Постанова КГС ВС № 908/309/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2022 року м. Київ cправа № 908/309/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Берднік І. С. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 (головуючий суддя Іванов О. Г., судді Березкіна О. В., Антонік С. Г.) і ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 (суддя Науменко А. О.) за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» до 1) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк», 2) Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вовк Ірина Іванівна про визнання припиненим іпотеки за договором іпотеки та зняття арешту з об`єкту нерухомого майна, ВСТАНОВИВ ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог та скарги на дії приватного виконавця

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Галантос» (далі - ТОВ «Галантос») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний Банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») та до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (далі - приватний виконавець Сиовокозов О. М.) про: - визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки № 216/08/1-10 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк Іриною Іванівною (далі - приватний нотаріус Вовк І. І.) 30.08.2010 за реєстровим № 9408 та, як наслідок, вилучити запис про державну реєстрацію іпотеки: номер запису про іпотеку: 14856776 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 31.08.2010 14:22:07; - зняття арешту з об`єкта нерухомого майна за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Карпенка-Карого, будинок 60, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 962296923101, яке належить на праві власності ТОВ «Галантос» (далі - спірне нерухоме майно), накладений приватним виконавцем Сивокозовим О. М. - номер запису про обтяження: 40096456, дата, час державної реєстрації: 13.01.2021 12:19:09 та номер запису про обтяження: 35791535, дата, час державної реєстрації: 04.03.2020 13:20:52. 2. 08.02.2021 до суду надійшла заява про забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021 у справі № 908/309/21 частково задоволено заяву ТОВ «Галантос» про забезпечення позову. Зупинено продаж спірного нерухомого майна, яке виставляється на продаж на електронних торгах на сайті Державного підприємства «СЕТАМ», приватним виконавцем Сивокозовим О. М. до набрання рішення законної сили. Заборонено вчиняти будь-які інші дії щодо спірного нерухомого майна до набрання рішенням законної сили.

3. Ухвала про забезпечення позову оскаржена до апеляційної інстанції.

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 908/309/21, залишеною без змін постановою Верховного суду від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.02.2021 скасовано. Прийнято нове рішення у справі, яким в задоволенні заяви ТОВ «Галантос» про забезпечення позову відмовлено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Галантос», м. Дніпро, на користь ПАТ «Промінвестбанк», м. Київ, 2 270,00 грн судових витрат за подачу апеляційної скарги. Видачу відповідного наказу згідно зі статтею 327 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням необхідних реквізитів, доручено Господарському суду Запорізької області. 5. 09.09.2021 Господарський суд Запорізької області на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 908/309/21 видав наказ про стягнення з ТОВ «Галантос» (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 23, приміщення 17, ЄДРПОУ 42255113) на користь ПАТ «Промінвестбанк» (01001, місто Київ, вулиця Малопідвальна, будинок 8, ЄДРПОУ 00039002) 2 270,00 грн судових витрат за подачу апеляційної скарги. 6. 07.10.2021 приватний виконавець Сивокозов О. М., якому стягувачем було подано заяву про примусове виконання судового рішення (від 07.10.2021 вх. № 3467), прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 67072195, згідно з якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/309/21, виданого 09.09.2021, стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

7. Супровідним листом від 07.10.2021 №№ 6965, 6966 примірники постанови направлені стягувачеві та боржникові відповідно. 8. 07.10.2021 приватний виконавець Сивокозов О. М. прийняв постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 227,00 грн.

9. Супровідним листом від 07.10.2021 № 6967 примірники постанови направлені стягувачеві та боржникові.

10. Платіжним дорученням від 07.10.2021 № 1144 боржник - ТОВ «Галантос» сплатило 2753,24 грн за наказом суду та виконавчим провадженням. 11. 21.10.2021 до Господарського суду Запорізької області від ТОВ «Галантос» надійшла скарга на дії та рішення приватного виконавця Сивокозова О. М. в межах виконавчого провадження № 67072195, у якій заявник просив: - визнати неправомірними дії приватного виконавця Сивокозова О. М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 67072195 від 07.10.2021; - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Сивокозова О. М. про відкриття виконавчого провадження № 67072195 від 07.10.2021; - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Сивокозова О. М. від 07.10.2021 у виконавчому провадженні № 67072195 про стягнення з ТОВ «Галантос» основної винагороди приватного виконавця.

