Постанова 4854 № 420/12243/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12243/21 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Стас Л.В., суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кульницької сільської ради Подільського району Одеської області, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач/скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кульницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24 червня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га., яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України; - зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність орієнтовною площею 2,0000 га. земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у постанові від 28 травня 2021 року у справі №420/3729/21, яке є чинним, вже було визнано протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за його заявою про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку площею 2,0000 га. у власність для ведення особистого селянського господарства. Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву, з урахуванням висновків суду щодо необґрунтованості посилання відповідача на наявність кримінального провадження, як на підставу для відмови позивачу у затверджені проекту землеустрою. Зазначивши при цьому, що інформація про арешт земельної ділянки, заборону відчуження чи інші процесуальні рішення, які б слугували підставою для відмови у задоволенні заяви позивача, відсутня. Втім, відповідач лише частково виконав рішення суду, а саме: розглянув клопотання на пленарному засіданні, без врахування інших висновків суду від 28 травня 2021 року у справі №420/3729/21. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24 червня 2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області. Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 травня 2021 року про затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду неодноразово викладені в постановах від 23 січня 2020 року у справі №440/793/19, від 24 грудня 2019 року у справі №823/59/17, від 30 квітня 2020 року у справі №812/1313/18, від 06 серпня 2019 року у справі №140/1992/18 та від 16 травня 2019 року у справі 812/1312/18 про те, що процес відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з формальних підстав може бути досить тривалим, на що вказує протиправна поведінка відповідача, який на виконання судового рішення в іншій справі повторно допустив аналогічні правопорушення прав позивача. Таким чином, позивач переконаний в тому, що належним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Разом з тим, ОСОБА_1 вказав про понесені ним судові витрати на правову допомогу під час апеляційного провадження у загальному розмірі 6000 грн., які просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційні скарги. Згідно п.3 ч.1ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів. Судом встановлено, що розпорядженням Котовської (Подільської) районної державної адміністрації від 14 жовтня 20211 року №935/11 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки», ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га., сільськогосподарських угідь із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Косівської сільської ради Котовського (Подільського) району Одеської області за межами села Коси Слобідка кадастровий №5122983400:01:001:0612 загальною площею 26.3857 га., у відповідності із статтями 17, 116, 118, 121, 122 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України. 30 жовтня 2020 року була проведена реєстрація права комунальної власності за Куяльницькою сільською радою вказаної земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0612 загальною площею 26,38 га. За заявою ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_10 розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів. На виконання вимог Закону України «Про державний земельний кадастр» державним кадастровим реєстратором проставлено відповідні відмітки на проекті землеустрою, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 5122983400:01:001:0818. 18 грудня 2020 року на електронну адресу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області kuyalnyksr@odessa.gov.ua, а також через канцелярію, ОСОБА_1 подав заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада та копію проекту землеустрою. Однак, відповідачем було відмовлено у задоволенні вказаної заяви через те, що розглядається справа кримінального провадження у суді, про що було повідомлено позивача листом від 04 березня 2021 року. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом, за результатом розгляду якого рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі №420/3729/21 позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 18 грудня 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада. Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада та прийняти відповідне рішення, з урахуванням вищевикладених висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Однак, 24 червня 2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області на пленарному засіданні розглянула рішення Одеського окружного адміністративного суду та прийняла рішення №2145-VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», у зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.358 КК України. Не погоджуючись з викладеним позивач звернувся до суду з позовом. Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Посилання відповідача на наявність кримінального провадження, як на підставу для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, суд вважав необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи, зокрема ухвала суду про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій, в тому числі відведенні земельної ділянки. Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність орієнтовною площею 2,0000 га. із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту, вказавши про те, що втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Так, згідно вимог ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, колегія суддів переглядає висновки суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку рішення суду першої інстанції, в тій частині, яка не оскаржена апелянтом. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд України у рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття. Колегія суддів вважає, що обрана позивачем форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача. В даному випадку втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути не зобов`язання судом вчинити суб`єкта владних повноважень певні дії, а самостійне прийняття судом рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень. Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, затвердити проект землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин. Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними. Вказана правова позиція узгоджується з позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05 березня 2019 року у справі №818/1817/17, від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18, від 15 червня 2021 року у справі №818/1905/17, від 16 вересня 2021 року у справі №260/18/19, правовідносини у яких є тотожними. Таким чином, колегія суддів вважає, що зобов`язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, а тому є належним способом захисту порушеного права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч.1 ст.317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для частково невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати в частині відмови у задоволенні позову. Щодо вимог ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат на правову допомогу під час апеляційного провадження у загальному розмірі 6000 грн., колегія суддів зазначає, що вказане питання буде розглянуто судом, згідно вимог абз.2 ч.7 ст.139 КАС України, після надання стороною відповідних доказів (договорів, рахунків, тощо). Керуючись ст.ст.308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року - скасувати в частині відмови у зобов`язанні Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність орієнтовною площею 2,0000 га. земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту. Ухвалити у вказаній частині нове судове рішення, яким зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність орієнтовною площею 2,0000 га. земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту. В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає. Повний текст судового рішення складений 18.11.2021 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.