Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/16161/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 липня 2022 р.м.Одеса Справа № 420/16161/21 Категорія: 109020000 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Місце ухвалення: Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2021 року в частині, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якій просив: - визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 30.08.2021 року № 2499-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам: 1.14. ОСОБА_1 ; - зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер: 5122983400:01:001:0682 - 47,8748 га, за межами села Коси Слобідка, або земельної ділянки кадастровий номер: 5122984800:01:002:0385 - 113,66 га, за межами населеного пункту Мардарівка Подільського району Одеської області або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради за межами населеного пункту в Подільському районі Одеської області придатної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що вказане рішення про відмову надати дозвіл є протиправним, а викладені в ньому підстави не відповідають дійсності, оскільки відповідач зазначив, що відмовив надати дозвіл у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2021 року в частині, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 30.08.2021 року № 2499-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, згідно поданої заяви від 10.03.2021 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 16.05.2022 року до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 КАС України. У вказаній заві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради від 22.12.2021 року № 4136 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», яким надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5122982500:01:001:0587), яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області. В обґрунтування поданої заяви зазначається, що рішенням Куяльницької сільської ради від 22.12.2021 року № 4136 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5122982500:01.001:0587), яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Позивач просив Куяльницьку сільську раду надати Дозвіл за рахунок земельних ділянок, які зазначено у клопотанні, але Куяльницька сільська рада надала дозвіл за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01.001:0587, яка не була зазначена у клопотанні. При цьому, в оскаржуваному рішенні Куяльницька сільська рада не обґрунтувала відмову надати дозвіл за рахунок зазначених в клопотанні земельних ділянок, а самостійно надала Дозвіл за рахунок іншої земельної ділянки. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 420/16161/21 за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2021 року в частині, зобов`язання вчинити певні дії. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому обставини справи не з`ясовані повно, об`єктивно та всебічно, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою визнати протиправним та скасувати рішення Куяльницької сільської ради від 22.12.2021 року № 4136. В своїй скарзі апелянт навів доводи, аналогічні викладеним у заяві від 16.05.2022 року, а саме зазначив, що позивач просив Куяльницьку сільську раду надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельних ділянок, зазначених у клопотанні від 10.03.2021 року, але Куяльницька сільська рада рішенням від 22.12.2021 року № 4136 надала дозвіл на виготовлення вказаного проекту землеустрою за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 5122982500:01.001:0587), яка не була зазначена у клопотанні. При цьому, в оскаржуваному рішенні Куяльницька сільська рада не обґрунтувала відмову надати дозвіл за рахунок зазначених в клопотанні земельних ділянок, а самостійно надала дозвіл за рахунок іншої земельної ділянки. Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до положень Земельного кодексу України Куяльницька сільська рада не уповноважена на вибір земельної ділянки, що підлягає безоплатній передачі громадянам України. Таким правом наділені лише заявники. Також апелянт посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 р. у справі №120/4542/18-а та у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №420/8632/21. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що постановою головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тімуш Л.В. від 09.02.2022 року виконавче провадження ВП № 68575979 з примусового виконання виконавчого листа № 420/16161/21 виданого Одеським окружним адміністративним судом 10.01.2022 року про зобов`язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, згідно поданої заяви від 10.03.2021 року було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі вимог виконавчого документу. 22.12.2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області, керуючись статтями 12, 123 Земельного кодексу України, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 року № 2498-VIII та розглянувши повторно заяву гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, рішення суду по справі № 420/16161/21, прийняла рішення № 4136-VІІІ «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», яким вирішила надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5122982500:01.001:0587), яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Вважаючи рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області№ 4136-VІІІ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України. Вирішуючи справу та залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у заяві позивач не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, а тому прийшов до висновку, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області при прийнятті рішення від 22.12.2021 року № 4136-VІІІ «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» дотрималась вимог ч.ч.6-7 ст.118 Земельного кодексу України, а отже відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Стаття 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність в Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15 -ц висловлена правова позиція про необхідність застосування судами принципу процесуальної економії, тобто один спір - одна справа, а суд вживає заходи для запобігання розпорошення одного спору між різними справами. Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (див. п.94 постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року, справа N 910/10011/19. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Колегія суддів, проаналізувавши зміст вимог, викладених у заяві позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, вважає що спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року, що набрало законної сили. Як вбачається з матеріалів справи, має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і під час розгляду судом позовних вимог, але на стадії виконання судового рішення. За даних обставин, оскарження рішення відповідача від 22.12.2021 року № 4136-VІІІ, прийнятого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року, повинно здійснюватися позивачем саме в порядку статті 383 КАС України шляхом подачі заяви про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання рішення суду по вказаній справі. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права, а судом першої інстанції вірно застосовані норми процесуального законодавства у вказаній частині рішення. Водночас, щодо наявності або відсутності підстав для задоволення заяви позивача, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Відповідно до п. «б» ч.1 с.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. При поданні клопотання особа самостійно визначає бажане місце розташування земельної ділянки та її розмір (площу) в межах встановлених пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України максимальних її розмірів. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Тобто Земельним кодексом України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу. Як вбачається з матеріалів справи, резолютивною частиною рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, згідно поданої заяви від 10.03.2021 року. При цьому, ОСОБА_1 в поданій заяві від 10.03.2021 року просив Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок інших земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер: 5122983400:01:001:0682 - 47,8748 га, за межами села Коси Слобідка, або земельної ділянки кадастровий номер: 5122984800:01:001:0385 - 113,66 га, за межами населеного пункту Мардарівка Подільського району Одеської області або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі Одеської області. В клопотанні від 10.03.2021 року також було вказано, що якщо вказані земельні ділянки з якихось причин не відповідають вимогам для надання вказаного дозволу, то запропонувати іншу придатну та вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради, та за її рахунок надати дозвіл. Таким чином, ОСОБА_1 не заявлялись відповідні вимоги стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки, натомість, в клопотанні наведено відкритий перелік бажаних земельних ділянок із зазначенням загальних вимог щодо їх відповідності п. «б» ч.1 с.121 Земельного кодексу України, а саме таким критеріям як орієнтовний розмір (2,0 гектара), цільове призначення (сільськогосподарського призначення), розташування, належність Куяльницькій сільській раді на праві комунальної власності, безоплатність. Про відкритість переліку бажаних земельних ділянок для виділення, зокрема, свідчить прохальна частина клопотання від 10.03.2021 року «…або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі Одеської області». Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Куяльницької сільської радивід 22.12.2021 року № 4136 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5122982500:01.001:0587), яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відповідності рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2021 року № 4136-VІІІ резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року. Також колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта, що Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області не обґрунтувала відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за рахунок земельних ділянок, зазначених у клопотанні від 10.03.2021 року, оскільки, як зазначалось вище і як вірно встановив суд першої інстанції, відповідач при прийнятті рішення від 22.12.2021 року № 4136-VІІІ дотримався вимог ч.ч.6-7 ст.118 Земельного кодексу України та надав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земельної ділянки (кадастровий номер 5122982500:01.001:0587), яка відповідає вимогам вказаного клопотання ОСОБА_1 і, відповідно, резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року, тобто фактично не відмовляв у наданні вказаного дозволу. Щодо посилань апелянта на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 р. у справі №120/4542/18-а, колегія судів зазначає, що предметом спору у вказаній справі є відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме видання такого рішення у формі листа, а не наказу, а отже посилання на дану справу є безпідставним. Стосовно посилання апелянта на висновки постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 року у справі №420/8632/21, колегія суддів зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд не зобов`язаний враховувати висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах судів апеляційної інстанції. Таким чином, колегія суддів не бере до уваги зазначені доводи скаржника. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 05 липня 2022 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова