 14.05.2023 надіслано на розгляд у межах повноважень до Офісу Генерального прокурора, про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 22.05.2023 № 22/036620-04 та надано роз`яснення про сферу застосування Закону України «Про звернення громадян». Отже розгляд звернення ОСОБА_1 організовано згідно вимог чинного законодавства.

42. Щодо прохання «переформатовати склад ВРП» повідомлено, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

43. Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з`їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох- обирає Верховна Рада України, двох-обирає з`їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох-обирає з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

44. Згідно з підпунктом 22 пункту 4 Положення про Офіс президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436, Офіс відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян, які звертаються до Президента України, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв`язання порушених у них проблем.

45. Також зазначено, що повноваження Президента України, як неодноразово наголошувалося у рішеннях Конституційного Суду України, визначаються виключно Конституцією України. При цьому законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов`язків на Президента України, крім тих, що прямо передбачені нормами Конституції України. Отже, вирішення порушеного у зверненні прохання відшкодувати шкоду завдану неналежним розглядом заяви від 14.05.2023 має вирішуватись через юридичні механізми, передбачені актами цивільного законодавства. ( а.с.29, том 2).

46. Заява (звернення) ОСОБА_1 від 19 листопада 2023 року «Про припинення злочинних реформ правоохоронної системи та судової гілки влади, поновлення прав громадян на захист від злочинів та судовий захист» надійшла до Офісу Президента України 24 листопада 2023 року та передана до Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України ( далі також - Департамент) для відповідної роботи 29 листопада 2023 року. У відповідь на звернення заявникові надіслано лист від 21 грудня 2023 року № 22/069919-04 про те, що викладені у зверненні пропозиції передано до відділу інформаційно-аналітичної роботи Департаменту для врахування та використання в роботі.

47. Разом із тим, щодо висловлених заявником пропозицій Главі держави «негайно припинити проведення злочинних реформ правоохоронної системи та судової гілки влади», «вжити заходи до повернення країни на демократичний, конституційний шлях розвитку» заявника поінформовано, що Президентом України вживаються заходи зі створення умов для забезпечення дієвого захисту прав і законних інтересів громадян, у тому числі шляхом реалізації державою правоохоронної функції.

48. Також позивачу із посиланням на норми чинного законодавства надано відповіді на всі поставлені у зверненні питання та пропозиції, зокрема роз`яснено, у яких випадках у Президента України виникає право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, який орган має повноваження на «переформування ВРП, змінивши її склад» тощо.

49. Стосовно висловленого заявником прохання «усунути перешкоди у належному розгляді» його звернень до Глави держави зазначено, що розгляд його звернень, які надходили до Офісу Президента України, організовано відповідно до вимог чинного законодавства (звернення від 14 травня 2023 року щодо вжиття заходів «по відновленню конституційного ладу країни», від 17 вересня 2023 року щодо «вжиття заходів по відновленню конституційного ладу країни» від 20 вересня 2023 року щодо «поновлення прав на судовий захист у КОАС та ШААС»).

50. Щодо висловленого заявником прохання «вжити заходів щодо поновлення ОСОБА_1 прав на судовий захист у КОАС, ШААС та КАСВС, винних у їх порушенні притягнути до відповідальності» позивачу було роз`яснено, що відповідно до статей 124, 126, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими посадовими особами не допускаються; вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється; судді при здійсненні правосуддя незалежні й керуються верховенством права.

51. Окрім того, в частині вжиття заходів безпеки у зв`язку з можливою загрозою життю, звернення було надіслано для розгляду до Національної поліції України. (а.с.213, том 2).

52. Суд звертає увагу позивача на те, що відповіді на звернення позивача надавалися Департаментом з питань звернень громадян Офісу Президента України, що повністю спростовує посилання позивача про те ,що вказані заяви Президентом України не розглянуті. Щодо неправомірної бездіяльності Вищої ради правосуддя про нерозгляд заяв ОСОБА_1 , Суд зазначає наступне.

53. Частиною десятою статті 131 Конституції України встановлено, що в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

54. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-уіІІ (далі - Закон України № 1402-VIII) і Законом України «Про Вищу раду правосудця» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон України № 1798-УІІІ).

55. Отже, системного аналізу зазначених положень законодавства та з характеру спірних правовідносин вбачається, що Вища рада правосуддя, зобов`язана в межах своєї компетенції, протягом встановленого законом строку надати обґрунтовану відповідь за результатами розгляду звернення. 56. 14 травня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА_1 (вх. К-450/3/7-23) з проханням вжити заходи стосовно поновлення його прав під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва його позову від 13 грудня 2022 року, усунути перешкоди у розгляді заяв від 29 грудня 2021 року, від 1 лютого, 4 та 22 березня 2023 року, притягнення винних до відповідальності, поновлення його прав громадянина та судді на працю. 57. 09 червня 2023 року Вища рада правосуддя листом секретаріату № 5158-0/9-23 надала Позивачу обґрунтовану відповідь, у якій указала, що Державна судова адміністрація України забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів, якій доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації Закону України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду». Передача адміністративних справ Окружного адміністративного суду міста Києва до Київського окружного адміністративного суду триває. 58.Також зазначалось, що поновлення судді на посаді не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, а процедуру добору на зайняття посади судді здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України. При цьому наголошувалось, що охорону прав громадян забезпечує Національна поліція України.

59. Листами секретаріату Вищої ради правосуддя від 1 лютого 2022 року № К-12-655/0/9-22, від 3 та 22 березня 2023 року № 1566/0/9-23, № 2055/0/9-23, від 25 квітня 2023 року № 3581/0/9-23 на заяви від 29 грудня 2021 року, від 1 лютого, 4 та 22 березня 2023 року надано відповіді, які направлено на адресу Позивача. (а.с. 184-185, том 1) 60. 17 вересня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № К-450/5/7-23) щодо притягнення до відповідальності суддів Київського апеляційного адміністративного суду, Верховного Суду, виконання Вищою радою правосуддя постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2023 року. 61. 16 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя листом за вих. № 8938/0/9-23 надала позивачу відповідь, в якій указала, що Вища рада правосуддя уповноважена надавати оцінку поведінці судді в межах дисциплінарного провадження, яке здійснюють Дисциплінарні палати після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді.

62. У Вищій раді правосуддя зареєстровано заяву Позивача від 19 червня 2022 року (вх. № К-12/3/7-22 від 24 червня 2022 року) як дисциплінарну скаргу щодо суддів Верховного Суду ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27., ОСОБА_17, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28, ОСОБА_29., ОСОБА_20, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_21, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35

63. Вища рада правосуддя на зазначене зверення ОСОБА_1 надала відповідь, що у разі надходження дисциплінарної скарги щодо суддів Київського апеляційного адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», таку скаргу буде розглянуто в установленому законом порядку після відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя.

64. Щодо виконання Вищою радою правосуддя постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 9901/388/21, Вищою радою правосуддя зазначено, що 10 серпня 2023 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням № 52/зп-23 здійснила автоматизований розподіл між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання щодо можливості переведення ОСОБА_1 , судді військового суду Дніпропетровського гарнізону, на посаду судді до іншого суду для підготовки до розгляду і доповіді.

65. Щодо вжиття заходів безпеки стосовно Позивача зазначено, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування.

66. Згідно з частиною одинадцятою статті 133 цього Закону орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян, яким направлено звернення Ради суддів України з питань забезпечення безпеки суддів, зобов`язані розглянути таке звернення протягом десяти днів з дня його отримання і вжити заходів щодо усунення загроз безпеці суддів. (а.с. 207-209 том 1) 67. 20 вересня 2023 року та 27 вересня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга ОСОБА_1 (вх. № К-450/6/7-23) та заява ОСОБА_1 (вх. № К-2214/2/7-23) відповідно щодо вжиття заходів стосовно тривалого нерозгляду Київським окружним адміністративним судом позовної заяви від 2 серпня 2023 року, Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги від 28 червня 2023 року на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 8 травня 2023 року, притягнення винних до відповідальності. 68. 20 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя листом за вих. № 9112/0/9-23 надала позивачу відповідь, у якій вказала, що у разі надходження від Позивача дисциплінарної скарги щодо суддів Київського апеляційного адміністративного суду, Шостого апеляційного адміністративного суду її буде розглянуто в установленому законом порядку.

69. Щодо вжиття заходів стосовно поновлення прав Позивача під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва позову від 13 грудня 2022 року, а також права громадянина та судді на працю, вжиття заходів безпеки Позивача поінформовано про прийняття Верховною Радою України 13 грудня 2022 року Закону України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду». Зокрема, зазначено, що Державній судовій адміністрації України, яка забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів, доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.

70. Щодо вжиття стосовно Позивача заходів безпеки повідомлено, що згідно з частиною одинадцятою статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян, яким направлено звернення Ради суддів України з питань забезпечення безпеки суддів, зобов`язані розглянути таке звернення протягом десяти днів з дня його отримання і вжити заходів щодо усунення загроз безпеці суддів.

71. До Вищої ради правосуддя відповідні звернення стосовно Позивача від Ради суддів України не надходили.

72. Щодо внесення змін до рішення Вищої ради правосуддя від 15 червня 2021 року №1341/0/15-21, ОСОБА_1 роз`яснено, що в цьому випадку рішення вичерпало свою дію, внесення змін до рішень Вищої ради правосуддя законодавством не передбачено а поновлення на посаді є достатнім для відновлення порушених прав. Оскарження рішень Вищої ради правосуддя здійснюється виключно до Верховного Суду у порядку та строки, що визначені статтею 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

73. Щодо переведення на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду, присвоєння чергового військового звання - полковник, присвоєння чергового кваліфікаційного класу судді, відшкодування шкоди, заподіяної незаконним, як зазначається, звільненням з посади судді військового суду Дніпропетровського гарнізону, зарахування до загального стажу роботи на посаді судді та військового стажу часу вимушеного непрацевлаштування, ОСОБА_1 повідомлено, що це не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

74. Щодо виконання Вищою радою правосуддя постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 9901/388/21, спрямованої на вирішення питання щодо можливості переведення ОСОБА_1 на посаду судді до іншого суду того самого рівня, Вища рада правосуддя вказувала, що ОСОБА_1 неодноразово було поінформовано з наданням відповідних роз`яснень (листи секретаріату Вищої ради правосуддя від 18 липня 2023 року N° К-2214-6154/0/9-23, від 14 серпня 2023 року N° К-2000/1-6806/0/9-23, листи Вищої ради правосуд дя від 25, 30 серпня 2023 року N°7289/0/9-23, 7421/0/9-23, від 16 жовтня 2023 року N° 8938/0/9-23).

75. Також у листі зазначено, що до Вищої ради правосуддя не надходили рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про переведення Позивача на посаду судді до іншого суду.(а.с. 228-230, том 1) 76. 24 листопада 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА_1 від 19 листопада 2023 року (вх. К-450/7/7-23) про припинення злочинних реформ правоохоронної системи та судової гілки влади, поновлення прав громадян на захист злочинів та судовий захист. 19 грудня 2023 року Вища рада правосуддя листом № К-450/7-13542/0/9-23 надала Позивачу обґрунтовану відповідь, у якій вказала, що за результатами розгляду звернень від 14 травня 2023 року, 17 та 20 вересня 2023 року листом секретаріату Вищої ради правосуддя від 9 червня 2023 року № 5158/0/9- 23, листами Вищої ради правосуддя від 16 жовтня 2023 року № 8938/0/9-23, від 20 жовтня 2023 року № 9112/0/9-23 надано відповіді в межах повноважень Вищої ради правосуддя та відповідно до вимог законодавства.

77. Повідомлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 28 листопада 2023 року № 1128/0/15-23 Позивача переведено на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

78. Крім того, заявника також поінформовано, що у Вищій раді правосуддя зареєстровано заяву Позивача від 19 червня 2022 року (вх. № К-12/3/7-22 від 24 червня 2022 року) як дисциплінарну скаргу щодо суддів Верховного Суду ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_36., ОСОБА_18 , ОСОБА_37., ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_21 , ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та автоматизованою системою розподілу справ передано члену Вищої ради правосуддя - доповідачу Бондаренко Т.З. для проведення попередньої перевірки. (а.с. 74, том3)

79. Суд звертає увагу позивача на те, що з метою виконання вимог законодавства, дотримуючись чітко визначених положень Закону України N 393/96 та діючи виключно в межах своїх повноважень, Вищою радою правосуддя своєчасно розглянуті звернення ОСОБА_1 від 14 травня 2023 року вх. N° К-450/3/7-23, від 17 вересня 2023 року вх. N° К-450/5/7-23, від 20 вересня 2023 року вх. N° К-450/6/7-23 та 27 вересня 2023 року вх. N° К-2214/2/7-23., від 19 листопада 2023 року вх.№ К-450/7/7-23.

80. Таким чином, Вища рада правосуддя не вчиняла жодних дій та не допускала бездіяльності, які б створювали для Позивача права та обов`язки в результаті чого могло виникати для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом. При цьому, незгода Позивача з відповідями не свідчить про порушення законодавства України. Щодо неправомірної бездіяльності Верховної Ради України про нерозгляд заяв ОСОБА_1 , Суд зазначає наступне.

81. Основні вимоги до організації розгляду звернень громадян визначені Положенням про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, який затверджено Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 19 від 08 лютого 2021 року (далі по тексту - Положення про порядок роботи з документами).

82. Відповідно до пунктів 153, 154 Положення про порядок роботи з документами діловодство, що стосується звернень до Верховної Ради України, керівництва Верховної Ради України, органів Верховної Ради України, депутатських фракцій (депутатських груп), Апарату, керівництва Апарату, структурних підрозділів, їх посадових осіб (далі - діловодство за зверненнями), здійснюється структурним підрозділом з питань звернень громадян. В інших структурних підрозділах діловодство за зверненнями здійснюється спеціально визначеними для цього працівниками. Діловодство за зверненнями до народних депутатів України здійснюється помічниками- консультантами народних депутатів України. Діловодство за зверненнями здійснюється за допомогою підсистеми "Листи та звернення громадян", що є складовою ЄАС (єдина автоматизована система роботи з документами у Верховній Раді України).

83. Пунктами 165, 166 згаданого Положення про порядок роботи з документами діловодство передбачено, що звернення, що надійшло до Верховної Ради України, попередньо опрацьовується структурним підрозділом з питань звернень громадян, під час якого визначається: 1) належність документа до звернення; 2) відповідність звернення вимогам статті 5 Закону України "Про звернення громадян"; 3) відповідність адресування звернення, цілісність вкладень, наявність усіх зазначених у зверненні додатків, супровідних листів; 4) ознаки надходження та виду звернень відповідно до класифікатора, передбаченого пунктом 172 цього Положення; 5) предмет і стислий зміст звернення; 6) належність предмета звернення до повноважень органу чи посадової особи, яким адресоване звернення; 7) виконавець, до компетенції якого належить предмет звернення; 8) наявність підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", для визнання звернення таким, що не підлягає розгляду.

84. Звернення, що надійшло до Верховної Ради України, централізовано реєструється структурним підрозділом з питань звернень громадян у день завершення його попереднього опрацювання в ЄАС та передається зазначеному в ньому адресату.

85. Як визначено пунктами 184, 185 та 188 Положення про порядок роботи з документами, звернення, адресоване народному депутату України, депутатській фракції (депутатській групі) у Верховній Раді України, реєструється та направляється для розгляду відповідному адресату в ЄАС.

86. Звернення, адресоване Верховній Раді України, Голові Верховної Ради України, реєструється та попередньо опрацьовується структурним підрозділом з питань звернень громадян відповідно до цього Положення. Звернення, предмет якого не стосується повноважень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, направляється зазначеним підрозділом відповідно до: 1) органу Верховної Ради України відповідно до сфери його відання; 2) Керівника Апарату (в частині компетенції Апарату); 3) за належністю згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про звернення громадян".

87. Звернення, адресоване органу Верховної Ради України, реєструється та опрацьовується відповідно до цього Положення з урахуванням положень статті 89 Конституції України, статей 13, 16 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян".

88. Якщо предмет звернення не належить до повноважень Верховної Ради України, керівництва Верховної Ради України, Апарату, керівництва Апарату, органів Верховної Ради України, таке звернення протягом п`яти днів з дня надходження структурним підрозділом з питань звернень громадян пересилається за належністю до відповідного органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявник.

89. Так, звернення ОСОБА_1 від 14.05.2023р., було одержано відповідачем 18.05.2023 р. та присвоєно №1898К-6-05.2023/105523.(а.с. 76-85, том 1)

90. Зважаючи на те, що питання, які порушенні у згаданому зверненні ОСОБА_1 не відносяться до повноважень Верховної Ради України, визначених положеннями статті 85 Конституції України, тому 18.05.2023 звернення ОСОБА_1 було надіслано відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» за належністю до Офісу Генерального прокурора та Вищій раді правосуддя (копії листів додаються), про що було повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 90, том 1)

