Ухвала КЦС ВС № 755/10923/20

Ухвала 18 липня 2022 року м. Київ справа № 755/10923/20 провадження № 61-6397ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хмарук Наталії Іванівни, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Сьома Київська державна нотаріальна контора, Житлово-будівельний кооператив «Комунар» про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Сьома Київська державна нотаріальна контора, Житлово-будівельний кооператив «Комунар», в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив: - визнати майно, а саме кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; - визнати за ним право власності на 1/4 частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , як спадкоємця першої черги. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано квартиру АДРЕСА_1 , право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року залишено без змін. У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хмарук Н. І., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволення позову ОСОБА_2 відмовити. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У доданому до касаційної скарги клопотанні заявник порушує питання про звільнення від сплати судового збору. Посилається на важкий майновий стан ОСОБА_1 , оскільки останній є пенсіонером та особою похилого віку. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд має встановити майновий стан сторони. Згідно із статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_1 (дані про доходи за попередній календарний рік (2021), наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Таким чином, у задоволенні клопотання заявника про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору необхідно відмовити. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 102,00 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб . Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Таким чином, ураховуючи характер спору, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 432,48 грн (((840,80 + 3 875,44) х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Хмарук Наталії Іванівни, про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хмарук Наталії Іванівни, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник