Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/5094/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 червня 2022 року справа №360/5094/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 360/5094/21 (головуючий І інстанції Свергун І.О., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі ГУПФУ, відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії в частині відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті пільгової пенсії за Списком № 1 відповідно до Закону № 1058 у зв`язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року; з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року; з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року; з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року; з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року; з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року; зобов`язати зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 відповідно до Закону № 1058 періоди роботи: з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року; з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року; з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року; з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року; з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року; з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року; зобов`язати перерахувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону № 1058 у зв`язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці, відповідно до ст. 13 Закону № 1788 з 11.02.2021 року . Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року позов задоволено частково: - визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо незарахування позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року; з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року; з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року; з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року; з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року; з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком на пільгових умовах позивачу з 11.02.2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року; з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року; з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року; з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року; з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року; з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року, з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає відсутні правові підстави для зарахування спірного періоду роботи позивача, оскільки неможливо перевірити первинні документи підприємства, яке знаходиться на непідконтрольній Україні території. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. 11.02.2021 року позивач звернувся до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а.с. 101). До заяви було додано, зокрема: трудову книжку, довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення, диплом про навчання, військовий квиток. У графі «перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії» зазначено: документи про стаж, що визначені порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 (а.с. 102-103). Рішенням УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області від 16.02.2021 року № 123250001918 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 11.02.2021 (а.с. 123). За розрахунком стажу загальний страховий стаж позивача складає 35 років 08 місяців 23 дні, з яких робота за Списком № 1 - 11 років 10 місяців 08 днів (а.с. 123). Згідно розрахунку стажу періоди роботи з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року, з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року, з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року, з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року, з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року, з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року зараховано до загального страхового стажу, не зараховано до пільгового (а.с. 131-132). Листом ГУПФУ в Луганській області від 29.06.2021 року № 1200-02002-8/19617 повідомило, що не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1, враховано до загального страхового стажу періоди роботи позивача: з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року у зв`язку з відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер; з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року через відсутність атестації робочого місця за Списком № 1; з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року - у зв`язку з відсутністю даних про сплату підприємством страхових внесків; з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року період навчання з відривом від виробництва; з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року, з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року - у зв`язку з відсутністю відомостей по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними Реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с. 29-30). Згідно трудової книжки позивач у спірний період (а.с. 59-63) працював: - Свердловське виробниче об`єднання з видобування антрациту «Свердловантрацит» шахта ім. 60-річчя СРСР: запис № 8 від 16.07.1992 - прийнятий учнем гірника підземного 1 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 354-к від 16.07.1992; - Шахта ім. 60-річчя СРСР перейменована на шахту Довжанська-Капітальна, рішення Свердловського виконкому: запис № 9 від 11.11.1992 -переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею; запис № 10 від 20.11.1992 - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 574/к від 24.11.1992. - Шахта ім. П.Л. Войкова в/о «Свердловантрацит»: запис № 11 від 11.12.1992 - прийнятий у якості гірника підземного з повним робочим днем під землею на ділянку № 3, наказ № 235-к від 11.12.1992; запис № 12 від 09.06.1993 - переведений машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на ділянку № 2, наказ № 109 від 09.06.1993; запис № 13 від 20.05.1996 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ № 72-к від 20.05.1996; запис № 16 від 25.11.1996 - прийнятий машиністом підземних установок з повним робочим днем під землею на ділянку № 2 УКБ-2, наказ № 174-к від 25.11.1996; запис № 17 від 25.11.1996 - на підставі атестації машиніст підземних установок з повним робочим днем під землею, список № 1, наказ № 698 від 25.10.1994 про атестацію; запис № 18 від 12.01.1998 - звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, наказ № 6-к від 12.01.1998. - ДВАТ «Шахта ім. Я.М. Свердлова»: запис № 23 від 24.05.2000 - прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею, список № 1, наказ № 123-к від 24.05.2000, наказ № 440 від 30.10.1997 «Про атестацію робочих місць»; - ДП ДВАТ «Шахта ім. Я.М. Свердлова» реорганізована в ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова» ДП «Свердованатрацит»: запис № 24 від 04.05.2006 - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 83к від 05.05.2006, - ДП «Шахта № 71 - Спецпромтехніка» ТОВ ВФ «Термоантрацит»: запис № 30 від 02.10.2009 - прийнятий за переводом машиністом підземних установок 3 розряду підземним, з повним робочим днем під землею, наказ № 1/к від 02.10.2009; запис № 31 - на підставі атестації підтверджується право переходу на пенсію за списком № 1, наказ про атестацію № 10 від 15.10.2009; запис № 32 від 01.08.2010 - звільнений за власним бажанням, стаття № 38 КЗпП України, наказ № 51/к вд 02.08.2010. - Відокремлений підрозділ «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантарцит»: запис № 42 від 26.03.2012 - 11.05.2015 - навчання у Свердловському ЦПК за спеціальністю «стволовий підземний» з відривом від виробництва, посвідчення № 728, наказ № 71 від 11.05.2012; запис № 43 01.04.2013 ВП «Шахта «Червоний Партизан», ВП «Шахта ім. Я.М. Свердлова» та ВП «ГЗФ «Червонопартизанська» об`єднані у ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське», ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит», наказ № 405 від 21.12.2012; запис № 44 від 07.04.2013 - робота продовжена у ВП «Шахтоуправління Червонопартизанське» ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит» гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 408к від 07.04.2013; запис № 43 від 21.05.2021 - переведений гірником підземним 2-го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 587к від 21.05.2021; запис № 44 від 12.12.2012 переведений гірником підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 1614к від 12.12.2021; запис № 46 від 17.10.2014 - переведений стволовим підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 1608к від 16.10.2014. За ч.ч. 1, 2, 4 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV)страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Згідно ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до абзаців першого-другого пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. За абз. 1 частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Згідно ч. 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. За п. 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383). Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Зазначена постанова набрала чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджено за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383). Згідно пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. За п. 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №

637. Згідно п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. За п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ. Згідно п. 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442). За п. 10 Порядку № 442 результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1). За пп. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Згідно п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. За абз. першим, четвертим, п`ятим пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). За пп. 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Згідно з абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. За п. 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року у зв`язку з відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер роботи. Суд зазначає, що записи в трудовій книжці позивача за спірні періоди роботи містять дані про повний робочий день під землею, тобто про характер виконуваної роботи; всі дані про характер виконуваною позивачем роботи містять довідки про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.09.2020 року №№ 1587, 1588, від 01.10.2020 №№ 5205, 5207 (а.с. 39, 40, 45, 46). Вказані довідки видані установою тимчасово окупованої території Луганської області. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо). Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою. Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав. Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Отже, в даному випадку при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії. Чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії. Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення. Судом враховано правову позицію в постановах Верховного суду у справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року, у справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року. Крім того, позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України. Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи. Отже, відповідачем неправомірно не взято до уваги інформацію, що міститься в довідках, наданих позивачем для підтвердження наявного трудового стажу, які видані установою тимчасово окупованої території Луганської області. Щодо незарахування до пільгового стажу роботи періоду з 30.10.2002 року по 17.12.2002, як періоду без атестації робочого місця за Списком №

1. Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19 чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Крім того, як вже вказано вище, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17, від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Отже, період роботи позивача з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу. Щодо незарахування періодів роботи позивача з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року через несплату підприємством страхових внесків суд зазначає таке. Після взяття на облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші зобов`язання платників на контрольованих територіях України. Зазначений механізм нормативно врегульований статтею 4 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; наказом Міністерства фінансів України від 17.11.2014 № 1127 "Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1453/26230, який набрав чинності 19.11.2014. Згідно з частиною 6 статті 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно статтею 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до статті 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану. Несвоєчасне виконання підприємством обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду її роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків. Суд зазначає, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії позивачу за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на призначення йому пенсії. Судом враховано правовий висновок Верховного Суду в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а. Отже, пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року. Також, є хибними посилання відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року, з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року у зв`язку з відсутністю відомостей по спеціальному стажу в даних персоніфікованого обліку за даними з Реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування, з таких підстав. Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства. Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ013А1- це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 про ОСОБА_1 в таблиці спецстажу в графі «Відомості по спеціальному стажу» вбачається, що за спірні періоди - травень 2012 - грудень 2012 року та квітень 2013 року позивачу враховано спецстаж за кодом ЗП3013А1 (а.с. 120). Отже, реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містить відомості по спеціальному стажу позивача за Списком № 1 у спірні періоди роботи. Таким чином, періоди роботи з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року, з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача. Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року з відривом від виробництва. Згідно статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. За ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Випускникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти денної форми навчання, які навчалися 10 і більше місяців, надається оплачувана відпустка підприємством, установою, організацією протягом перших трьох місяців роботи в ньому. Тривалість щорічної основної відпустки випускників віком до 18 років становить тридцять один календарний день, випускників віком понад 18 років - відповідно до встановленої на підприємстві для робітників відповідної професії, спеціальності, посади. Згідно п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що у період з 30.12.2011 року по 07.04.2013 року позивач працював у ВП «шахта Червоний Партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»; у період з 26.03.2012 року по 11.05.2012 року - навчався у Свердловському ЦПК за спеціальністю «стволовий підземний» з відривом від виробництва. Запис внесено на підставі посвідчення № 728 та наказу № 871 від 11.05.2012 (а.с. 62). Відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05 листопада1993 року № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються. Враховуючи, що докази, які б спростовували факт проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються, у матеріалах справи відсутні, суд вважає можливим зарахування періоду навчання до пільгового стажу на підставі записів трудової книжки. Таким чином, протиправне не зарахування пенсійним органом до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи призвело до зменшення розміру пенсійних виплат позивача, чим суттєво вплинуло на його майновий стан, відтак, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо незарахування позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів роботи з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року; з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року; з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року; з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року; з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року; з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком на пільгових умовах позивачу з 11.02.2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 відповідно до Закону № 1058 періоди роботи: з 16.07.1992 року по 20.11.1992 року, з 11.12.1992 року по 20.05.1996 року, з 25.11.1996 року по 12.01.1998 року; з 30.10.2002 року по 17.12.2002 року; з 01.04.2010 року по 01.08.2010 року; з 26.03.2012 року по 30.04.2012 року; з 12.05.2012 року по 31.12.2012 року; з 07.04.2013 року по 30.04.2013 року. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 360/5094/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 27 червня 2022 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: І.Д. Компанієць Е.Г. Казначеєв