Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2550/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 р.Справа № 520/2550/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Спірідонов М.О., м. Харків) від 26.03.2020 року по справі № 520/2550/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, періоди роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990 на посаді учня підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 03.08.1990 по 15.08.1990 на посаді підземного електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 17.06.1991 по 25.07.1991 на посаді підземного електрослюсаря четвертого розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 25.02.1992 по 30.04.1992 на посаді підземного електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 12.08.1992 по 20.08.1992 на посаді підземного горногомастера з повним робочим днем під землею на шахті «ім.Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 20.08.1992 по 25.01.1993 на посаді механіка підземного з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 25.01.1993 по 17.12.1994 на посаді підземного горногомастера з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 01.02.2001 по 20.03.2003 на посаді головного механіка на ВП «Управлення «СПЕЦШАХТОМОНТАЖ» ДП «СВЕРДЛОАНТРАЦИТ», з 02.01.2014 по 30.11.2016 на посаді заступника механіка участка з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахтобудівельницьке управління» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВСЬКАНТРАЦИТ», з 01.12.2016 по 20.03.2017 на посаді заступника механіка участка з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Червонопартизаньске» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВСЬКАНТРАЦИТ», як роботу по Списку № 1; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонд України в Харківській області зарахувати до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, періоди роботи: з 27.06.1990 по 03.08.1990 на посаді учня підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 03.08.1990 по 15.08.1990 на посаді підземного електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 17.06.1991 по 25.07.1991 на посаді підземного електрослюсаря четвертого розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 25.02.1992 по 30.04.1992 на посаді підземного електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 12.08.1992 по 20.08.1992 на посаді підземного горногомастера з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 20.08.1992 по 25.01.1993 на посаді механіка підземного з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 25.01.1993 по 17.12.1994 на посаді підземного горногомастера з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 01.02.2001 по 20.03.2003 на посаді головного механіка на ВП «Управлення «СПЕЦШАХТОМОНТАЖ» ДП «СВЕРДЛОАНТРАЦИТ», з 02.01.2014 по 30.11.2016 на посаді заступника механіка участка з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахтобудівельницьке управління» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВСЬКАНТРАЦИТ», - з 01.12.2016 по 20.03.2017 на посаді заступника механіка участка з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Червонопартизаньске» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВСЬКАНТРАЦИТ», як роботу по Списку № 1; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, провести з дня звернення позивача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (Список №1) перерахунок пенсії та виплатити на його користь недотриманий розмір пенсії, зарахувавши до пільгового стажу (Список 1) наступні періоди роботи: з 27.06.1990 по 03.08.1990 на посаді учня підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 03.08.1990 по 15.08.1990 на посаді підземного електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 17.06.1991 по 25.07.1991 на посаді підземного електрослюсаря четвертого розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 25.02.1992 по 30.04.1992 на посаді підземного електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім.Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 12.08.1992 по 20.08.1992 на посаді підземного горногомастера з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 20.08.1992 по 25.01.1993 на посаді механіка підземного з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 25.01.1993 по 17.12.1994 на посаді підземного горногомастера з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 01.02.2001 по 20.03.2003 на посаді головного механіка на ВП «Управлення «СПЕЦШАХТОМОНТАЖ» ДП «СВЕРДЛОАНТРАЦИТ», з 02.01.2014 по 30.11.2016 на посаді заступника механіка участка з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахтобудівельницьке управління» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВСЬКАНТРАЦИТ», - з 01.12.2016 по 20.03.2017 на посаді заступника механіка участка з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Червонопартизаньске» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВСЬКАНТРАЦИТ». В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для зарахування до стажу роботи позивача відповідних періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зазначив, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності відповідних відомостей в трудовій книжці надаються відповідні уточнюючи довідки. Оскільки надані позивачем документи в повному обсязі підтверджують, що позивач у період з 27.06.1990 по 03.08.1990, з 03.08.1990 по 15.08.1990, з 17.06.1991 по 25.07.1991, з 25.02.1992 по 30.04.1992, з 12.08.1992 по 20.08.1992, з 20.08.1992 по 25.01.1993, з 25.01.1993 по 17.12.1994, 01.02.2001 по 20.03.2003, з 02.01.2014 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 20.03.2017 працював на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, то вказані періоди підлягають врахуванню при обчисленні пенсії. Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні. Сторони по справі в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що 06.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон України №1058-IV). Разом із заявою позивачем надано наступні документи: копія паспорта громадянина України; копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків; копія трудової книжки; копія військового квитка; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; архівнадовідка «ЮЖНО-РОССИЙСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ПОЛИТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА (НПИ) ИМЕНИ М. И. ПЛАТОВА»; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.02.2017 №169, видана ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ»; довідка про фактично відпрацьовані дні з 01.02.2001 по 31.03.2003 від 21.02.2017 № 170, видана ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ»; довідка проатестаціюробочихмісцьвід 01.10.2000№69/05-1352, видана управлінням праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації; наказ про результати атестації робочих місць від 05.09.2000 № 245 з додатком на 1 арк. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №203040001575 від 21.01.2018 року позивачу призначена пенсія за віком за Списком №

1. Вважаючи, що відповідачем протиправно не було зараховано до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990 на посаді учня підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 03.08.1990 по 15.08.1990 на посаді підземного електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 17.06.1991 по 25.07.1991 на посаді підземного електрослюсаря четвертого розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 25.02.1992 по 30.04.1992 на посаді підземного електрослюсаря третього розряду з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 12.08.1992 по 20.08.1992 на посаді підземного горногомастера з повним робочим днем під землею на шахті «ім.Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 20.08.1992 по 25.01.1993 на посаді механіка підземного з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 25.01.1993 по 17.12.1994 на посаді підземного горногомастера з повним робочим днем під землею на шахті «ім. Свердлова» у м. Свердловськ, Луганської області, з 01.02.2001 по 20.03.2003 на посаді головного механіка на ВП «Управлення «СПЕЦШАХТОМОНТАЖ» ДП «СВЕРДЛОАНТРАЦИТ», з 02.01.2014 по 30.11.2016 на посаді заступника механіка участка з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахтобудівельницьке управління» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВСЬКАНТРАЦИТ», з 01.12.2016 по 20.03.2017 на посаді заступника механіка участка з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Червонопартизаньске» ТОВ «ДТЕК СВЕРДЛОВСЬКАНТРАЦИТ», позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування позивачуяк пільговий стаж за Списком № 1, періодів роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990, з 03.08.1990 по 15.08.1990, з 17.06.1991 по 25.07.1991, з 25.02.1992 по 30.04.1992, з 12.08.1992 по 20.08.1992, з 20.08.1992 по 25.01.1993 та з 25.01.1993 по 17.12.1994 та з 01.12.2016 по 20.03.2017. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного. Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Згідно ч.ч 1-3 ст. 114 Закону України № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Обставина, що професія позивача, на яких він працював у спірні періоди, відносяться до Списку № 1 пенсійним органом не заперечується. Згідно положень статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №

637. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17 та від 31.03.2020 року у справі № 678/65/17. Надана під час розгляду справи копія трудової книжки позивача містить записи про відповідний трудовий стаж із посиланням на відповідні накази як на підставу внесення записів. Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 20 цього Порядку). Згідно ст. 101 Закону України № 1788-XII, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України № 1058-IV). Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що у випадку наявності сумнівів з приводу наданих позивачем довідок, відповідач не був позбавлений встановленого законом права вчинити відповідні дії щодо проведення їх перевірки. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 242/65/17, від 24.04.2019 року у справі № 242/3391/17 та від 29.04.2020 року у справі № 423/1418/17. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. theRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 року по справі №235/7688/16-а з приводу неможливості зарахування до пільгового стажу період роботи з підстав неможливості перевірки довідки, уточнюючої особливий характер праці, через знаходження первинних документів на території непідконтрольній українській владізазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу, тому можливим застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивачки на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення. З приводу доводів відповідача про відсутність факту сплати страхових внесків колегія суддів вважає за необхідне вказати, що згідно положень статті 1 Закону України № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків (ч. 5 ст. 20 Закону України № 1058-IV). Механізм обов`язкового соціального страхування на випадок безробіття передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав. У постанові від 31.10.2019 (справа № 235/7373/16) Верховний Суд зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Працівники не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. У постанові від 08.04.2020 року по справі №242/1568/17 Верховний Суд підтримав вказаний правовий висновок. На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у спірних правовідносинах дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для зарахування позивачу в пільговий стаж за Списком № 1 періодів роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990, з 03.08.1990 по 15.08.1990, з 17.06.1991 по 25.07.1991, з 25.02.1992 по 30.04.1992, з 12.08.1992 по 20.08.1992, з 20.08.1992 по 25.01.1993 та з 25.01.1993 по 17.12.1994 та з 01.12.2016 - 20.03.2017. При цьому, відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було наведено жодних підстав в обґрунтування відсутності підстав для зарахування позивачу в пільговий стаж за Списком № 1 періоду роботи з 01.02.2001 по 20.03.2003 на посаді головного механіка на ВП «Управлення «СПЕЦШАХТОМОНТАЖ» ДП «СВЕРДЛОАНТРАЦИТ». Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 45 Закону України № 1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок). Відповідно до п. 4.1 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. Згідно положень п. 4.3 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління. Здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи керуються тими нормами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про проведення перерахунку пенсії або про відмову у такому перерахунку, визначені Порядком № 22-1, зокрема, п. 4.3 цього Порядку. Таким чином, дії суб`єкта владних повноважень щодо прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду звернення є формою активної поведінки, що направлена на реалізацію владних управлінських функції даного суб`єкту. Натомість відповідач, фактичноне зараховуючи позивачу до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990, з 03.08.1990 по 15.08.1990, з 17.06.1991 по 25.07.1991, з 25.02.1992 по 30.04.1992, з 12.08.1992 по 20.08.1992, з 20.08.1992 по 25.01.1993, з 25.01.1993 по 17.12.1994, 01.02.2001 по 20.03.2003, з 02.01.2014 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 20.03.2017 не прийняв відповідного рішення, в якому вказав підстави для відмовив в його зарахуванні. Отже, суб`єкт владних повноважень у спірних відносинах не реалізував свої дискреційні повноваження, передбачені Порядком № 22-1. Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. На підставі встановлених під час апеляційного розгляду обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990, з 03.08.1990 по 15.08.1990, з 17.06.1991 по 25.07.1991, з 25.02.1992 по 30.04.1992, з 12.08.1992 по 20.08.1992, з 20.08.1992 по 25.01.1993, з 25.01.1993 по 17.12.1994, 01.02.2001 по 20.03.2003, з 02.01.2014 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 20.03.2017. Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Оскільки питання призначення/перерахунку позивачу пенсії віднесено до виключної компетенції відповідача, враховуючи відсутність прийнятого у відповідності до вимог законодавства рішення за наслідком розгляду його заяви, в даному випадку ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про зарахування позивачу до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періодів роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990, з 03.08.1990 по 15.08.1990, з 17.06.1991 по 25.07.1991, з 25.02.1992 по 30.04.1992, з 12.08.1992 по 20.08.1992, з 20.08.1992 по 25.01.1993, з 25.01.1993 по 17.12.1994, 01.02.2001 по 20.03.2003, з 02.01.2014 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 20.03.2017, а також вирішити питання щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 року по справі №520/2550/2020 скасувати. Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990, з 03.08.1990 по 15.08.1990, з 17.06.1991 по 25.07.1991, з 25.02.1992 по 30.04.1992, з 12.08.1992 по 20.08.1992, з 20.08.1992 по 25.01.1993, з 25.01.1993 по 17.12.1994, 01.02.2001 по 20.03.2003, з 02.01.2014 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 20.03.2017. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з особливо шкідливими та з особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періодів роботи з 27.06.1990 по 03.08.1990, з 03.08.1990 по 15.08.1990, з 17.06.1991 по 25.07.1991, з 25.02.1992 по 30.04.1992, з 12.08.1992 по 20.08.1992, з 20.08.1992 по 25.01.1993, з 25.01.1993 по 17.12.1994, 01.02.2001 по 20.03.2003, з 02.01.2014 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 20.03.2017, а також вирішити питання щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 11.12.2020 року