Ухвала КЦС ВС № 357/15245/18

Ухвала 27 квітня 2023 року м. Київ справа № 357/15245/18 провадження № 61-2880ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Марценюк Лесею Анатолівною, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузя Андрія Григоровича про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, припинення права оренди, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договорів оренди землі, ВСТАНОВИВ: У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузя А. Г. (далі - державний реєстратор КП «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» Гузь А. Г.) про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, припинення права оренди, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договорів оренди землі. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року позов ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково. Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року стягнуто з відповідачів на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судові витрати по 36 883,50 грн з кожного. Постановою Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ТОВ Агрокомплекс «Узин», до яких приєдналася ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року - без змін. У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Марценюк Лесею Анатолівною, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. У клопотанні, включеному до касаційної скарги, ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5% її доходу за попередній календарний рік (112 312,98 грн), просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, на підтвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік. Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити. Посилання ОСОБА_1 на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними, оскільки зазначена норми стосується процесуального статусу позивача у справі, а заявник є відповідачем. Крім того, наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки касаційна скарга не містить підтвердження того, що пенсія, яку отримує заявник, є єдиним джерелом її доходу, тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Отже, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 768 грн. Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у повному обсязі. Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Судові рішення, які оскаржує заявник, свідчать про існування сорока вимог немайнового характеру та шістнадцяти вимог майнового характеру (щодо витребування 16 земельних ділянок із чужого незаконного володіння). При поданні позову за вимоги немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 70 720 грн (1 768 * 40 = 70 720 грн). Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову (вартість 16 спірних земельних ділянок) станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру (витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння), заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів. Отже, ОСОБА_1 необхідно самостійно визначити і сплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимог майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до судукасаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ Агрокомплекс «Узин» про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування закрити; скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року, постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовити повністю, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Отже, ОСОБА_1 необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та копії скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Марценюк Лесею Анатолівною, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року, додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалипротягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець