Постанова 4854 № 420/11739/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11739/21 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року по справі №420/11739/21 за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, в якому позивач просив: - визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 № 2145-VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, в зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26.12.2019 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, наступним громадянам: 1.1. ОСОБА_1 ; - зобов`язати Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 5122983400:01:001:0818 у власність орієнтованою площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що Розпорядженням Котовської (Подільської) районної державної адміністрації від 14.10.20211 № 935/11 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки», ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею по 2,0 га, кожному сільськогосподарських угідь із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Косівської сільської ради Котовського (Подільського) району Одеської області за межами села Коси Слобідка кадастровий №5122983400:01:001:0612 загальною площею 26.3857 га у відповідності із статтями 17, 116, 118, 121, 122 п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України. 30.10.2020 року була проведена реєстрація права комунальної власності за Куяльницькою сільською радою вказаної земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0612 загальною площею 26,38 га. За заявою Позивача та відповідно до завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів. На виконання вимог Закону України «Про державний земельний кадастр» державним кадастровим реєстратором проставлено відповідні відмітки на проекті землеустрою, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 5122983400:01:001:0818. 18.12.2020 на електронну адресу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області kuyalnyksr@odessa.gov.ua, а також через канцелярію, Позивач подав заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада та копію проекту землеустрою. Однак, відповідачем було відмовлено у задоволенні вказаної заяви через розгляд справи кримінального провадження у суді, про що було повідомлено листом від 04.03.2021. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року по справі № 420/4021/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада, та прийняти відповідне рішення по цій заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Однак, 24.06.2021 Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області на пленарному рішення розглянула рішення Одеського окружного адміністративного суду та прийняла рішення №2145-VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства». Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - частково задовольнив. Визнав протиправним та скасував п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 24.06.2021 № 2145-VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, в зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160180001654 від 26.12.2019 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, наступним громадянам: 1.1. ОСОБА_1 . Зобов`язав Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2021 про затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В решті позовних вимог відмовив. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині відмови позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме не досконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції не врахував вказані висновки Верховного суду, а також висновок Верховного суду, викладений у постанові від 02 липня 2020 року, у справі № 825/228/18, в якому зазначено про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання ухвалити рішення. - суд першої інстанції не звернув увагу на те, що оскільки безпідставна відмова позивача затвердити Проект з формальних підстав , приймаючи необґрунтоване рішення, є повторним і не може бути досить тривалим, на що вказує протиправна поведінка відповідача, та свідчать про відсутність у відповідача наміру прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законом, у урахуванням позиції суду, викладеної у вказаному вище рішенні, то в даному випадку належним способом захисту порушено права є саме зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області затвердити Проект. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Обставини справи. Розпорядженням Котовської (Подільської) районної державної адміністрації від 14.10.20211 № 935/11 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки», ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею по 2,0 га, сільськогосподарських угідь із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Косівської сільської ради Котовського (Подільського) району Одеської області за межами села Коси Слобідка кадастровий №5122983400:01:001:0612 загальною площею 26.3857 га у відповідності із статтями 17, 116, 118, 121, 122 п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України. 30.10.2020 була проведена реєстрація права комунальної власності за Куяльницькою сільською радою вказаної земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0612 загальною площею 26,38 га. За заявою Позивача та відповідно до завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів. На виконання вимог Закону України «Про державний земельний кадастр» державним кадастровим реєстратором проставлено відповідні відмітки на проекті землеустрою, земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 5122983400:01:001:0818. 18.12.2020 на електронну адресу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області kuyalnyksr@odessa.gov.ua, а також через канцелярію, Позивач подав заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада та копію проекту землеустрою. Однак, відповідачем було відмовлено у задоволенні вказаної заяви через розгляд справа кримінального провадження у суді про що було повідомлено листом від 04.03.2021. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 по справі № 420/4021/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.12.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада. Зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, Куяльницька сільська рада, та прийняти відповідне рішення по цій заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379835) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили 29.06.2021. Однак, 24.06.2021 Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області на пленарному засіданні розглянула рішення Одеського окружного адміністративного суду та прийняла рішення №2145-VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», у зв`язку з тим, що слідчим відділом Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160180001654 від 26.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Висновок суду першої інстанції. Відмовляючи у частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень. Частково задовольняючи у вимозі про судові витрати, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позов судом першої інстанції задоволено частково, та виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, у даній справі колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області затвердити Проект в частині відмови у вимозі позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Так, позивачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту. Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису. Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. У даній справі відповідач зобов`язаний судом першої інстанції до вчинення конкретних дій, а саме: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2021 про затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач при цьому наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву та прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання ухвалити рішення. Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача ухвалити рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав. Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним. Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом. Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17 зробив наступний правовий висновок: «…повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про надання такого дозволу. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл на розробку земельної ділянки або відмовити у наданні такого дозволу, якщо для цього є законні підстави. Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 825/2228/18. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду справи, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановлені судових рішень. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.08.2018 року у справі № 820/2605/17, від 24.12.2019 року у справі 823/59/17. З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями Земельного кодексу України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під час розгляду справи оцінка правомірності оскаржуваного рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведені у спірному рішенні. Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2021 про затвердження проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду. Стосовно доводів апелянта, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки не мають належного документального підтвердження та є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд зазначає наступне. Враховуючи, що позовну вимогу судом першої інстанції задоволено частково, а також виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт перший частини третьої статті 132 КАС). За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи апелянта про не врахування судом першої інстанції неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, на підготовку процесуальних документів та щодо участі у справі в суді, а також зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на їх підготовку та участь в судовому засіданні, спростовані приведеними вище висновками суду. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 420/11739/21 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.