91. Звернення ОСОБА_1 від 17.09.2023 р. було одержано відповідачем 22.09.2023 р. та присвоєно № 1898К-8-09.2023/207829. (а.с.91-111, том 1)

92. Зважаючи на те, що питання, які порушенні у згаданому зверненні ОСОБА_1 не відносяться до повноважень Верховної Ради України, визначених положеннями статті 85 Конституції України, тому 22.09.2023 звернення ОСОБА_1 було надіслано відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» за належністю до Офісу Генерального прокурора та Вищій раді правосуддя (копії листів додаються), про що було повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 116, том 1)

93. Звернення гр. ОСОБА_1 від 20.09.2023 було одержано відповідачем 27.09.2023 р. та присвоєно №1898К-9-09.2023/211231. (а.с. 117, том 1)

94. Зважаючи на те, що питання, які порушенні у згаданому зверненні ОСОБА_1 не відносяться до повноважень Верховної Ради України, визначених положеннями статті 85 Конституції України, тому 27.09.2023 звернення ОСОБА_1 було надіслано відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» за належністю до Національного антикорупційного бюро України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції України (копії листів додаються), про що було повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 128, том 1)

95. Звернення ОСОБА_1 від 27.09.2023 було одержано відповідачем 03.10.2023 р. та присвоєно № 1898К-10-10.2023/216620. (а.с. 129, том1)

96. Зважаючи на те, що питання, які порушенні у згаданому зверненні ОСОБА_1 не відносяться до повноважень Верховної Ради України, визначених положеннями статті 85 Конституції України, тому 03.10.2023 звернення ОСОБА_1 було надіслано відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» за належністю до Вищої ради правосуддя, Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (копії листів додаються), та передано до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, про що було повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 145, том 1)

97. Крім того, 16.10.2023 р. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики підготував та направив ОСОБА_1 , у встановлений законом строк, відповідь за підписом Голови Комітету ОСОБА_22 , в якій, зокрема, зазначено, що парламентські комітети, згідно наданих Конституцією та законами України повноважень не можуть впливати на Вищу раду правосуддя, яка відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є колегіальним, незалежним, конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів (частина перша статті 1); член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незалежного впливу, тиску або втручання (частина четверта статті 21).» (а.с. 146-147, том 1) 98.Звернення ОСОБА_1 від 19.11.2023 р. ( АДРЕСА_1 ), було одержано відповідачем 24.11.2023 та присвоєно №1898К-11-11.2023/259703. (а.с. 24, том 3)

99. Відповідно до реєстраційної картки документа Голова Верховної Ради України надав доручення Комітетам Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності; з питань правової політики; з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; з питань національної безпеки, оборони та розвідки; з питань антикорупційноїполітики розглянути та надати відповідь від 24.11.2023 №09/15-2023/260246 автору звернення, про що письмово було повідомлено ОСОБА_1 (а.с. 42, том 3).

100. У результаті опрацювання згаданого звернення ОСОБА_1 . Головою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ОСОБА_23 в межах предмету відання вказаного Комітету була надана відповідь від 29.11.2023 №04-23/15-2023/263481, в якій роз`яснювалась процедура імпічменту Президента України та призначення позачергових виборів Верховної Ради України (а.с. 43, том 3).

101. Головою Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності ОСОБА_24 позивачу надана відповідь від 05.12.2023 № 04-27/12-2023/267548, в якій повідомлялось, що його звернення відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслане до Офісу Генерального прокурора для розгляду, належної перевірки, викладених у ньому доводів, та відповідного реагування в межах компетенції (а.с. 46, том 3).

102. Крім того, на звернення ОСОБА_1 від 19.11.2023 Головою Комітету Верховної Ради України з питань правової політики ОСОБА_22 була надана відповідь від 13.12.2023 №04-26/18-2023/274207, в якій роз`яснювалось про заборону впливу на суддів у бідь-який спосіб з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо (а.с. 47, том 3).

103. Також заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки ОСОБА_25 повідомила (від 13.12.2023 №04-22/13-2023) ОСОБА_1 про надіслання його звернення від 19.11.2023 р. до Служби безпеки України для належного реагування на заяви про вчинення щодо позивача кримінальних правопорушень, а також ігнорування його звернень з цього приводу та з інших, пов`язаних із цим, питань (а.с. 49, том 3).