12. Нормативно-правовим обґрунтуванням скарги визначені статті 236, 327, 339- 341 Господарського процесуального кодексу України, статті 4, 5, 19, 24, 74 Закону України «Про виконавче провадження».

13. ТОВ «Галантос» стверджує, що приватний виконавець прийняв до виконання наказ щодо боржника - юридичної особи, який знаходиться не в межах області, в якій розташований виконавчий округ приватного виконавця Сивокозова О. М.

14. Також, як зазначає позивач у скарзі, 07.10.2021 ТОВ «Галантос», саме з метою уникнення накладення арештів на банківські рахунки або їх блокування, а також недопущення виникнення перешкод у роботі товариства, на рахунок приватного виконавця Сивокозова О. М. було добровільно сплачено грошові кошти в сумі 2753,24 грн, (2270,00 грн - основний борг, судові витрати за подачу апеляційної скарги; 227,00 грн - основна винагорода приватного виконавця, 256,24 грн - витрати на проведення виконавчого провадження) відповідно до платіжного доручення від 07.10.2021 № 1144 із призначенням платежу: «погашення заборгованості по ВП № 67072195, ТОВ «Галантос», код ЄДРПОУ 42255113 (наказ № 908/309/21 від 09.09.2021 року)». Реквізити для зарахування, а також суми належних до сплати грошових коштів приватним виконавцем було зазначено в електронному листі, направленому на електронну адресу ТОВ «Галантос». Однак, місцезнаходженням ТОВ «Галантос» є Запорізька область, а приватний виконавець Сивокозов О. М. є приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області. І приватний виконавець, і стягувач були обізнані щодо правильного місцезнаходження боржника - ТОВ «Галантос» - м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого,

60. Всупереч частині першій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другій статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець прийняв до виконання наказ щодо боржника - юридичної особи, який знаходиться не в межах області, в якій розташований виконавчий округ приватного виконавця Сивокозова О. М. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

15. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 частково задоволено скаргу в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, визнано протиправною і скасовано постанову приватного виконавця від 07.10.2021 № 67072195.

16. Щодо вимог скарги про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Сивокозова О. М. від 07.10.2021 у виконавчому провадженні № 67072195 про стягнення з ТОВ «Галантос» основної винагороди приватного виконавця, то в цій частині провадження судом першої інстанції закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що не підлягає розгляду у господарському суді, оскільки відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

17. Приватний виконавець Сивкозов О. М. не погодився із судовим рішенням суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив апеляційний господарський суд скасувати ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення скарги та відмовити у задоволенні скарги. Також скаржник просив стягнути з ТОВ «Галантос» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн.

18. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 апеляційну скаргу приватного виконавця Сивокозова О. М. залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом апеляційної інстанції не вирішувалося. При цьому апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові зазначив, що ТОВ «Галантос» такі витрати заперечує, звертає увагу, що звертає увагу, що апелянтом документально не підтверджено надання правової допомоги, сума, зазначена апелянтом, є неспівмірною жодному пункту із переліку частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України; крім того, сам приватний виконавець має юридичну освіту і багатий досвід у сфері виконавчого провадження, відтак мав можливість підготувати апеляційну скаргу без понесення додаткових витрат.

19. Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, боржником у якому є юридична особа, місцезнаходження якої не належить до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність, чим порушені приписи статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», при цьому всупереч вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем не повернуто стягувачу виконавчий документ без виконання, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення скарги в цій частині вимог. Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. У травні 2022 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця Сивокозова О. М., в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 про часткове задоволення скарги і прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги ТОВ «Галантос» відмовити в повному обсязі. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

21. На обґрунтування касаційної скарги приватний виконавець Сивокозов О. М. зазначає, що суди попередніх інстанцій формально підійшли до розгляду питання відкриття виконавчого провадження за адресою боржника, зазначеною у виконавчому документі.

