Ухвала Велика Палата ВС № 9901/388/20

У Х В А Л А 23 червня 2022 року м. Київ Справа № 9901/388/20 Провадження № 11-12заі22 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Желєзного І. В., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П. розглянула в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, закриття апеляційного провадження та про відкладення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року, УСТАНОВИЛА: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада), у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення ВРП від 12 листопада 2020 року № 3099/0/15-20 «Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Путильського районного суду Чернівецької області»; зобов`язати ВРП вмотивовано та законно розглянути рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Путильського районного суду Чернівецької області. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із цим судовим рішенням, 18 січня 2022 року ВРП, яка діє через свого представника Нарольську Т. С., подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 січня 2022 року відкрила апеляційне провадження в цій справі. Ухвалою від 18 лютого 2022 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 17 березня 2022 року. 17 березня 2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неможливістю проведення відкритих судових засідань Великої Палати Верховного Суду за участі учасників справи, оскільки указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, а на період дії правового режиму воєнного стану відповідно посилено охорону приміщень Верховного Суду та обмежено доступ до них осіб, які не є працівниками Верховного Суду. Чергове судове засідання в цій справі призначено на 23 червня 2022 року о 13 годині 30 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8. 21 червня 2022 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до завершення правового режиму воєнного стану, яке мотивоване його участю як командира добровольчого формування Брошнів-Осадської територіальної громади в підготовці громадян до руху опору та виконанні інших завдань територіальної оборони. Також у цьому клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що не заперечує щодо розгляду 23 червня 2022 року заявленого ним клопотання про повернення апеляційної скарги без його участі; клопотання підтримує та просить його задовольнити, а апеляційне провадження закрити як таке, що помилково відкрите. Розглянувши заявленеОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке. Відповідно до частини п`ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі -Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII). Рада суддів України, заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнних дій з боку російської федерації, відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), ухвалила рішення від 24 лютого 2022 року № 9, за яким звернула увагу всіх суддів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. Зважаючи на викладене вище, відсутні передбачені процесуальним законодавством підстави для відкладення розгляду цієї справи до закінчення строку, на який було введено воєнний стан. Водночас Велика Палата Верховного Суду роз?яснює, що згідно з положеннями частин першої - четвертої статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України. Таким чином, у випадку, якщо учасники справи бажають брати участь у судовому засіданні, однак не мають змоги прибути у приміщення суду, вони можуть реалізувати таке право шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Також Велика Палата Верховного Суду роз?яснює, що розгляд цього спору в умовах воєнного стану у випадках, передбачених КАС України, можливий в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів справи. Крім того у випадку, якщо учасник справи не бажає брати участь у судовому засіданні, він може реалізувати таке право шляхом подання клопотання про розгляд справи за його відсутності. Розглянувши заявленеОСОБА_1 клопотання про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, з огляду на відсутність у неї повноважень на її підписання, та закриття апеляційного провадження, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з урахуванням такого. Згідно з положеннями пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Частиною першою статті 305 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження в цій справі та постановляючи відповідну ухвалу від 20 січня 2022 року, встановила відсутність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження. Наведене свідчить, зокрема, і про те, що Великою Палатою Верховного Суду встановлено подання апеляційної скарги в цій справі уповноваженою особою. Так, згідно з положеннями статті 131-2 Конуституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 дійшла висновку, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. На підтвердження своїх повноважень на подання апеляційної скарги Нарольська Т. С. надала, зокрема, належним чином завірену копію Положення про секретаріат Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП № 579/0/15-17 від 23 березня 2017 року, зі змінами, внесеними рішенням ВРП від 03 березня 2020 року (далі - Положення про секретаріат). Пунктом 3.1 Положення про секретаріат передбачено, що секретаріат, зокрема, представляє в судах Раду при розгляді судових справ, а також членів Ради в судових справах у зв`язку з виконанням їхніх обов`язків та реалізацією прав членів Ради. Розділом IVПоложення про секретаріат встановлено, що керівник секретаріату Ради підпорядкований безпосередньо Голові Ради. Керівник секретаріату, серед іншого, організовує роботу секретаріату, координує діяльність усіх його структурних підрозділів, несе персональну відповідальність за виконання покладених на секретаріат завдань та функцій, затверджує положення про структурні підрозділи секретаріату та посадові інструкції працівників цих підрозділів. Згідно з пунктом 2.2 Положення про правове управління секретаріату Вищої ради правосуддя, затвердженого наказом в.о. керівника секретаріату ВРП від 10 вересня 2021 року № 589-к (в редакції наказу керівника серкретаріату ВРП від 30 грудня 2021 року), відповідно до покладених завдань Управління здійснює представництво (самопредставництво) ВРП, Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя та членів ВРП у судах, у тому числі через підсистему «Електронний суд», під час розгляду судових справ, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування України, підприємствах, установах і організаціях, а також міжнародних організаціях. Наказом в.о. керівника секретаріату ВРП від 10 вересня 2021 року № 589-к також затверджено Положення про відділ представництва інтересів Вищої ради правосуддя в судах правового управління секретаріату Вищої ради правосуддя (далі - Положення про відділ). Пунктом 2.2 Положення про відділ передбачено, що відділ представництва інтересів ВРП у судах правового управління секретаріату ВРП здійснює представництво (самопредставництво) ВРП, Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя та членів ВРП в судах, в тому числі через підсистему «Електронний суд», під час розгляду судових справ, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування України, підприємствах, установах і організаціях, а також міжнародних організаціях. У поданій на підтвердження своїх повноважень Нарольською Т. С. завіреній копії посадової інструкції головного спеціаліста відділу представництва інтересів ВРП в судах правового управління секретаріату ВРП зазначено, що основною метою зазначеної посади є, зокрема, здійснення представництва (самопредставництва) ВРП, Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя та членів ВРП, зокрема, у судах. До основних посадових обов`язків головного спеціаліста відділу віднесено, зокрема, здійснення представництва (самопредставництва) ВРП в судах під час розгляду судових справ. Для цього йому надаються всі процесуальні права, передбачені статтями 44, 47, 51, 54, 60 КАС України, в тому числі оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках (подавати апеляційні, касаційні скарги). Окрім належним чином затверджених копій рішення ВРП від 23 березня 2017 року № 579/0/15/17 «Про затвердження Положення про секретаріат Вищої ради правосуддя» з відповідним Положенням (зі змінами) та посадової інструкції головного спеціаліста відділу представництва інтересів ВРП у судах правового управління секретаріату ВРП, Нарольською Т. С. надано на підтвердження своїх повноважень належним чином завірені копії: наказу ВРП від 05 квітня 2017 року № 156-к «Про переведення Нарольської Т. С.», яким Нарольську Т. С. переведено на посаду головного спеціаліста відділу представництва інтересів ВРП в судах правового управління секретаріату ВРП; Положення про правове управління секретаріату ВРП; Положення про відділ представництва інтересів ВРП в судах правового управління секретаріату ВРП; Положення про відділ нормативно-правової роботи та підготовки проектів консультативних висновків правового управління секретаріату ВРП зі змінами; посадової інструкції головного спеціаліста відділу нормативно-правової роботи та підготовки проектів консультативних висновків правового управління секретаріату ВРП. З урахуванням правової позиції, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20), надані Нарольською Т. С. як представником відповідача вищезазначені копії документів є достатніми для підтвердження її повноважень на здійснення самопредставництва ВРП у суді під час розгляду цієї справи, у тому числі для подання апеляційної скарги на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року. Таким чином, апеляційну скаргу ВРП на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 9901/388/20 підписано уповноваженою особою - головним спеціалістом відділу представництва інтересів ВРП у судах правового управління секретаріату ВРП Нарольською Т. С., а тому підстави для повернення апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження відсутні. Згідно з положенням частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Відповідно до частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Однак, ураховуючи те, що, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони УкраїниУказом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, для дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності та завдань адміністративного судочинства, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе відкласти розгляд справи на іншу дату. Водночас Велика Палата Верховного Суду роз?яснює, що у випадку неявки ОСОБА_1 або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, у наступне судове засідання апеляційну скаргу ВРП на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року може бути розглянуто за їх відсутності. Керуючись статтями 5, 44, 205, 248, 298, 305 КАС України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА:

1. У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до завершення правового режиму воєнного стану, про повернення апеляційної скарги Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 рокута про закриття апеляційного провадження відмовити.

2. Відкласти розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2021 року на 18 серпня 2022 року о 11 годині 00 хвилин. Копії цієї ухвали надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Желєзний Судді: В. В. Британчук К. М. Пільков Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко М. І. Гриців В. М. Сімоненко Ж. М. Єленіна І. В. Ткач Л. Й. Катеринчук О. С. Ткачук Г. Р. Крет С. П. Штелик Л. М. Лобойко