104. У відповіді від 15.12.2023 №04-12/12-2023/276799, наданій на звернення ОСОБА_1 від 19.11.2023, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики ОСОБА_26 повідомила позивачу про направлення його звернення відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян», статей 4, 13, 14 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» Генеральному прокурору для вжиття заходів реагування на його звернення (а.с. 50, том 3).

105. Також необхідно зазначити, що Конституційний Суд України у Рішенні (справа про Координаційний комітет) від 07.04.2004 р. № 9-рп/2004 наголошував, на тому, що «За Конституцією України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, органи якої здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (стаття 6).

106. Усі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Повноваження Верховної Ради України, як і повноваження Президента України, визначаються Конституцією України (статті 85, 106).» (підпункт 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення).

107. Статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

108. Повноваження Верховної Ради України визначені у статті 85 Конституції України, однак питання, порушенні у зверненнях ОСОБА_1 від 15.05.2023 р., 17.09.2023 р., 20.09.2023 р., 27.09.2023 р. та 19.11.2023 не належать до конституційних повноважень парламенту, а тому направляючи згадані звернення позивача за належністю до інших державних органів для подальшого їх розгляду, Верховна Рада України діяла у порядку, визначеному частиною третьою статті 7 Закону України «Про звернення громадян».

109. Суд звертає увагу позивача на те, що Верховна Рада України не порушувала прав та законних інтересів позивача, та діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

110. Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

111. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 800/304/17) зробила висновок, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

112. Водночас, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

113. Крім того, Суд звертає увагу, що позивач не оскаржує своєчасність надання відповідей, обґрунтування позову стосується незгоди ОСОБА_1 з суттю відповідей на звернення. Суд зазначає, що відповіді на звернення ОСОБА_1 відповідають змісту поставлених питань у зверненнях, а коли надання відповідей на питання виходили за межі повноважень відповідачів, звернення були скеровані відповідним органам.

114. Щодо позовних вимог про вжиття заходів щодо внесення змін до рішення Вищої ради правосуддя від 15 червня 2021 року № 1341/0/15-21, колегія суддів констатує, що таке рішення є актом індивідуальної дії.

115. Колегія суддів зазначає, що рішення Вищої ради правосуддя від 15 червня 2021 року № 1341/0/15-21 відносно ОСОБА_1 , застосовано одноразово та вичерпало свою дію. За таких обставин Вища рада правосуддя, яка прийняла таке рішення, не має можливості змінювати своє рішення, та відповідно регламенту ВРП не має таких повноважень. У відповідачів Президента України та Верховної Ради України, також відсутні передбачені Законом повноваження приймати, змінювати, або скасовувати рішення Вищої ради правосуддя. За таких обставин у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідачів вжити заходи щодо зміни рішення Вищої ради правосуддя від 15 червня 2021 року № 1341/0/15-21 задоволенню не підлягають.

116. Щодо позовної вимоги про відшкодування шкоди, суд зазначає наступне.

117. Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

118. За приписами частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

119. Загальні положення про відшкодування шкоди наведені у параграфі 1 глави 82 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, за частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

120. Статтями 1173 - 1175 ЦК України передбачено особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, а також посадовими особами вказаних органів.

121. У судовій практиці склався сталий підхід до застосування статей 1173 - 1175 ЦК України як спеціальних при розгляді справ про деліктну відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування (зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17, а також у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №2а-0770/814/12, від 13.01.2022 у справі №825/438/18 та інших), за яким статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування, а також для посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

122. Утім цими нормами не заперечується обов`язковість інших елементів складу цивільного правопорушення, доказування наявності яких є необхідним у спорах про стягнення збитків.

123. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

124. Суд зазначає, що позивачем не доведено, якої саме шкоди завдано йому під час розгляду його звернень. Позивач у своєму позові не довів наявність будь-якої шкоди, завданої йому відповідачами, протиправність діяння відповідачів, наявність причинного зв`язку між шкодою і діями відповідача та вини відповідачів в ії заподіянні. Отже, позовна вимога про відшкодування шкоди задоволення не підлягає з огляду на ії необґрунтованість.

125. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому вони задоволенню не підлягають у повному обсязі.

126. Повний текст рішення складений та підписаний 23 травня 2024 року.

127. Керуючись статтями 2, 22, 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя про визнання дій, бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

2. На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Головуючий суддя О.О. Шишов Судді О. В. Білоус Н. Є. Блажівська І. Л. Желтобрюх М.М. Яковенко