22. За твердженням скаржника під час вирішення питання щодо законності відкриття виконавчого провадження суд повинен зважувати не лише права боржника, а і права стягувача; під час розгляду справи досліджувати питання відмови у відкритті виконавчого провадження у системному зв`язку із правом стягувача на виконання судових рішень на його користь.

23. Приватний виконавець Сивокозов О. М. вважає, що судом першої інстанції не враховано його доводи, а надано перевагу твердженням ТОВ «Галантос», які не обґрунтовані посиланням на жоден нормативний акт, та задоволено вимоги ТОВ «Галантос» з порушенням норм процесуального права.

24. Крім того, скаржник посилається на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду, та стверджує, що суди під час розгляду скарг на дії виконавців не наділені правом скасовувати рішення виконавців, а лише наділені правом зобов`язувати відновити порушене право - усунути порушення (поновити порушене право заявника).

25. Приватний виконавець Сивокозов О. М. просить також стягнути з ТОВ «Галантос» судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг, а також витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

26. ТОВ «Галантос» подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Заперечень стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Галантос» не надало.

27. ПАТ «Промінвестбанк» подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило задовольнити касаційну скаргу.

28. Приватний нотаріус Вовк І. І. правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

29. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Оскільки ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції, закрито провадження в частині визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Сивокозова О. М. від 07.10.2021 у виконавчому провадженні № 67072195 про стягнення з ТОВ «Галантос» основної винагороди приватного виконавця, а приватним виконавцем Сивокозовим О. М. судові рішення судів попередніх інстанцій в цій частині не оскаржуються, суд касаційної інстанції переглядає ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції лише в частині задоволення скарги ТОВ «Галантос» про визнання неправомірними дії приватного виконавця Сивокозова О. М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 67072195 від 07.10.2021 і визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

31. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

32. Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

33. Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

34. Пунктом 5 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

35. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

36. Положеннями статті 18 вказаного Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

37. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

38. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (стаття 93 Цивільного кодексу України).

39. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

40. Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа (пункт 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

41. Як вже зазначалося, судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.10.2021 приватний виконавець Сивокозов О. М., якому ПАТ «Промінвестбанк» подало заяву про примусове виконання судового рішення (від 07.10.2021 вх. № 3467), прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 67072195, згідно з якою відкрив виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 908/309/21, виданого 09.09.2021.

42. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях зазначили, що приватним виконавцем Сивокозовим О. М. відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, боржником у якому є юридична особа, місцезнаходження якої не належить до виконавчого округу на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність, чим порушені приписи статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», при цьому всупереч вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем не повернуто стягувачу виконавчий документ без виконання, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення скарги в цій частині вимог.

43. Однак, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такий висновок судів попередніх інстанцій необґрунтованим, виходячи з такого.

44. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

45. При цьому на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 750/2414/17).

46. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконавче провадження приватним виконавцем Сивокозовим О. М. відкрито з виконання наказу Господарського суду Запорізької області про стягнення з ТОВ «Галантос» (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 23, приміщення 17, ЄДРПОУ 42255113) на користь ПАТ «Промінвестбанк» (01001, місто Київ, вулиця Малопідвальна, будинок 8, ЄДРПОУ 00039002) 2270,00 грн судових витрат за подачу апеляційної скарги.

48. У вказаному наказі господарського суду місцезнаходження боржника зазначено саме як 49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 23, приміщення 17.

49. Відповідно до частин першої, другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

50. Тобто прийняття приватним виконавцем виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», до яких законодавець відносить: (1) місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, (2) місцезнаходження боржника - юридичної особи, (3) місцезнаходження майна боржника.

51. Таким чином, приватним виконавцем Сивокозовим О. М. було відкрито виконавче провадження № 67072195 з виконання наказу господарського суду, відповідно до якого місцезнаходженням боржника зазначена Дніпропетровська область, територія якої є виконавчим округом приватного виконавця Совокозова О. М.

52. Разом з тим, перелік обов`язків виконавця, наведений у частині другій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», не містить обов`язку перевіряти правильність інформації, внесеної, зокрема, до наказу господарського суду, в тому числі про місцезнаходження боржника - юридичної особи. Виконавець при надходженні до нього виконавчого документу перевіряє лише наявність в ньому інформації, передбаченої частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

53. Водночас, якщо у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ/копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця (пункт 3 розділу ІІІ Інструкції).

54. Крім того, відповідно до частини першої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

55. Таким чином, правом подавати заяви про виправлення помилок у виконавчому документі та подання додаткових доказів щодо місцезнаходження боржника - юридичної особи надається стягувачу і боржнику або стягувачу відповідно. Однак у даній справі боржник та стягувач такими правами не скористалися.

56. Виконавчий документ видав суд і приватний виконавець не може на власний розсуд вносити зміни за цим документом (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 806/2273/17).

57. Зі змісту частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» також вбачається, що передбачені цим Законом права виконавця (як державного, так і приватного), в тому числі щодо отримання всієї необхідної інформації, виникають у нього лише під час здійснення виконавчого провадження, тобто після відкриття виконавчого провадження.

58. Ураховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що приватним виконавцем Сивокозовим О. М. було правомірно відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.09.2021 у справі № 908/309/21 в межах виконавчого округу Дніпропетровської області, тобто за місцезнаходженням боржника, зазначеним у вказаному виконавчому документі.

59. Приватний виконавець Сивокозов О. М. в касаційній скарзі також стверджує, що суди під час розгляду скарг на дії виконавців не наділені правом скасовувати рішення виконавців.

60. З цього приводу колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

61. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» допущене приватним виконавцем порушення норми закону зумовлює право боржника на подання скарги на відповідні дії/рішення виконавця.

62. Згідно зі статтею 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

63. Звідси за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

64. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/64/15.

65. Отже норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень приватних виконавців, з огляду на що ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Сивокозова О. М. про відкриття виконавчого провадження № 67072195 від 07.10.2021 з порушенням норм процесуального права. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Згідно з частиною третьою статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

67. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

68. Відповідно до частин першої, третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

69. Зважаючи на викладене, касаційна скарга приватного виконавця Сивокозова О. М. підлягає задоволенню, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню в частині задоволення скарги ТОВ «Галантос» на дії приватного виконавця, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги в цій частині.

70. Ухвала Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 в частині закриття провадження щодо визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Сивокозова О. М. від 07.10.2021 у виконавчому провадженні № 67072195 про стягнення з ТОВ «Галантос» основної винагороди приватного виконавця залишаються без змін, оскільки судом касаційної інстанції в цій частині не переглядалися. Щодо судових витрат

71. У зв`язку з тим, що касаційна скарга приватного виконавця Сивокозова О. М. підлягає задоволенню, судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню в задоволеній частині вимог скарги з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї частини вимог скарги ТОВ «Галантос», то судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг підлягають розподілу, а саме підлягає стягненню з ТОВ «Галантос» на користь приватного виконавця Сивокозова О. М. судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2270,00 грн та за подання касаційної скарги в сумі 2481,00 грн.

72. В апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 приватний виконавець Сивокозов О. М. просив також стягнути з ТОВ «Галантос» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн. Однак, які вже зазначалося раніше, судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні апеляційної скарги, а питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.

73. Приватний виконавець Сивокозов О. М. у касаційній скарзі вважаючи, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, зазначає про необхідність задоволення його заяви про стягнення з ТОВ «Галантос» витрат на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в судів апеляційної інстанції в сумі 10 500,00 грн.

74. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

75. Положеннями частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

76. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

77. Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

78. Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

79. З документів, доданих до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 вбачається, що 01.12.2021 між приватним виконавцем Сивокозовим О. М. та адвокатом Прибильським Віталієм Геннадійовичем (далі - адвокат Прибильський В. Г.) було укладено договір № 01-12-21П про надання правової допомоги.

80. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

81. Згідно з пунктом 4.2. вказаного договору обсяг наданих послуг погоджується та визначається в акті про надання послуг. 82. 13.12.2021 приватним виконавцем Сивокозовим О. М. та адвокатом Прибильським В. Г. підписано акт надання послуг № 13/12, відповідно до якого адвокатом були виконані наступні роботи (надані такі послуги): правовий аналіз скарги ТОВ «Галантос» на постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2021 ВП № 67072195 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі № 908/309/21. Надання усних консультацій за результатами проведеного правового аналізу скарги; аналіз судової практики у подібних правовідносинах; підготовка (написання, формування пакету документів для подачі в суд) апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі № 908/309/21.

83. Загальна вартість робіт (послуг) склала десять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок.

84. Апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 підписана адвокатом Прибильським В. Г., чиї повноваження підтверджуються ордером від 13.12.2021 серії ДП № 2171/045 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3624, виданим 09.02.2018.

85. Відповідно до пункту 4.1. договору про надання правової допомоги вартість надання послуг за цим договором встановлюється сторонами за усним узгодженням, виходячи із складності справи. Вартість фактично наданих адвокатом клієнту послуг клієнт сплачує адвокату протягом 5 (п`яти) місяців після підписання сторонами відповідних актів про надання послуг, в яких визначається вартість фактично наданих послуг.

86. Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

87. Згідно з частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

88. ТОВ «Галантос» під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що приватним виконавцем Сивокозовим О. М. документально не підтверджено надання правової допомоги, сума, зазначена апелянтом, є неспівмірною відповідно до частини четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України; крім того, сам приватний виконавець має юридичну освіту і багатий досвід у сфері виконавчого провадження, відтак мав можливість підготувати апеляційну скаргу без понесення додаткових витрат. У зв`язку з чим, ТОВ «Галантос» вважає, що оскільки підстав для задоволення апеляційної скарги немає, тому і вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

89. Таким чином, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Галантос» просить відмовити в задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а не про їх зменшення.

90. Відповідно до вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

91. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

92. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ, яку згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

93. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

94. У справі, що розглядається, вирішуючи питання, чи є розмір заявлених витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та співмірним, колегія суддів суду касаційної інстанції враховує, що: 1) касаційна скарга приватного виконавця Сивокозова О. М. підлягає задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення скарги ТОВ «Галантос» з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Галантос» в цій частині; 2) розмір понесених витрат підтверджений належними доказами; 3) у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Галантос» не заявляло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

95. З огляду на наведені обставини та зазначені положення процесуального законодавства суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви приватного виконавця Сивокозова О. М. та стягнення з ТОВ «Галантос» на користь приватного виконавця Сивокозова О. М. 10 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 і ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 в частині задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича в межах виконавчого провадження № 67072195, визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 67072195 від 07.10.2021 і визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 67072195 від 07.10.2021 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» від 18.10.2021 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича в межах виконавчого провадження № 67072195 від 07.10.2021 щодо примусового виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 908/309/21.

4. В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 і ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі № 908/309/21 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» (вул. Карпенка-Карого, будинок 60, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69084, ідентифікаційний код 42255113) на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (вулиця Сімферопольська, будинок 21, прим. 61, к. 404, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) судового збору за подання апеляційної скарги та 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок) за подання касаційної скарги.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галантос» (вул. Карпенка-Карого, будинок 60, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69084, ідентифікаційний код 42255113) на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (вулиця Сімферопольська, будинок 21, прим. 61, к. 404, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 500,00 грн (десять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).

7. Доручити Господарському суду Запорізької області видати накази на виконання цієї постанови. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Ю. Уркевич Судді: Є. В. Краснов І. С. Берднік