Ухвала КЦС ВС № 753/9161/22

УХВАЛА 29 листопада 2023 року м. Київ справа № 753/9161/22 провадження № 61-16407ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Слабоусом Євгенієм Анатолійовичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс-Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін М. А., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року про виправлення описки, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року стягнуто з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 253,70 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 246,10 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 253,70 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 246,10 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційні скарги АТ «Сенс-Банк» та ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року - без змін. Апеляційні скарги АТ «Сенс-Банк» та ОСОБА_1 на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року задоволено частково. Додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Стягнуто з АТ «Сенс-Банк» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 по 246,10 грн судовий збір за подання заяви про забезпечення позову з кожного. В іншій частині заяву ОСОБА_2 про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Слабоусом Є. А., на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 1 частини п`ятої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору за подання касаційної скарги, який їй необхідно сплатити перевищує 5% розміру її річного доходу за попередній календарний рік (155 002,05 грн), просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, на підтвердження чого надає довідку про доходи Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 19 квітня 2023 року №

164. Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки наданих доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони. Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором. Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Отже, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481 грн. Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року в частині вирішення позовних вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння. Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову (вартість квартири АДРЕСА_1 ) станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов`язана самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів. Отже, заявнику необхідно самостійно визначити і сплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимоги майнового характеру. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року в частині відхилення апеляційної скарги скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Отже, ОСОБА_1 необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України і надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Слабоусом Євгенієм Анатолійовичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець