Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/5198/21

23.06.22 22-ц/812/470/22 МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 484/5198/21 Провадження №22-ц/812/470/22 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року судова колегія судової палати з цивільних справ Миколаївського апеляційного суду в складі : головуючого Темнікової В.І., суддів Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання Ковальським Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Панькова Д.А., в приміщенні суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту вводу в експлуатацію гаража підробленим і незаконним,- В С Т А Н О В И Л А : В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про законність акту вводу в експлуатацію від 15.08.1996 року, в якому просив визнати акт вводу в експлуатацію від 15.08.1996 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , затверджений рішенням виконкому Первомайської міської ради № 213 від 14.08.1996р. підробленим, незаконним, а також таким, що не має ніякого відношення до гаражу № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в А ГК «Южний» по АДРЕСА_1 . Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 грудня 2021 року заява ОСОБА_1 була залишена без руху. 13 січня 2022р. на виконання ухвали суду від 28 грудня 2021р. на адресу суду надійшла заява, в якій відповідачем була зазначена Первомайська міська рада Миколаївської області і в якій позивач також просив визнати акт вводу в експлуатацію від 15.08.1996 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , затверджений рішенням виконкому Первомайської міської ради № 213 від 14.08.1996р. підробленим, незаконним, а також таким, що не має ніякого відношення до гаражу № НОМЕР_1 (115) в А ГК «Южний2 по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.09.2011 в суді позивач дізнався, що чоловік його колишньої дружини ОСОБА_2 по підробленим акту введення гаражу в експлуатацію від 15.08.1996р. та довідці №35 від 05.08.1996p., виданої невідомо ким, ніде не зареєстрованої, отримав свідоцтво на право власності на законно збудований позивачем гараж № НОМЕР_1 (115) по АДРЕСА_1 . Основним документом, на який посилався Первомайський міськвиконком являється акт вводу в експлуатацію гаража, затверджений рішенням виконкому Первомайської міської ради від 14.08.1996 року №213. Проте згідно рішення Первомайського міського суду від 11.12.1979р. справа №2-1147 ніхто не мав права відбирати у нього законно збудований гараж. Крім того, згідно всіх існуючих законів і Закону України «Про власність» від 07.02.1991р. ніхто не мав права видавати ОСОБА_2 хоч і підроблений акт введення гаража в експлуатацію від 15.08.1996р., а також свідоцтво на право власності гаража № НОМЕР_1 (115) так, як ОСОБА_3 вказаний гараж не будував і не вносив свій пайовий внесок за цей гараж. Більш того, в рішенні Первомайського міськвиконкому №213 від 14.08.1996р., яким затверджений акт введення гаража в експлуатацію від 15.08.1996р. біля прізвища ОСОБА_2 номер гаражу взагалі відсутній, як і в акті введення гаража в експлуатацію. Позивач неодноразово як тіль­ки міг доказував всім владним органам, що рішення міськвиконкому №213 від 14.08.1996 року і акт введення гаража в експлуатацію від 15.08.1996р. до гаражу № НОМЕР_1 (115) в АГК «Южний» не мають ніякого відношення, проте це не дало результатів. До того ж вважає, що акт введення в експлуатацію підроблений і незаконний. Згідно КК України підробленням документів являється внесення у документи неправдивих відомостей або внесення фіктивних записів. Так, в акті здачі гаража в експлуатацію від 15.08.1996 року: - в п. 1 вписане рішення Первомайського міськвиконкому №190 від 15.05.1990 року, яке до ОСОБА_2 , до АГК «Южний», до гаражу № НОМЕР_1 (115) не має ніякого відношення. До того ж гараж був збудований в 1977 році, а рішення міськвиконкому винесене в 1990 році. (Згідно КК України це називається підробленням документу); - в п. 5 акту замість дозволу міськкомунгоспу на проведення будівництва вписане рішення виконкому Первомайської міської ради від 19.11.1991 року №390 «Про включення в АГК «Южний» - ОСОБА_2 ( Згідно КК України це теж являється підробленням документу); - пункти 2, 3, 4 не заповнені. Дати початку і завершення будівництва відсутні. Розміри гаражу на час видачі свідоцтва на право власності гаража ОСОБА_4 помінялися і теж це являється підробленням документу. Таким чином, вищевказаний акт введення гаража в експлуатацію, виданий 15.08.1996г на ім`я ОСОБА_2 є підробленим і незаконним та не має ніякого відношення до гаражу № НОМЕР_1 (115) в АГК «Южний». Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнати акт вводу в експлуатацію від 15.08.1996 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконкому Первомайської міської ради № 213 від 14.08.1996р. незаконним. Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, а також невідповідність висновків суду обставинам справи. Свою апеляційну скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що жодним судовим рішенням не заперечується той факт, що він на законних підставах за свої кошти збудував гараж № НОМЕР_1 (115) по АДРЕСА_1 . Про те, що вони з дружиною збудували вищевказаний гараж підтверджує рішення Первомайського міського народного суду Миколаївської області від 11.12.1979 року у справі №2-1147. Це означає, що ніхто не може позбавити його права користуватися законно збудованим гаражем. Згідно ст.41 Конституції України і Закону України «Про власність» гараж № НОМЕР_1 (115) по АДРЕСА_1 являється власністю позивача і ніхто не мав права відбирати у нього гараж. Первомайський міськвиконком віддав спірний гараж ОСОБА_2 тільки тому, що останній був членом кооперативу «Южний». В рішенні Первомайського міськрайонного суду від 13.12.2017 року написано, що згідно акту прийняття в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому Первомайської міськради №213 від 14.08.1996 року, ОСОБА_2 видане свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_1 в АГК «Южний» в м. Первомайськ, хоча в своїх зверненнях до судів позивач багато разів просив звернути увагу, що в акті введення гаража в експлуатацію від 15.08.1996 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , і в рішенні Первомайського міськвиконкому №213 від 14.08.1996 року номер гаражу не вказаний, що акт і рішення №213 до гаражу № НОМЕР_1 в АГК «Южний» не мають ніякого відношення. До того ж акт введення гаража в експлуатацію від 15.08.1996 року виданий на ім`я ОСОБА_2 підроблений. Головне, акт введення гаража в експлуатацію являється основним документом, згідно якого у нього відібрали гараж. Згідно Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року №697-ХІІ ніхто не мав права видавати ОСОБА_2 хоч і підроблений акт ведення гаража в експлуатацію та свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АГК «Южний» по АДРЕСА_1 так як ОСОБА_2 його не будував і не вносив кошти на його будівництво. Тому вважає рішення Первомайського міськрайонного суду від 13.12.2017 року у справі №484/2939/16-ц несправедливим, оскільки воно порушує його конституційні права. В постанові апеляційного суду Миколаївської області провадження №22Ц-784/248/18 від 29.01.2018 року вказано: «В судовому засіданні позивач підтвердив, що право користування гаражем, який не був прийнятим в експлуатацію, він передав своїй доньці ОСОБА_5 . Той факт, шо саме ОСОБА_5 правомірно користувалася гаражем, як член кооперативу, а згодом уступила своє право у відповідності до вимог п.25 Примірного Статуту ОСОБА_2 , який був чоловіком її матері, саме і підтверджується наведеним рішенням правління». Проте, по-перше, гараж № НОМЕР_1 (115) по АДРЕСА_1 збудований в 1977 році. АГК «Южний» створений в 1985 році, тобто правління АГК «Южний» до будівництва гаражу немає відношення і без дозволу позивача передавати будь-кому його гараж не має права. По-друге, донька позивача ОСОБА_5 дійсно користувалася його гаражем, але згідно Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року №697-ХІІ, вона не вносила пайову часту до загального фонду майна гаражного кооперативу, тому вона без його дозволу передавати гараж будь-кому у користування не змогла б, та вона його і не передавала. По-третє, у відповідності до вимог п.25 Примірного Статуту ОСОБА_2 для ОСОБА_5 не батько, а чоловік її матері. Отже, рішення Первомайського міськрайсуду у справі №484/2939/16-ц і постанова апеляційного суду Миколаївської області від 23.01.2018 року категорично відрізняються один від другого. Спільне, вони всіляко захищають Первомайський міськвиконком. А те, що акт введення гаража в експлуатацію підроблений і до гаражу № НОМЕР_1 (115) в АГК «Южний», як і рішення Первомайського міськвиконкому №213 від 14.08.1996 року не мають ніякого відношення, жодний із судів не звернув уваги. Не звернув суд також увагу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 року №484/3607/19. Всі труднощі полягають в тому, що питання законності акту введення гаража в експлуатацію від 15.08.1996 року може вирішитися тільки в судовому порядку і основним документом, згідно якого позивача позбавили права користуватися гаражем являється акт введення гаража в експлуатацію. На підставі наведеного, позивач просить скасувати ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.01.2022 року у справі №484/5198/21 та направити її на повторний розгляд. До судового засідання учасники процесу не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя дійсно відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами . Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що згідно позовної заяви, яка надійшла до суду 13.01.2022р. на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, позивач вказав відповідачем Первомайську міську раду Миколаївської області та в прохальній частині просив визнати незаконним акт введення в експлуатацію гаража від 15.08.1996 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , затверджений рішенням виконкому Первомайської міської ради від 14.08.1996 року №

213. Проте, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_6 , Авто-гаражний кооператив Южний, ОСОБА_7 , про визнання незаконним рішення Первомайської міської ради Миколаївської області № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту жителю м. Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний " ОСОБА_2 . Рішення вступило в законну силу (справа 484/2939/16-ц). Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2018 року зазначене рішення залишено без змін. Даним рішенням встановлено, що рішення органу місцевого самоврядування законних прав та інтересів ОСОБА_1 не порушує. Тому, посилаючись на ст. 186 ЦПК України, суд відмовив у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання незаконним акту введення в експлуатацію гаража від 15.08.1996 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 затвердженого рішенням виконкому Первомайської міської ради від 14.08.1996 року №

213. Проте такі висновки ґрунтуються на неправильному застосуванні судом пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України. Необхідність застосування п. 2 частини першої статті 186 ЦПК зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 273 ЦПК України). Так, як встановлено судом, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_6 , Авто-гаражний кооператив Южний, ОСОБА_7 , про визнання незаконним рішення Первомайської міської ради Миколаївської області № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту жителю м. Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний " ОСОБА_2 . В грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання акту вводу в експлуатацію від 15.08.1996 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконкому Первомайської міської ради № 213 від 14.08.1996р. підробленим, незаконним, а також таким, що не має ніякого відношення до гаражу № НОМЕР_1 (115) в А ГК «Южний2 по вул. Коротченка,15 в м. Первомайськ. За змістом пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову це річ, щодо якої виник спір. Звертаючись до суду з попереднім позовом у липні 2017 року, позивачка заявляла позов, предметом якого була матеріально-правова вимога про визнання незаконним рішення Первомайської міської ради Миколаївської області № 213 від 14.08.1996 року "Про затвердження актів прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" в частині затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту жителю м. Первомайська ОСОБА_2 на гараж в АГК "Южний" та в частині зобов`язання міського комітету житлово-комунального господарства видати свідоцтво на право власності на гараж в АГК "Южний " ОСОБА_2 . На відміну від попередньої справи, у справі, ухвала про відмову у відкритті провадження у якій переглядається, предметом позову є інша матеріально-правова вимога визнання акту вводу в експлуатацію від 15.08.1996 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконкому Первомайської міської ради № 213 від 14.08.1996р. підробленим, незаконним, а також таким, що не має ніякого відношення до гаражу № НОМЕР_1 (115) в А ГК «Южний2 по вул. Коротченка,15 в м. Первомайськ. Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд не врахував, що предмети позову за попереднім рішенням та за новим позовом не співпадають. З огляду на це відмова у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України суперечить змісту цієї норми та перешкоджає подальшому провадженню у справі щодо існуючого у сторін спору. Проаналізувавши зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті заявлених вимог. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 січня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили негайно з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання її повного тексту до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді Повний текст постанови складено 23 червня 2022 р.